Рішення № 79129611, 09.01.2019, Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №403/627/18 провадження № 2-о/403/1/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2019 року смт.Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Атаманової С.Ю.,

при секретарі судового засідання Дорошенко В.В.,

з участю:

заявника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Устинівка в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документу,-

В С Т А Н О В И В :

ЗаявникОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: факту належності їй правовстановлюючого документу - трудової книжки колгоспника №342, виданої 16 лютого 1976 року, якою підтверджується її робота в колишньому колгоспі ім.Ілліча Компаніївського району Кіровоградської області. Заявлені вимоги обгрунтовані тим, що під час попереднього ознайомлення з документами, необхідними для призначення заявнику пенсії, спеціалістом територіального підрозділу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області було повідомлено про невідповідність запису дошлюбного прізвища заявника у трудовій книжці як «Гринько», прізвищу, зазначеному у свідоцтві про її народження як «Гринькова», та необхідність усунення виявленої розбіжності шляхом ухвалення судового рішення. За вказаних обставин, вважаючи, що у майбутньому при вирішенні питання про призначення пенсії у неї можуть виникнути труднощі, пов’язані із доведенням наявного трудового стажу на підставі трудової книжки колгоспника №342, виданої 16 лютого 1976 року, заявник звернулась до суду з відповідною заявою з метою встановлення факту належності їй зазначеної вище трудової книжки, як правовстановлюючого документу, від якого залежить реалізація її права на пенсійне забезпечення.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримала заявлені нею вимоги повністю, прохала суд їх задоволити.

В судове засідання представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області не з’явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України. Письмових пояснень щодо викладених в заяві ОСОБА_1 обставин до суду не подав. Згідно письмової заяви вирішення заяви ОСОБА_1 відніс на розсуд суду (а.с.31-33).

Під час судового розгляду справи заяви та клопотання учасниками судового процесу не подавались.

Заслухавши пояснення заявника, безпосередньо дослідивши письмові докази у справі, судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом по справі встановлено, що заявник ОСОБА_1 до реєстрації 01.10.1979 року шлюбу з гр.-ном ОСОБА_2 мала прізвище «Гринькова», що підтверджується свідоцтвом про одруження (серія ІІ-АБ №595021), виданим Степанівською сільською радою Устинівського району Кіровоградської області, та свідоцтвом про народження заявника (серія ІІ-УР №112766), виданим 02.03.1960 року Богодарівською сільською радою Бобринецького району Кіровоградської області, як органом реєстрації актів цивільного стану (а.с.21, 22).

Відповідно до паспорта заявника по справі ОСОБА_1 (серія ЕА № 461892) датою та місцем народження останньої є 04 лютого 1960 року с.Березнегувате Компаніївського району Кіровоградської області, що відповідає фактичним даним, зазначеним в свідоцтвах про її народження та одруження (а.с.20).

Зі змісту трудової книжки колгоспника №342, заповненої 16 лютого 1977 року, вбачається запис прізвища, імені та по батькові власника трудової книжки як «Гринько Галина Михайлівна»; число, місяць та рік народження - 04.02.1960. На 3-му аркуші трудової книжки відповідно маються записи про роботу в колгоспі ім.Ілліча Богодарівської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області за період з 1976 року по 10.04.1979 року, а саме: виконання різних робіт та праця дояркою (а.с.23).

Відповідно до архівної довідки від 24.01.2018 року за №9, виданої комунальною установою «Компаніївський районний трудовий архів» Компаніївської районної ради Кіровоградської області, у документах архівного фонду колгоспу ім.Ілліча Богодарівської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, у книзі обліку трудового стажу за період з 1976 -1979 роки маються дані про стаж роботи ОСОБА_3, а саме: 1976 рік - різні роботи, кількість відпрацьованих вихододнів (людино-днів) за рік -157, сума заробітної плати - 638,55; 1977 рік - доярка, кількість відпрацьованих вихододнів (людино-днів) за рік -176, сума заробітної плати - 777,87; 1978 рік - доярка, кількість відпрацьованих вихододнів (людино-днів) за рік - 234, сума заробітної плати - 1198,55; за 1979 рік - доярка, кількість відпрацьованих вихододнів (людино-днів) за рік -87, сума заробітної плати - 463,73; (а.с.24).

Виконуючи приписи ч.4 ст.264 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України та даючи мотивовану оцінку аргументам, наведеним заявником щодо наявності підстав для задоволення заявлених нею вимог, а також доказам, якими вони підтверджуються, зазначаючи норми права, які були застосовані судом та мотиви їх застосування, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України).

За змістом п.6 ч.1, ч.2 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім’ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст.48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п’ять днів. Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п’яти днів після прийняття на роботу. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Відповідно до пунктів 1, 26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Якщо ім’я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім’ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.

Згідно роз’яснень п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», на підставі ЦПК України, суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що звернення заявника ОСОБА_1 до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, від якого залежить реалізація її права на пенсійне забезпечення по досягненню пенсійного віку, здійснено у спосіб, передбачений законом.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами: письмовими доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зі змісту трудової книжки колгоспника №342, заповненої 16 лютого 1977 року, про встановлення факту належності якої заявник звернулась до суду з відповідною заявою, та наданих заявником письмових доказів (паспорта громадянина України, свідоцтв про народження та одруження), вбачається відмінність запису в трудовій книжці дошлюбного прізвища заявника «Гринько» від її дійсного прізвища, зазначеного в інших належних їй документах як «Гринькова», при одночасній відповідності інших відомостей, внесених до трудової книжки, біографічним даним заявника, зокрема, її імені та по батькові, дати та місця народження, внаслідок чого суд приходить до висновку про належність заявнику вказаної вище трудової книжки та помилковість заповнення відповідальним працівником колишнього колгоспу ім.Ілліча трудової книжки заявника на прізвище «Гринько».

На підставі викладеного, встановивши обставини, якими обґрунтовується заява ОСОБА_1, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, з урахуванням того, що відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення вимог ОСОБА_1 та встановлення факту належності їй трудової книжки колгоспника №342, заповненої 16 лютого 1977 року з метою реалізації права заявника на оформлення та отримання пенсії, що відповідає вимогам п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати, складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Судом встановлено, що заявником ОСОБА_1 при зверненні до суду сплачено судовий збір в загальному розмірі 352 грн. 40 коп., що підтверджено належним письмовим доказом по справі (а.с.1).

Разом з тим, відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Згідно роз’яснень п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при постановленні рішення в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, суди повинні мати на увазі, що відповідно до особливостей окремого провадження правила про розподіл судових витрат у цих справах не застосовуються.

З огляду на викладене, судові витрати у виді сплаченого заявником ОСОБА_1 судового збору, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 5, 12, 13, 76, 81, 89, 133, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 293, 294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документу - задоволити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 трудової книжки колгоспника №342, заповненої 16 лютого 1977 року в колгоспі ім.Ілліча Богодарівської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області на ім’я «Гринько Галини Михайлівни».

Судові витрати у виді сплаченого заявником ОСОБА_1 судового збору, відшкодуванню не підлягають.

Повне найменування учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, поштовий індекс 28611, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, місцезнаходження: вул.Соборна, буд.№7а м.Кропивницький, поштовий індекс 25009, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 20632802.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана до Кропивницького апеляційного суду або через Устинівський районний суд Кіровоградської області.

Повне рішення суду складено 11 січня 2019 року.

Головуючий С.Ю.Атаманова