Ухвала суду № 79136925, 13.01.2019, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/515/19

Провадження № 1-кс/200/318/19

УХВАЛА

13 січня 2019 року

13 січня 2019 року слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Руснак А.І.,

за участю секретаря: Масенко Г.Є.

прокурора: Бігдан Є.В.

адвоката: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотання слідчого СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Полонова С.І. погоджене прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_2, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, маючого повну вищу освіту, військовозобов’язаного, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого на посаді начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_4,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

13 січня 2019 року слідчий СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Полонов С.І., звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_2, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що ОСОБА_3, на підставі розпорядження голови Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області «Про призначення ОСОБА_3О.» №К-34/о/292-18 від 03.05.2018 призначено на посаду начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області та присвоєно 6 ранг державного службовця, у зв’язку з чим він належить до категорії «Б» посад державної служби, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про державну службу», як керівник структурного підрозділу місцевої державної адміністрації.

Таким чином, відповідно до службових обов’язків ОСОБА_3 є особою, яка постійно здійснює функції представника влади та обіймає в органі державної влади – місцевій державній адміністрації, посаду керівника структурного підрозділу, пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративного-господарських функцій, у зв’язку з чим в силу п. 1 Примітки до ст. 364 КК України, п. 2 Примітки до ст. 368 КК України є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

В ході досудового розслідування встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_4 09.01.2019 звернувся до відділу освіти, культури, молоді та спорту Дніпровської районної державної адміністрації з пропозицією укласти договір щодо надання послуг з організації харчування для Комунального закладу «Олександрівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Дніпровської районної ради Дніпропетровської області.

Начальник відділу освіти, культури, молоді та спорту Дніпровської районної державної адміністрації ОСОБА_3 погодився на укладання вищевказаного договору від імені органу державної влади з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 на загальну суму 177 000 грн., однак висловив при цьому вимогу про надання його неправомірної вигоди в розмірі 10% від суми договору, що становить 18 000 грн. В іншому випадку, ОСОБА_3 в жодному разі не підпише такий договір з ОСОБА_4

Внаслідок вищевказаних умисних, корисних та протиправних дій ОСОБА_3, ОСОБА_4 прийшов до висновку про неможливість подальшого здійснення підприємницької діяльності по наданню послуг з організації харчування для Комунального закладу «Олександрівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Дніпровської районної ради Дніпропетровської області без надання начальнику відділу освіти, культури, молоді та спорту Дніпровської районної державної адміністрації ОСОБА_3 неправомірної вигоди.

Усвідомлюючи протиправні дії начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту Дніпровської районної державної адміністрації ОСОБА_3, ОСОБА_4 10.01.2019 звернувся до правоохоронних органів.

11.01.2019, приблизно о 14.50 годині, знаходячись у своєму службовому кабінеті №45 в будівлі Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, розташованої за адресою: Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Теплична, 5, ОСОБА_3 діючи з корисливих мотивів, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання ним неправомірної вигоди для себе за вчинення дій з використанням свого службового становища в інтересах того, хто надає таку вигоду, достовірно знаючи, що питання укладання договору про закупівлю послуг за публічні кошти по наданню послуг з організації харчування для Комунального закладу «Олександрівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Дніпровської районної ради Дніпропетровської області, належить до його службових повноважень, під час проведення співробітниками Управління захисту економіки в Дніпропетровській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, отримав від ОСОБА_4 неправомірну вигоду в сумі 18000 грн. за укладання з останнім, як фізичною особою-підприємцем, договору про закупівлю послуг за публічні кошти по наданню послуг з організації харчування для Комунального закладу «Олександрівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Дніпровської районної ради Дніпропетровської області.

За даним фактом 10.01.2019 року розпочато кримінальне провадження № 42019041440000005, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

11.01.2019 року о 14 годин 54 хвилин ОСОБА_3 в порядку ст. 208 КПК України затримано.

11.01.2019 року, ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Підозра, оголошена ОСОБА_3, ґрунтується наступними матеріалами кримінального провадження, а саме: витягом з ЄРДР від 10.01.2019 року, заявою про вчинення кримінального правопорушення від 10.01.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 10.01.2019 року, випискою з ЄДР юридичних осіб, ФОП та громадських формувань, договором про закупівлю послуг за публічні кошти, рішенням Дніпропетровської районної ради від 12.12.2018 року, інформацією про зміну кошторису річного плану закупівель, розпорядженнями голови районної держаної адміністрації, протоколом огляду речей та документів від 11.01.2019 року, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 11.01.2018 року, протоколом обшуку від 11.01.2019 року, повідомленням про підозру від 11.01.2019 року, протоколом допиту підозрюваного від 11.01.2019 року, посадовою інструкцією від 05.06.2018 року, витягами з декларації за 2017 рік та з державного реєстру на нерухоме майно, розпорядженням голови районної державної адміністрації з додатками.

Вказані обставини дають підстави підозрювати ОСОБА_3 у вчиненні тяжкого злочину, за який, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність передбачених п.п. 1,3 ч.1 ст. 177 КПК України ризиків того, що ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків кримінального правопорушення

Вказані ризики, слідчий в своєму клопотанні обґрунтовує наступним чином:

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув’язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

В свою чергу, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, у (справа «Нечипорук і Йонкало проти України»), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об’єктивно зв’язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об’єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Тому враховуючи вищевикладене, доцільно застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і таким чином запобігти спробам підозрюваного ОСОБА_3 переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідка.

Прокурор у судовому засіданні, клопотання підтримав, просив задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_1 в судовому засіданні просили обрати більш м’який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.

Відповідно до приписів ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мюррей проти Об'єднаного Королівства", в якому зазначалось, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, оскільки таке є завданням наступних етапів кримінального процесу, а також рішення Європейської комісії з прав людини, прийнятого за скаргою Феррарі-Браво проти Італії, в якому відмічалось, що затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурором доведені та обґрунтовані ризики, передбачені п. 1 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, та впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, а тому розуміючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового слідства та суду.

Окрім того, ОСОБА_3, може впливати на свідка ОСОБА_4, з метою зміни показів, які останній давав в межах цього кримінального провадження.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, враховуючи також його вік, стан здоров'я, та репутацію, суд вважає, що існують ризики, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування й суду та впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3, оскільки враховуючи вищевикладене застосування більш м'яких запобіжних заходів щодо підозрюваного ОСОБА_3 не зможе запобігти ризикам передбаченого п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зазначеним у клопотанні.

Крім того, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, передбачених цим Кодексом, та не може бути завідомо непомірним для нього.

Такою сумою застави визначаю 50 розмірів прожиткового мінімуму, що становить 96050 тисяч гривень, що буде достатньо для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 186, 193-194, 196-197, 205, КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Полонова С.І., погоджене прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_2, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України- задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме: до 14 год. 54 хв. - 11 березня 2019 року.

Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України визначити заставу в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму, що становить 96050 тисяч гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) на рахунок 37312066017442; МФО: 820172 банк отримувач ГУ ДКСУ м. Київ; код: 26239738 ТУ ДСА України в Дніпропетровській області.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов'язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування із свідками по справі.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвалу направити СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області – для виконання.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п’яти днів з моменту оголошення.

Слідчий суддя А.І. Руснак