Вирок № 79133357, 11.01.2019, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/54/19

Провадження № 1-кп/626/49/2019

Красноградський районний суд Харківської області

В И Р О К

Іменем України

11 січня 2019 року м. Красноград

Красноградський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді: ДУДЧЕНКА В.О.,

при секретарі: Зінченко Л.В.,

за участю прокурора: Бобрицького В.А.,

потерпілого: гладкова є.м.,

обвинуваченої: шуба п.о.,

законного представника: ОСОБА_1

захисника: ВІРАБЯНА Л.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Красноград кримінальне провадження №12018220350000435 від 05.08.2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с.Степне, Мордовського району, Тамбовської області, РФ, українка, громадянка України, неодружена, непрацююча, яка має не повну середню освіту, раніше не судима, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, а фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 04.08.2018 року приблизно о 18 годині перебуваючи в с.Петрівка, Красноградського району зустрілась з раніше відомим їй ОСОБА_4, який приїхав до неї на зустріч на своєму автомобілі НОМЕР_1. Після чого, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 на вказаному автомобілі поїхали на прогулянку до лісу, який розташований в межах села Петрівка, Красноградського району, де ОСОБА_3 діючи з прямим, раптово виниклим умислом, з метою тимчасового використання транспортного засобу, з невизначених мотивів, скориставшись тим, що ОСОБА_4 відійшов від неї в глибину лісу та не спостерігає за її діями, сіла до салону автомобіля та завела його ключами запалювання, які були в замку запалювання поїхала з місця події у невідомому напрямку, таким чином незаконно заволодівши вказаним автомобілем, яким вона розпорядилась на власний розсуд.

В результаті злочинних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_4 спричинено матеріальну шкоду на суму 21419, 33 грн.

Такі дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом.

10.01.2019 року між підозрюваною ОСОБА_3 за участю її законного представника ОСОБА_1 та захисника Вірабяна Л.В. з однієї сторони та потерпілого ОСОБА_4 з іншого боку, була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст.471 КПК України та разом з обвинувальним актом направлена до суду.

Зі змісту вказаної угоди вбачається, що під час досудового розслідування обвинувачена ОСОБА_3 повністю визнала свою винуватість у даному злочині.

Поряд з цим, згідно даної угоди обвинувачена та потерпілий дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч.1 ст.289 КК України та узгодили міру покарання останній за вчинене нею кримінальне правопорушення, у вигляді 3 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

Перевіривши дану угоду про примирення на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд прийшов до висновку, що зазначена угода в повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить всі необхідні реквізити, визначені статтею 471 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки її невиконання, дата її укладення та підписи сторін.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена цілком розуміє її права визначені ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

В судовому засіданні з'ясовано, що потерпілий також цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені п.2 ч.1 ст.473 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачена, її представник та адвокат, а також і потерпілий, підтвердили суду, що угода про примирення між ними укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні вважав, що вказана угода відповідає всім вимогам діючого КПК та КК України, в зв'язку з чим не заперечував проти її затвердження.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, затвердити угоду.

Відповідно ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо злочинів невеликої чи середньої тяжкості.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 органом досудового слідства обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, який згідно ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам діючого КПК України і КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Обвинувачена ОСОБА_3 та потерпілий ОСОБА_4 погоджуються на призначення узгодженої ними міри та виду покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди, судом не встановлено.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення від 10.01.2019 року між потерпілою та обвинуваченим і призначення останній узгодженої сторонами міри покарання.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Витрати за проведення експертизи, відповідно до ст.124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого.

Цивільний позов, не заявлявся. Речові докази - відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.314, 469-475 КПК України, суд-

З А С У Д И В:

Затвердити угоду про примирення від 10 січня 2019 року, укладену між потерпілим ОСОБА_4 з однієї сторони та обвинуваченою ОСОБА_3 за участю її представника ОСОБА_1 та захисника Вірабяна Л.В. з іншої сторони.

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України та призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді 3(трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 від відбування покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк, тривалістю 1(один) рік.

Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України на ОСОБА_3 покласти обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід не обирався.

Витрати пов'язані за проведення судово - автотоварознавчої експертизи №320 від 18.09.2018 року в сумі 429 грн. - стягнути з обвинуваченої ОСОБА_3 на користь держави (р/р 31419544020005, код банку 37999680, МФО 899998 УК Слобідсь/м.Хар Слобідськи/24060300, банк Казначейства України, стягувач Держава).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Красноградський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя