Ухвала суду № 79127307, 11.01.2019, Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/265/17

Провадження № 1-кп/364/31/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2019 р. Володарський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Макаренко Л.А.,

при секретарі судового засідання Кулинич Г.І.,

спеціалісті ОСОБА_1,

за участю:

прокурора Руденка Є.В., (повноваження підтверджено постановою про зміну групу прокурорів від 08.01.2019 р.),

обвинуваченого (цивільного відповідача) ОСОБА_2,

його захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4,

потерпілих (цивільних позивачів) ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

представника потерпілих і цивільного позивача ОСОБА_8,

перекладача ОСОБА_9,

а також представника уповноваженого органу з питань пробації – Володарського районного сектора філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області ОСОБА_10,

цивільний позивач ОСОБА_11 – не з’явилася,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду Володарського районного суду Київської області в смт Володарка Київської області матеріали кримінального провадження, внесеного 10.10.2016 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110260000538, по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина ОСОБА_12 Республіки, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 121, частиною третьою статті 146 Кримінального кодексу України (далі – КК України), –

ВСТАНОВИВ:

До Володарського районного суду Київської області 19.12.2018 р. надійшов обвинувальний акт у зазначеному кримінальному провадженні, внесеному 10.10.2016 р до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110260000538, стосовно обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та громадянина ОСОБА_12 Республіки, у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 121 та частиною третьою статті 146 КК України, разом з постановою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 20.11.2018 р. про призначення нового розгляду у суді першої інстанції у зв’язку із скасуванням вироку Володарського районного суду Київської області від 19.10.2017 р. та ухвали Апеляційного суду Київської області від 10.01.2018 р. через порушення права на захист обвинуваченого, який не володіє мовою судочинства та не був забезпечений перекладачем.

Ухвалою суду від 22.12.2018 р. призначено підготовче судове засідання на 11.01.2019 р., на виконання наведених вказівок суду касаційної інстанції, які є обов’язковими для суду першої інстанції при новому розгляді (частина друга статті 439 Кримінального процесуального кодексу України, далі – КПК України), залучено зі стадії підготовчого судового засідання перекладача зі знанням азербайджанської мови для здійснення усного та письмового перекладу; ухвалою суду від 10.01.2019 р. визначено проведення цього засідання в режимі відеоконференції через неможливість перекладача з поважних причин безпосередньо бути присутнім у суді.

Крім того, до суду 13.12.2018 р. надійшли письмові звернення потерпілих, цивільного позивача, громадськості (за підписами 804 осіб) та громадської організації «Спілка учасників АТО Сквирщини» щодо передачі кримінального провадження відносно ОСОБА_2 до іншого суду за місцем проживання потерпілих і свідків.

У підготовчому судовому засіданні 11.01.2019 р. прокурор вказав суду на доцільність призначення по даному кримінальному провадженню судового розгляду, заявив усне клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою через наявність ризиків, які були підставою для обрання такого запобіжного заходу попередніми судами, що здійснювали дане кримінальне провадження.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисники заперечили проти призначення кримінального провадження до судового розгляду, захисники подали письмові клопотання про повернення прокурору обвинувального акту через його невідповідність вимогам КПК України, клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт у нічний час, а також заперечили можливість вирішення поданих потерпілими та громадськістю клопотань про зміну територіальної підсудності розгляду даного кримінального провадження через відсутність повноважень у суду першої інстанції вирішувати такі питання.

Потерпілі та їх представник, який одночасно представляє й інтереси цивільного позивача, яка не з’явилася, заперечив проти задоволення клопотань захисту про повернення обвинувального акту прокуророві та про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт через можливість останнього переховуватися від суду, погрози свідкам, які мали місце під час розгляду даного кримінального провадження попереднім складом суду, водночас підтримав клопотання потерпілих та просив ініціювати перед судом апеляційної інстанції питання направлення даного кримінального провадження за місцем їх проживання.

Вирішуючи порушене питання щодо призначення справи до судового розгляду або наявності підстав для передачі кримінального провадження на розгляд до іншого суду, суд виходить з такого.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт первісно було подано до Сквирського районного суду Київської області, ухвалою Апеляційного суду Київської області від 01.03.2017 р. (справа № 376/564/17-к, провадження № 11-п/780/44/17) кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 передано на розгляд Володарського районного суду Київської області через відсутність потрібної кількості суддів у Сквирському районному суді Київської області, оскільки з 4 суддів названого суду двоє приймали участь на досудовому розслідуванні, один суддя перебував у щорічній відпустці та ще в одного судді закінчився п’ятирічний термін повноважень, при цьому питання щодо останнього за станом на тепер вирішено згідно із загальнодоступною інформацією, розміщеною в мережі Інтернет на офіційних сайтах судової влади України та її органів.

Крім того, як вбачається з обвинувального акту та доданого до нього реєстру матеріалів досудового розслідування, місцем вчинення злочину, який інкримінується обвинуваченому ОСОБА_2, є місто Сквира Київської області, місцем проживання обвинуваченого, всіх потерпілих та майже всіх свідків також є місто Сквира або Сквирський район Київської області.

