Ухвала суду № 79133984, 09.01.2019, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/3612/15-к

Провадження № 1-кп/645/20/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2019 року судова колегія Фрунзенського районного суду м. Харкова у складі:

головуючого - судді Горпинич О.В.,

суддів – Бондарєвої І.В., Шарка О.П.,

секретар судового засідання – Кривеженко М.М.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Лимара В.Л.,

потерпілої –ОСОБА_1,

представника потерпілих - адвоката ОСОБА_2,

захисників - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

обвинувачених – ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харкова кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_6, ОСОБА_8 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України, -

в с т а н о в и л а:

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 звернувся з клопотанням, в якому прохав скасувати обраний відносно нього, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання посилався на те, що прокурором не надано доказів на підтвердження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України; відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів, що підтверджують їх винуватість у вчинені інкримінованих злочинів. Крім того, в клопотанні зазначалося про чинення на них тиску з боку працівників ДУ «Харківський слідчий ізолятор», а також працівниками прокуратури Харківської області та СБУ в Харківській області, що виражається в безпідставному поміщенні їх до карцеру, в зв’язку з чим вони позбавлені можливості підготуватись до судового засідання, що в свою чергу порушує їх право на захист. Доказом тиску на обвинувачених також зазначив спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7, який з 15.12.2018 року оголосив про своє голодування. При цьому жодного заходу реагування з боку прокуратури Харківської області на чисельні звернення ОСОБА_7 щодо чинення на них тиску - не вжито.

Обвинувачені ОСОБА_6, ОСОБА_7 підтримали клопотання обвинуваченого ОСОБА_8, також просили скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Так, обвинувачений ОСОБА_6 зазначив, що на нього також здійснюється тиск з боку працівників СБУ у Харківській області, за допомогою адміністрації та працівників ДУ «Харківський слідчий ізолятор», шляхом незаконного, на його думку, поміщення до карцеру, застосування інших стягнень, з метою отримання свідчень щодо вчинення ним 22.02.2015 року терористичного акту біля «Палацу Спорту» по проспекту Маршала Жукова у м. Харкові.

ОСОБА_7 повідомив, що він знаходиться у ДУ «Харківський слідчий ізолятор» з жовтня 2018 року та за цей час до нього неодноразово застосовувалися незаконні, на його думку, поміщення до карцеру. З грудня 2018 року він оголосив голодування, але в умовах тримання під вартою йому не здійснюється належне медичне обстеження. Крім того, в грудні 2018 року в приміщенні ДУ «Харківський слідчий ізолятор» за вказівкою адміністрації цього закладу йому були спричинені тілесні ушкодження, проте повідомити імена осіб, які завдали йому ці тілесні ушкодження, ОСОБА_7 відмовився через побоювання помсти з боку цих осіб. На думку ОСОБА_7, метою застосування до них психологічного та фізичного впливу в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» є отримання свідчень щодо вчинення ними 22.02.2015 року терористичного акту біля «Палацу Спорту» по проспекту Маршала Жукова у м. Харкові.

Крім того, обвинувачені зазначили про незадовільні умови тримання під вартою, зазначаючи про низку температури у камерах, а також знаходження у камерах осіб, у кількості, що перевищує санітарні норми.

Прокурор, представник потерпілих, потерпіла ОСОБА_1 заперечували проти клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених, посилаючись на їх необґрунтованість. Також прокурор вказував про необхідність надати судове доручення прокурору Харківської області з метою перевірки доводів, висловлених обвинуваченими в судовому засіданні.

Захисники обвинувачених – адвокати ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 підтримали клопотання про скасування відносно обвинувачених обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд, вислухавши думку всіх учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Згідно положень ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу.

Судова колегія вважає, що жодних відомостей, які б свідчили про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для скасування запобіжного заходу, обраного стосовно ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 у виді тримання під вартою, суду не надано.

На теперішній час ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на час обрання вказаного запобіжного заходу, не зникли та продовжують існувати, тому його скасування не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинувачених.

За таких обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання обвинувачених про скасування запобіжного заходу.

Проте доводи, на які посилається обвинувачений ОСОБА_8 у своєму клопотанні, є підставою для проведення перевірки.

Так, судова колегія вважає необхідним надати судове доручення прокурору Харківської області перевірити в межах повноважень, визначених Законом України «Про прокуратуру», доводи обвинувачених стосовно незадовільних, зокрема, санітарних, умов тримання їх під вартою.

Частиною 6 ст. 206 КПК України передбачено, що якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади слідчий суддя зобов’язаний зафіксувати таку заяву та доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод покладає на державу обов'язок захищати фізичне здоров'я осіб, позбавлених волі. Держава має забезпечити належний захист здоров'я ув'язнених, зокрема шляхом надання необхідної медичної допомоги (п.72 рішення ЕСПЛ від 18.12.2008 року у справі «Ухань проти України», заява №30628/02).

Враховуючи наведене, судова колегія вважає необхідним надати судове доручення прокурору Харківської області забезпечити перевірку доводів обвинувачених щодо незаконного поміщення їх до карцеру ДУ «Харківський слідчий ізолятор», та з приводу отримання ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, організувати, в разі необхідності, вжиття заходів для забезпечення безпеки останнього.

В разі встановлення ознак кримінального правопорушення, вчиненого відносно обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, врахувати положення ч. 1 ст. 214 КПК України, відповідно до якої слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Крім того, з підстав, передбачених ст. 206 КПК України, судова колегія вважає необхідним забезпечити невідкладне проведення судово – медичного обстеження ОСОБА_7, та в разі необхідності надати йому відповідну медичну допомогу.

Керуючись ст.ст. 177,183, 201, 206, 333 КПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

В задоволенні клопотань ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_6 про скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою – відмовити.

Надати судове доручення прокурору Харківської області, в рамкахкримінального провадженні № 42015220000000115 відносно ОСОБА_7 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_8 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_6 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України, в межах наданих повноважень відповідно до Закону України «Про прокуратуру» провести перевірку з приводу вказаних обвинуваченими обставин, а саме:

1)умов тримання під вартою даних обвинувачених,

2)порушень Закону України «Про попереднє ув’язнення» адміністрацією та працівниками Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», а саме: щодо незаконного поміщення ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до карцеру та застосування тиску у виді фізичного, психологічного насильства до обвинувачених,

та прийняти відповідне рішення за результатами перевірки, про що повідомити суд.

Зобов’язати начальника Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» забезпечити невідкладне проведення судово – медичного обстеження ОСОБА_7, в разі необхідності надати відповідну медичну допомогу.

Копію ухвали для організації виконання направити прокурору Харківської області, начальнику ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 11 січня 2019 року.

Головуючий суддя: О.В. Горпинич

Судді: І.В. Бондарєва

ОСОБА_11