Рішення № 79127842, 04.01.2019, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/1220/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2019 р. м. Переяслав-Хмельницький

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого ? судді Реви О.І.

за участю:

секретаря судових засідань: ОСОБА_1

позивача ОСОБА_2

представника позивача – адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав-Хмельницький справу за позовом ОСОБА_2 до Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», третя особа: Генеральний директор НІЕЗ «Переяслав» ОСОБА_4 про визнання наказу незаконним та його скасування,—

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 10.07.2018 звернувся з позовом до суду про визнання наказу Генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» № 78-ОС від 29.05.2018 про встановлення йому доплати до заробітної плати за вчене звання старший науковий співробітник в розмірі 5 % посадового окладу з 01.06.2018 по 31.12.2018 незаконним та просить скасувати його. Також просить, стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 05.11.2014 він був зарахований на посаду провідного наукового співробітника науково-дослідного відділу «ОСОБА_5 історії Української православної церкви»Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Рішенням Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України, що затверджене наказом МОН України від 25.02.2016 № 161, йому присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника із спеціальності «Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни».

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій галузей бюджетної сфери» від 30 серпня 2001 року за № 1298 встановлено доплату працівникам за вчене звання доцента, старшого наукового співробітника ? у граничному розмірі 25 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати).

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 09.01.2018 по справі за його позовом доНаціонального історико-етнографічного заповідника «Переяслав» про встановлення доплати за вчене звання зобов’язано відповідача здійснювати йому доплату до заробітної плати за вчене звання старший науковий співробітник в розмірі 25 % його посадового окладу починаючи з 25 лютого 2016 року.

На виконання рішення суду адміністрацієюНаціонального історико-етнографічного заповідника «Переяслав» було видано наказ № 76-ОС від 21.05.2018 про здійснення йомудоплати до заробітної плати за вчене звання «старший науковий співробітник» в розмірі 25 % посадового окладу починаючи з 25.02.206 по 31.05.2018 включно та про здійснення йому перерахунку та виплати заробітної плати з урахуванням зазначеної доплати.

У травні 2018 року він отримав заробітну плату з усіма належними йому доплатами. Отримавши заробітну плату за першу половину червня 2018 року виявив, що доплата йому нарахована у меншому розмірі.

Коли він звернувся до бухгалтера по нарахуванню заробітної плати, то його ознайомили з наказом № 78-ОС від 29.05.2018 про встановлення йому доплати до заробітної плати за вчене звання старший науковий співробітник в розмірі 5 % посадового окладу з 01.06.2018 по 31.12.2018. Наказ він вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки по даному факту було ухвалено рішення суду, про яке зазначено вище.

У зв?язку з порушенням відповідачем законодавства щодо оплати праці,зокрема, постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій галузей бюджетної сфери» від 30 серпня 2001 року за № 1298, якою установлено доплати працівникам за вчене звання доцента, старшого наукового співробітника ? у граничному розмірі 25 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати), він змушений звернутись до суду з даним позовом та просить його задовольнити.

Ухвалою від 30 липня 2018 року відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачу було запропоновано протягом п’ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та роз’яснено, що розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін проводиться за його клопотанням, яке він може подати в строк для подання відзиву на позов.

17.08.2018 до суду надійшов відзив на позовну заяву від Генерального директора НІЕЗ «Переяслав» ОСОБА_4 з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою суду від 25.10.2018 справу було призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач та його представник – адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просять їх задовольнити.

Представник відповідача ? Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» повторно не з?явився в судове засідання. Про дату, час і місце розгляду справи 19.12.2018 та 04.01.2019 був двічі повідомлений належним чином, про що свідчать розписки про отримання ним поштової кореспонденції із суду.

За правилами п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.

Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності відповідача, суд приходить до висновку, що представник відповідача належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, йому відомо про розгляд даної справи в суді, заяву про причини неявки в судове засідання та розгляд справи без його участі представник відповідача до суду не направив.

Третя особа ? Генеральний директор НІЕЗ «Переяслав» ОСОБА_4 в судове засідання не з?явився. Про розгляд справи повідомлений належним чином, про що також свідчать розписки про отримання ним поштової кореспонденції із суду.

У відзиві на позовну заяву за підписом Генерального директора НІЕЗ «Переяслав» ОСОБА_4, відповідач позов не визнав, просить відмовити у його задоволенні. Посилається на те, щопостановою Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій галузей бюджетної сфери» від 30 серпня 2001 року за № 1298 встановлено доплату працівникам за вчене звання доцента, старшого наукового співробітника ? у граничному розмірі 25 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати). Встановлений оскаржуваним наказом розмір доплати позивачу 5 % відповідає зазначеному критерію, адже нормативно-правовим актом не встановлений конкретний розмір доплати, а лише визначено його межу.

Заслухавши вступне слово учасників справи, з’ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, судом встановлено наступне.

ОСОБА_2 по теперішній час працює в Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав» на посаді завідувача науково-дослідного сектору «ОСОБА_5Бенардоса» науково-дослідного філіалу «ОСОБА_5 народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини», має вчене звання старший науковий співробітник.

Рішенням Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України, що затверджене наказом МОН України від 25.02.2016 № 161, йому присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника із спеціальності «Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни».

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій галузей бюджетної сфери» від 30 серпня 2001 року за № 1298 встановлено доплату працівникам за вчене звання доцента, старшого наукового співробітника ? у граничному розмірі 25 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати).

