Рішення № 79126767, 17.12.2018, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 600/968/18

Справа № 2-о/600/76/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2018 року смт. Козова

Козівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого судді – Гриновець О.Б.,

з участю: секретаря судових засідань – ОСОБА_1,

заявника – ОСОБА_2 та його представника – ОСОБА_3

розглянувши у підготовчому засіданні у залі суду в смт. Козова цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, заінтересована особа: Козівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області,-

ВСТАНОВИВ:

заявник ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема, просить встановити факт належності йому трудової книжки від 17.05.1979 року БТ-1 №5433582, яка заповнена російською мовою на ім’я «Колесник Владимир Иванович».

В обґрунтування поданої заяви вказує, що після досягнення 60-ти річного віку мав намір «оформити» пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнобов’язкове державне пенсійне страхування», у зв’язку з чим звернувся до Козівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, де були виявлені розбіжності в написанні його прізвища та дати народження у паспорті громадянина України та у свідоцтві про народження (вказаний як ОСОБА_2, дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1), і в трудовій книжці від 17.09.1979 року БТ-1 №5433582 (вказаний як «Колесник Владимир Иванович», дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2). Наявність такої розбіжності є перешкодою для нього в належному обчисленні його страхового стажу для призначення пенсії, так як управлінням пенсійного фонду йому було відмовлено у прийнятті документів.

Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області від 12.11.2018 року відкрито провадження у справі та розпочато підготовче провадження у справі.

В підготовчому засіданні ОСОБА_2 та його представник вимоги заяви підтримали, з підстав викладених у такій та просили її задовольнити.

Представник заінтересованої особи у підготовче засідання з’явився та через канцелярію суду подав заяву про визнання «позовних вимог ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, а саме трудової книжки від 17.05.1979 року БТ-1 №5433582».

Згідно ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до ч.1 ст.198 ЦПК України підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.6 ст.263 ЦПК України, якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги заявника, дослідивши докази в справі та об’єктивно оцінивши їх, враховуючи те, що заява про визнання заінтересованою особою вимог заяви не порушує прав, свобод чи законних інтересів інших осіб, та не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу, суд дійшов до наступного висновку.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).

При цьому, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до п.2 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

При цьому, п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім’ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Судом встановлено, що із копії паспорта заявника його прізвищем, ім’ям та по батькові є ОСОБА_2, датою народження – 28.10.1958 року, а місцем народження і проживання ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.10-11).

Вказані відомості підтверджуються також інформацією з копії свідоцтва про народження заявника серії IV-УР №2278410 від 31.08.1962 року (а.с.13).

Згідно із копією трудової книжки від 10.08.2005 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 працював у період з 09.1996 року до 01.04.2000 року в колгоспі «Діброва», звідки в подальшому переведений 01.04.2000 року в ТзОВ «Конюхівське», де працював до 18.10.2005 року (а.с.14).

Відповідно до копії трудової книжки від 03.05.1977 року №686 заявник працював трактористом у період з 1974 року до 1977 року (а.с.15).

Згідно з копією трудової книжки БТ-1 №5433582 від 17.05.1979 року «Колесник Владимир Иванович» дата народження «1958 20.10.» 16.05.1979 року прийнятий на роботу шофера; 10.10.1979 року переведений на роботу шофера третього класу; 01.02.1985 року переведений на посаду слюсаря третього розряду; 25.02.1986 року переведений на посаду водія третього класу і т.д. (а.с.16).

Як вбачається з довідки виконкому Конюхівської сільської ради Козівського району Тернопільської області №2285 від 30.10.2018 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 одна і та ж особа (а.с.19).

Таким чином, суд оцінивши письмові докази по справі, вважає за необхідне зазначити, що при оформленні трудової книжки БТ-1 №5433582 від 17.05.1979 року було, очевидно, допущено технічні помилки у транслітерації прізвища заявника та описку у даті його народження.

Вказані вище обставини ніким не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12, 89 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" №5 від 31.03.1995 року в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Аналіз абз.2 п.12 цієї ж постанови дає підстави для висновку суду про те, що суд може встановлювати факти належності особі документів, які не належать до таких, що посвідчують особу.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що вимога заявника щодо встановлення факту належності правовстановлюючого документу є законною та обґрунтованою, а відтак підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.10, 81, 89, 197, 200, 206, 247, 263-265, 268, 294, 315, 319 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2– задовольнити.

Встановити юридичний факт належності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, правовстановлюючого документа, а саме трудової книжки від 17.05.1979 року БТ-1 №5433582.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, з врахуванням вимог п.15.5 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заявник – ОСОБА_2, зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: 47642, с. Конюхи, Козівський район, Тернопільська область, РНОКПП – НОМЕР_1, паспорт серії МС №047664.

Заінтересована особа – Козівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, адреса місцезнаходження: 47600, смт. Козова, вул. Грушевського, 26, код ЄДРПОУ – 40377163.

Суддя О.Б.Гриновець