Ухвала суду № 79134488, 11.01.2019, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/258/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2019 року м. Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Михальченко Ю.В..,

при секретарі судового засідання - Запорожець Я.В.

за участю:прокурора - ОСОБА_1,

слідчого - Демиденко В.А.

захисника - ОСОБА_2

підозрюваної - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Черкаси клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_4, погоджене заступником начальника відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_5, що винесене у кримінальному провадженні № 12018250000000127 від 17.06.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України, за підозрою:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, Російської Федерації, росіянки, громадянки України, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючої директором Смілянської меблевої фабрики «Лівс», раніше не судимої, фактично проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, -

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_4 до звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженим заступником начальника відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_5, що винесене у кримінальному провадженні № 12018250000000127 від 17.06.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мотивуючи своє клопотання тим, що досудовим розслідуванням було встановлено, що 17.06.2018 року, близько 12 години 15 хвилин, ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі «Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань» від м. Черкаси в напрямку м. Сміла, на 41 км. вказаної автодороги, порушуючи вимоги пункту 2.3 б), Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, була не уважна не стежила за дорожньою обстановкою та відповідно не відреагувала на її зміну, так вона виявивши в полі зору велосипедиста ОСОБА_6 який керував велосипедом «KINETIC STORM» сіро-чорного кольору і рухався в попутному напрямку близько правого краю проїзної частини, продовжила рух по горизонтальній розмітці 1.2 (широка суцільна лінія) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, що позначає правий край проїзної частини, та в порушення пункту 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, не дотрималась безпечного інтервалу та безпечної дистанції, в подальшому вчинила наїзд на велосипедиста ОСОБА_6

У наслідок дорожньо–транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці пригоди.

Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_3, а саме вимог пункту 2.3 б), 13.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, знаходяться у причинному зв’язку з виникнення даної дорожньо – транспортної пригоди та настання наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілого ОСОБА_6

У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Пістово, Новгородської області Російської Федерації, росіянка, громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_6, працює директором Смілянської меблевої фабрики «Лівс», не одружена, раніше не судима, зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_7, фактично проживаюча: ІНФОРМАЦІЯ_8.

27.12.2018 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України, підтверджується наступними доказами:

1.Протоколом огляд місця події від 17.06.2018 року;

2.Висновком судово-медичної експертизи №03-01/558 від 19.06.2018;

3.Висновком експерта №4/532 від 10.07.2018;

4.Висновком експерта №4/533 від 13.08.2018;

5.Протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_7;

6.Протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8;

7.Протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9;

8.Висновком комісійної комплексної судово-медичної та транспортно-трасологічної експертизи №04-01/27/4/609 від 01.10.2018;

9.Висновком експерта №4/610 від 14.08.2018;

10.Висновком комісійної комплексної судово-медичної та транспортно-трасологічної експертизи №04-01/29/4/641 від 01.10.2018;

11.Протоколом огляду транспортного засобу велосипеда «KINETIC STORM» сірого кольору від 10.08.2018;

12.Висновком повторної транспортно-трасологічної експертизи № 861/1288/18-23 від 15.11.2018;

Таким чином, є достатні підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_3 вчинила злочин, який, відповідно до санкції ч. 2 ст. 286 КК України, карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3 та 4 ч. 1 ст. 177 КПК України і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваної ОСОБА_3 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих чи свідків, іншим чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Застосування щодо підозрюваної ОСОБА_3 запобіжного заходу, а саме у вигляді домашнього арешту обґрунтовується тяжкість вчиненого нею кримінального правопорушення, необхідність забезпечення виконання покладених на підозрювану процесуальних обов’язків та контролю за її поведінкою.

З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження являється доцільним покладення на підозрювану ОСОБА_3 наступних, передбачених у ч. 5 ст. 194 КПК України, обов’язків:

1) не відлучатися за межі населеного пункту, в якому вона проживає, а саме вул. Горького, 37, м. Сміла, Черкаської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду, що обґрунтовується необхідністю профілактично впливати на ОСОБА_3 з метою попередження можливості її ухилення від слідства та суду, а також вчиненню нею інших кримінальних правопорушень;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та роботи, що обґрунтовується необхідністю полегшення для ОВС можливості виклику ОСОБА_3 для проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій.

