
Справа № 357/372/17
1-кп/357/1395/18
У Х В А Л А
10.01.2019 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючий – суддя Ісаєва Д. А. ,
суддя - Примаченко В.О.,
суддя - Буцмак Ю.Є.,
при секретарі – Бойко І. О.,
прокурора - Панасюка В.С.,
потерпілого - ОСОБА_1,
захисників - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
обвинувачених - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016110030000751 від 21.02.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_5, ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України та за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,
В С Т А Н О В И В:
В провадженні колегії суддів Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває дане кримінальне провадження.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_7, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України продовжують існувати.
Обвинувачені ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_3 у вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою покладали на розсуд суду. Обвинувачена ОСОБА_7 та її захисник ОСОБА_4 заперечували щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили змінити на більш м’який цілодобовий домашній арешт. Захисник ОСОБА_2 підтримала думку захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Потерпілий ОСОБА_1, підтримав думку прокурора.
Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
При вирішенні клопотання прокурора щодо продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд бере до уваги, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів (ст. 12 КК України), а тому суд, приймаючи до уваги стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_5, який не перешкоджає його перебуванню у місцях попереднього ув'язнення, та дані про особу обвинуваченого, вважає що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а тому вважає за необхідне продовжити раніше обраний відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України. Залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений, у разі зміни йому запобіжного заходу, зможе переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.
При вирішенні клопотання прокурора щодо продовження тримання обвинуваченої під вартою, суд бере до уваги, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину (ст. 12 КК України), а тому суд, приймаючи до уваги стан здоров'я обвинуваченої ОСОБА_7, який не перешкоджає її перебуванню у місцях попереднього ув'язнення, та дані про особу обвинуваченої, вважає що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а тому вважає за необхідне продовжити раніше обраний відносно неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченою процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України. Залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачена, у разі зміни їй запобіжного заходу, зможе переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.
З огляду на вищевказані обставини, а також враховуючи, що судом не досліджено докази винуватості обвинувачених суд на даній стадії розгляду позбавлений можливості дати оцінку вагомості доказів їх вини.
Аналізуючи наведене, з урахуванням обставин справи та осіб обвинувачених, суд вважає доцільним продовжити дію зазначеного запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_7, відповідно до ст. 197 КПК України строком на 60 днів в межах призначеного наступного судового розгляду по суті.
Керуючись ст.ст. 31, 177, 178, 183, 331,371, 372 КПК України,
П О С Т А Н О В И В :
Клопотання прокурора – задовольнити.
Запобіжний захід ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 днів до 10 березня 2019 року включно, та утримувати у Державній установі «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України.
Запобіжний захід ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 днів до 10 березня 2019 року включно, та утримувати у Державній установі «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України.
Розгляд обвинувального акту відкласти до 26 лютого 2019 року, 12 год. 00 хв., про що повідомити учасників розгляду.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити начальнику Державної установи «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. А. Ісаєва
Суддя В.О. Примаченко
Суддя Ю.Є. Буцмак
Судове рішення № 79126749, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області було прийнято 10.01.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 357/372/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: