Рішення № 79131898, 10.01.2019, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/2694/18

Провадження № 2/539/72/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2019 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

в складі: головуючого судді - Даценка В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Ануфрієвої Н.М.,

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні в залі суду в м. Лубни цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ КБ «Приватбанк», звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 27.05.2011 відповідач отримав кредит у розмірі 16 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за відповідним договором виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

В свою чергу відповідач несвоєчасно виконує свої зобов'язання за договором, в зв'язку з чим станом на 18.07.2018 року у нього виникла заборгованість в сумі 46 737 грн 24 коп., яка складається з: 3 241 грн 19 коп. - тіло кредиту, 26 239 грн 67 коп.- відсотків, 14 554 грн 61 коп. - пені, 500 грн, 2 201 грн 77 коп. - штрафів.

Позивач просить стягнути вказану суму заборгованості.

У відзиві на позов відповідач просила в задоволенні позову відмовити. Вказала, що умови укладеного договору є несправедливими, оскільки в договорі передбачена можливість стягувати зі споживача надмірні грошові суми як неустойку. Просила зменшити суму пені відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України. Вказала про неможливість одночасного стягнення пені та штрафу, оскільки в такому випадку має місце подвійне притягнення до відповідальності.

У відповіді на відзив позивач заперечив доводи відповідачки. Вказав, що пеня нарахована з дотриманням вимог законодавства.

У судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений, звернувся до суду з клопотанням, прохаючи розглядати справу без його участі, позовні вимоги прохав задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову не заперечив. Визнав борг в частині тіла кредиту, відсотків. Просив відмовити в задоволенні позову в частині штрафів та зменшити розмір пені.

З'ясувавши обставини справи дослідивши докази, заслухавши доводи відповідача, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору б/н від 27.05.2011 відповідач отримав кредит у розмірі 16 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за відповідним договором виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

В свою чергу відповідач несвоєчасно виконує свої зобов'язання за договором, в зв'язку з чим станом на 18.07.2018 року у нього виникла заборгованість: 3 241 грн 19 коп. - тіло кредиту, 26 239 грн 67 коп.- відсотків.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається .

В судовому засіданні представник позивача визнав позов в цій частині. Таким чином, позов про стягнення суми кредиту та відсотків підлягає задоволенню.

При цьому суд вважає безпідставними вимоги позивача про стягнення сум штрафів.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які пролягають у позбавленні його певних прав або у заміні не виконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення божником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про безпідставність вимоги про стягнення штрафів, а саме 500 грн. 00 коп. - штраф (фіксована частина) та 2 201 грн 77 коп. штраф (процентна складова).

Також суд вважає необґрунтованою заявлену суму пені.

Відповідно до правового висновку, сформованого ВС у постанові від 07.03.2018 року у справі № 552/5900/15-ц у разі, якщо розмір неустойки перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, суд може його зменшити (частина третя статті 551 ЦК України).

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Згідно із правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 4 вересня 2014 року (справа № 6-100цс14), частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій, встановивши, що розмір неустойки значно перевищує розмір боргового зобов'язання, та врахувавши майновий стан відповідача, який відповідно до копії трудової книжки на час розгляду справи є безробітним, дійшли обґрунтованого висновку про можливість зменшення розміру неустойки. При цьому суди попередніх інстанцій, беручи до уваги розмір заборгованості порівняно із сумою овердрафту, урахувавши положення ст. ст. 3, 509, 627 ЦК України та засади справедливості, добросовісності та розумності, правильно визначили розмір пені у сумі 4 тис. грн.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд вважає, що пеня, нарахована позивачем за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором значно перевищує розмір збитків, нанесених внаслідок невиконання умов вказаного договору і є неспівмірною, тому пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором підлягає стягненню в межах тіла кредиту - 3 241 грн 19 коп., що відповідає принципам розумності та справедливості.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на підставі ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 526, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 2-13, 81, 141, 247, 264, 265, 280 ЦПК України суд , -

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: вул.Грушевського, 1Д, м.Київ, 01001, ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 27.05.2011 року в розмірі 32722 (тридцять дві тисячі сімсот двадцять дві) грн. 05 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати в розмірі 1233 грн. 62 коп.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду В.М. Даценко