Ухвала суду № 79126808, 09.01.2019, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/12104/18

2-о/357/24/19

У Х В А Л А

09 січня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Кошель Л. М. ,

при секретарі – Вангородська О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №4 м.Біла Церква цивільну справу за заявою ОСОБА_1 заінтересована особа: Розаліївська сільська рада Білоцерківського району про встановлення факту проживання однією сім’єю, -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернувся ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту проживання однією сім’єю з ОСОБА_2, який помер 10 травня 2018 року. Зазначає, що останній залишив спадкове майно у виді земельної ділянки розміром 3,907 га., яка знаходиться в адміністративних межах Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області. Зазначає, що спадкоємців першої, другої та третьої черги у ОСОБА_2 немає. Заявник просив суд встановити факт, що він проживав з ОСОБА_2 разом не менше п’яти років до часу відкриття спадщини, з 2012 року по день смерті 10 травня 2018 року.

Ухвалою судді від 22 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 139/2018, заведеної Узинською міською державною нотаріальною конторою 06 липня 2018 року, щодо майна померлого ОСОБА_2, її було відкрито за заявою спадкоємця за заповітом ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

09 січня 2019 року представником заявника ОСОБА_4 подано клопотання про залучення до участі у справі ОСОБА_3 в якості заінтересованої особи.

Оглянувши подане клопотання суд вказує на таке.

Відповідно до ч.4 ст.319 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

гідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Зазначені висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 336/709/18-ц.

В даному випадку, спадкодавець ОСОБА_2 03 листопада 2015 року залишив заповіт, за змістом якого заповів земельну ділянку розміром 3,907 га. посвідчену державним актом КВ №094506 від 19 грудня 2003 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, який не є стороною у даній справі. Крім того, ОСОБА_2 заповів житловий будинок з усіма господарськими спорудами, який знаходиться за адресою: вул. Жовтнева, буд.48, с. Людвинівка Білоцерківського району Київської області ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Заявник ОСОБА_1 звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини від 12.09.2018 року, однак свідоцтво право на спадкове майно не отримав, оскільки згідно листа Узинської міської державної нотаріальної контори Вих.№1538/02-14 від 12.09.2018 року з наданих нотаріусу документів неможливо встановити проживання однією сім’єю між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Із матеріалів спадкової справи № 139/2018 не вбачається, що ОСОБА_3 чи ОСОБА_5 відмовлявся від спадкових прав щодо майна спадкодавця ОСОБА_2, тому із заяви ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту вбачається спір про право останнього на спадкове майно.

Враховуючи встановлені обставини та наведені вимоги закону, подану ОСОБА_1 заяву слід залишити без розгляду.

Враховуючи викладене, керуючись ст.319 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Розаліївська сільська рада Білоцерківського району про встановлення факту проживання однією сім’єю – залишити без розгляду.

Роз’яснити ОСОБА_1 право звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Ухвала може бути оскаржена.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи якому ухвалу суду не було врчуено в день її проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали.

СуддяОСОБА_6