Приймаючи до уваги, що підозрювана ОСОБА_3 вчинила тяжкий злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, перебуваючи на волі вона може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, або ж іншим чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, а також з метою виконання вироку суду.

В судовому засіданні прокурор Жубжицька Т.О. підтримала клопотання слідчого та просила застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту підозрюваній ОСОБА_3.

В судовому засіданні слідчий Демиденко В.А. підтримав клопотання та просив його задовольнити.

В судовому засіданні підозрювана ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення клопотання.

Захисник ОСОБА_2 заперечував проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підозрюваній ОСОБА_3 та зазначив, що на даний час підозра є необгрунтованою.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий судя приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м’яким запобіжним заходом є особисте зобов’язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Статтею 177 КПК України визначені мета та підстави застосування запобіжних заходів.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставами для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Ч. 1 ст. 178 КПК України передбачено обставини, що враховуються при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення і т.д.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ст. 181 КПК України, запобіжний захід у виді домашнього арешту може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Так, в ході судового розгляду встановлено, що 27.12.2018 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

28.11.2018 року слідчим суддею Придніпровського районного суду м. Черкаси по данному кримінальному провадженні призначена судово автотехнічна експертиза. На даний час ухвала Придніпровського районного суду м. Черкаси не виконана.

А тому враховуючи, що для оцінки дій учасників даної дорожньо-транспортної пригоди у відповідності до вимог Правил дорожнього руху України та встановлення того, що саме перебуває у причинному зв’язку з виникненням цієї події, тобто без висновків автотехнічної експертизи, та по зазначених органом досудового розслідування доказам не доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною ОСОБА_3 кримінального правопорушення.

Подані органом досудового розслідування докази, які досліджені в ході судового розгляду, а саме:

1.Протокол огляду місця події від 17.06.2018 року;

2.Висновок судово-медичної експертизи №03-01/558 від 19.06.2018;

3.Висновок експерта №4/532 від 10.07.2018;

4.Висновок експерта №4/533 від 13.08.2018;

5.Протокол допиту в якості свідка ОСОБА_7;

6.Протокол допиту потерпілої ОСОБА_8;

7.Протокол допиту потерпілої ОСОБА_9;

8.Висновок комісійної комплексної судово-медичної та транспортно-трасологічної експертизи №04-01/27/4/609 від 01.10.2018;

9.Висновок експерта №4/610 від 14.08.2018;

10.Висновок комісійної комплексної судово-медичної та транспортно-трасологічної експертизи №04-01/29/4/641 від 01.10.2018;

11.Протокол огляду транспортного засобу велосипеда «KINETIC STORM» сірого кольору від 10.08.2018;

12.Висновок повторної транспортно-трасологічної експертизи № 861/1288/18-23 від 15.11.2018;

не дають достатніх підстави вважати, що в діях водія ОСОБА_3 є порушення Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинно-наслідковому зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Відповідно до п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини-обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного, обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув’язнення.

В той же час суд враховує, що п. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Крім цього в ході судового розгляду органом досудового розслідування та прокурором не надано жодного доказу наявності ризиків передбачених ст.177 КПК України, а саме, що ОСОБА_3 не з’являлась на виклики до органів досудового розслідування, доказів переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду в майбутньому; заяви від потерпілих, свідків, що ОСОБА_3 незаконно впливала на них чи має намір впливати; не зазначено яким чином ОСОБА_3 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку про передчасність, необгрунтованість поданого клопотання, а тому воно не підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 3, 131, 132, 176-178, 181, 184, 194, 199, 309, 372, 395 КПК України, Рішенням Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», Конвенцією про захист прав людини, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_4, погоджене заступником начальника відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_5, що винесене у кримінальному провадженні № 12018250000000127 від 17.06.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 – відмовити в повному обсязі.

Копію даної ухвали вручити ОСОБА_3, її захиснику, слідчому, в провадження якого знаходиться справа, та прокурору - для відому.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Черкаської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено 11 січня 2019 року о 14.00 год.

Слідчий суддя Ю.В.Михальченко