За загальним правилом частини першої статті 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.

Відповідно до частин першої, другої статті 34 КПК України до початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання

обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків. Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого.

Отже, зважаючи на те, що обставини, які стали підставою передачі кримінального провадження відносно обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 121 та частиною третьою статті 146 КК України, на розгляд Володарського районного суду Київської області за станом на тепер усунуті, беручи до уваги місце вчинення інкримінованих обвинуваченому злочинів, його місце проживання та місце проживання всіх потерпілих, цивільного позивача та свідків, суд за таких обставин та керуючись положеннями частини першої статті 32, частини першої статті 34 КПК України, вважає заявлені учасниками кримінального провадження клопотання про передачу цього кримінального провадження до іншого суду за місцем проживання потерпілих і свідків обґрунтованими, проте вирішення цих клопотань по суті належить до виключних повноважень суду апеляційної інстанції (частина друга статті 34 КПК України).

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 314 КПК України одним із рішень, яке суд має право прийняти у підготовчому судовому засіданні, є рішення про направлення обвинувального акта до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.

Зважаючи на наведене, суд вважає за необхідне звернутися з поданням до Київського апеляційного суду для вирішення питання про направлення кримінального провадження для розгляду до іншого суду за територіальною підсудністю згідно з поданими клопотаннями, вирішення яких належить до повноважень названого суду.

У зв’язку з цим подані захисниками обвинуваченого два клопотання про повернення обвинувального акту прокурора слід долучити до матеріалів судового провадження для подальшого вирішення судом, визначеним судом апеляційної інстанції для розгляду даного кримінального провадження.

Вирішуючи питання щодо заявлених сторонами усних і письмових клопотань щодо запобіжного заходу обвинуваченого, суд виходить з такого.

Відповідно до частини третьої статті 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого; при розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

За роз’ясненнями пункту 2.1 Узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанцій процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.12.2014 р. № 14), за правилами частини третьої статті 315 КПК України суд з урахуванням думки інших присутніх учасників підготовчого судового засідання вирішує питання про обрання, доцільність зміни чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжного заходу, обраного обвинуваченому з урахуванням ризиків, визначених статтею 177 КПК України, суд під час підготовчого судового засідання вправі продовжити строк тримання під вартою в межах, визначених частиною першою статті 197 КПК України.

Згідно з положеннями статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам, зокрема: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити зазначені дії.

За змістом статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні тощо.

За частиною першою статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, та виключно у випадках, перелічених у частині другій статті 183 КПК України, в тому числі до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Згідно з частинами першою, другою статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби; домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Як вбачається з наявних матеріалів судового провадження,вироком Володарського районного суду Київської області від 19.10.2017 р., залишеним в силі ухвалою Апеляційного суду Київської області від 10.01.2018 р. та скасованим постановою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 20.11.2018 р., було залишено попередньо обраний запобіжних захід у виді тримання під вартою; рішень судів про скасування цього запобіжного заходу матеріали судового провадження не містять.

На підставі наведеного та враховуючи, що згідно з обвинувальним актом ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні двох тяжких злочинів за визначенням статті 12 КК України, передбачених частиною другою статті 121, частиною третьою статті 146 КК України, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років, беручи до уваги позицію Верховного Суду, викладену у згаданій постанові від 20.11.2018 р., який, скасовуючи попередні рішення судів у цьому кримінальному провадженні, не вбачав підстав для скасування або зміни застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, до того ж жодним учасником судового провадження не вказано на будь-які зміни після прийняття судом касаційної інстанції цієї постанови жодних обставин, що стали підставою для прийняття такого рішення, тому суд вважає, що за станом на тепер ризики, визначені статтею 177 КПК України, що були підставами для обрання і продовження обвинуваченому дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не усунуті, відтак суд вбачає необхідним продовжити строк дії застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк, необхідний для вирішення питання територіальної підсудності розгляду даного кримінального провадження з урахуванням часу, необхідного на переклад судових рішень і направлення їх обвинуваченому, тим самим відмовивши у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну названого запобіжного заходу на домашній арешт, оскільки це клопотання ґрунтується фактично на оцінці і незгоді з постановою Верховного Суду щодо цього питання та не містить обставин, що свідчили б про усунення ризиків, які були підставою для взяття обвинуваченого під варту.

Керуючись статтями 32, 34, 314, 177, 178, 181, 183, 369-372, 392, 532 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 10.10.2016 р до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110260000538, про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та громадянина ОСОБА_12 Республіки, у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 121 та частиною третьою статті 146 КК України, – направити до Київського апеляційного суду для вирішення питання про направлення цього кримінального провадження для розгляду до іншого суду першої інстанції згідно з поданими клопотаннями.

У задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу обвинуваченому – відмовити.

Продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 121, частиною третьою статті 146 КК України строком на 60 днів – до 11.03.2019 р. включно.

Копію цієї ухвали надіслати до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, а також обвинуваченому в перекладі на азербайджанську мову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню.

Суддя Л.А. Макаренко