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 09.01.2018 по справі за позовом ОСОБА_2 доНаціонального історико-етнографічного заповідника «Переяслав» про встановлення доплати за вчене звання зобов’язано відповідача здійснювати ОСОБА_2 доплату до заробітної плати за вчене звання старший науковий співробітник в розмірі 25 % його посадового окладу починаючи з 25 лютого 2016 року.

На виконання рішення суду адміністрацієюНаціонального історико-етнографічного заповідника «Переяслав» було видано наказ № 76-ОС від 21.05.2018 про здійснення позивачудоплати до заробітної плати за вчене звання старший науковий співробітник в розмірі 25 % посадового окладу починаючи з 25.02.206 по 31.05.2018 включно та про здійснення йому перерахунку та виплати заробітної плати з урахуванням зазначеної доплати.

Наказом № 78-ОС від 29.05.2018 Генерального директора НІЕЗ «Переяслав» ОСОБА_4 ОСОБА_2 встановлено розмір доплати за вчене звання старший науковий співробітник в розмірі 5 % посадового окладу з 01.06.2018 по 31.12.2018.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про оплату праці» держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, а також шляхом оподаткування доходів працівників. Умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.

За правилами ч.ч. 1, 2 ст. 29 Закону України «Про культуру» оплата праці у сфері культури має забезпечувати створення належних матеріальних умов для ефективної самостійної творчої діяльності працівника, підвищення престижності професії, сприяти підвищенню його кваліфікації, стимулювати залучення талановитої молоді до діяльності у сфері культури. Заробітна плата працівника у сфері культури, педагогічного працівника закладу освіти сфери культури складається з посадового окладу (тарифної ставки), надбавки за почесне звання, доплат за науковий ступінь, вислугу років залежно від стажу роботи в державних і комунальних закладах культури, закладах освіти сфери культури, інших надбавок та доплат, премій, винагород за творчу діяльність, передбачених законодавством. Умови оплати праці працівників у сфері культури державних і комунальних закладів культури, закладів освіти сфери культури визначаються Кабінетом Міністрів України.

В пункті 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій галузей бюджетної сфери» від 30 серпня 2001 року за № 1298 вказано, що умови оплати праці, посадові оклади (ставки заробітної плати) та ставки погодинної оплати праці, визначені цією постановою, поширюються на відповідні категорії працівників (невійськовослужбовців і тих, що не мають звань рядового і начальницького складу) всіх бюджетних установ, закладів та організацій незалежно від відомчого підпорядкування.

В абзаці «в» підпункту 3 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України № 1298 установлено доплати працівникам, зокрема за вчене звання доцента, старшого наукового співробітника ? у граничному розмірі 25 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати).

Відповідачем не заперечується, що позивач має право на доплату за вчене звання старшого наукового співробітника, проте зазначає, що вказаною постановою Кабінету Міністрів України встановлено граничний розмір доплати 25 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати), а тому встановлена доплата у розмірі 5 % відповідає зазначеному критерію.

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, що врегульовано ст. 77 ЦПК України.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши всі обставини справи, докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем не дотримано вимог трудового законодавства та законодавства про оплату праці, що виразилось у не нарахуванні ОСОБА_2 доплати за вчене звання старшого наукового співробітника у розмірі 25 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати).

Відповідно до вимог ст. 97 КЗпПУ форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

В частині четвертій ст. 97 КЗпПУ зазначено, що власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

В даному випадку відповідачем не дотримано вимог п. 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій галузей бюджетної сфери» від 30 серпня 2001 року за № 1298, який станом на 29.05.2018 (дата винесення оскаржуваного наказу) не був змінений, а також відповідачем не виконується рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 09.01.2018 по справі за позовом ОСОБА_2 до Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» про встановлення доплати за вчене звання, яким зобов’язано відповідача здійснювати ОСОБА_2 доплату до заробітної плати за вчене звання старший науковий співробітник в розмірі 25 % його посадового окладу починаючи з 25 лютого 2016 року без зазначення кінцевої дати такої виплати.

Позивачем строк звернення до суду з даним позовом не порушено, що встановлено ч. 2 ст. 233 КУпАП щодо порушення законодавства про оплату праці.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню.

Оскільки позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн., суд приходить до висновку про стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача, відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, відповідно до ст. 97 КЗпП України, п. 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій галузей бюджетної сфери» від 30.08.2001 № 1298, керуючись ст.ст. 12, 76, 77, 81, 89, 141, 263 – 265 ЦПК України суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», третя особа: Генеральний директор НІЕЗ «Переяслав» ОСОБА_4 про визнання наказу незаконним та його скасуваннязадовольнити.

Наказ Генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»№ 78-ОС від 29.05.2018 «Про встановлення доплати» визнати незаконним та скасувати його.

Стягнути з Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 704 грн. 80 коп.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (03.10.2017) до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Київського апеляційного суду через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення виготовлено 11.01.2019.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_2, 19,10,1969 р.н., вул. Городищенська, 10, м. Переяслав-Хмельницький, Київська область, РНОКПП НОМЕР_1)

відповідач: Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав», вул. Шевченка, 8, м. Переяслав-Хмельницький, Київська область, 08400, код ЄДРПОУ 02219369

Суддя О. І. Рева