Рішення № 79126369, 11.01.2019, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/6449/18

Провадження № 2-о/346/41/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2019 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі:

головуючого-судді-ВеселоваВ.М.

секретаря Максим`юк М.А.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Джурківська сільська рада Коломийського району, про встановлення факту проживання однією сім’єю, -

В С Т А Н О В И В :

заявниця, звернувшись до суду із даною заявою посилається на те, що 17 березня 2014 року померла ОСОБА_2, яка проживала з 01 січня 1960 року по день смерті 17 березня 2014 року в с. Джурків , по вул. Т.Шевченка, 17, Коломийського району. Заповітів від імені ОСОБА_2 виконкомом Джурківської сільської ради не посвідчувалось. Після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно: житловий будинок, господарські будівлі та споруди, що знаходяться в с. Джурків, вул. Т.Шевченка, 17, Коломийського району, 1/4 частина якого належала померлій, ОСОБА_2, 1/4 частина належала її мамі – ОСОБА_3, яка померла 18.09.1993 року, 1/4 частина належала її чоловіку – ОСОБА_4, який помер 01.11.2008 року, і 1/4 частина належала її сину ОСОБА_5, який помер 31.10.2013 року, спадкоємцем яких була ОСОБА_2, яка фактично прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав; а також земельна частка (пай), що знаходиться в спілці селян імені Шевченка с.Джурків Коломийського району розміром 50,39 ум.кад.га, яка належала її чоловіку ОСОБА_4, спадкоємцем якого була ОСОБА_2, яка фактично прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав. Заповітів від імені ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виконкомом Джурківської сільської ради не посвідчувалось.

Спадкоємцем за законом на спадщину четвертої черги є вона, ОСОБА_1, оскільки більше п’яти років проживала разом з ОСОБА_2 однією сім’єю, вела спільне сімейне домашнє господарство. Інших спадкоємців та осіб, передбачених законом, зокрема малолітніх, неповнолітніх, недієздатних, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, які б претендували на спадщину – не має. Чоловік, син та мати ОСОБА_2, померли до відкриття спадщини. Тобто, вона вправі успадкувати майно померлої згідно ст. 1264 ЦК України, як особа, що проживала з померлою однією сім’єю.

З метою оформлення спадщини вона звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак у прийнятті такої заяви їй відмовлено, оскільки на підтвердження факту перебування на утриманні або проживанні однією сім’єю необхідно пред’явити нотаріусу відповідне рішення суду. Просить встановити факт, що вона, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім’єю з листопада 2008 року по день смерті 17 березня 2014 року, вели спільне господарство.

В судове засідання від заявниці надійшло письмове клопотання, в якому заявлені вимоги підтримала та просить їх задовольнити в повному обсязі, справу просить слухати у її відсутності.

Представник заінтересованої особи в судове засідання подав письмове клопотання про слухання справи у його відсутність, заявлені вимоги визнав в повному обсязі.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши та дослідивши матеріали справи, письмові клопотання заявниці та заінтересованої особи, вважає, що заяву слід задовольнити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.04.1968 року зареєстрували шлюб ОСОБА_4 та ОСОБА_6, актовий запис № 2, що стверджується копією повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 08.10.2018 року № 00021153269 (а.с. 7-8).

07.08.1972 року народився ОСОБА_5, актовий запис № 15 від 26.08.1972 року, його батьками вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с. 11-12).

18.09.1993 року померла ОСОБА_3, актовий запис № 21, відповідно до даних повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 08.10.2018 року № 00021153075 (а.с. 9).

Згідно зі свідоцтвом про право власності від 16.11.2000 року, виданим виконавчим комітетом Джурківської сільської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 належав на праві спільної часткової власності житловий будинок в с. Джурків, по вул. Т.Шевченка, 17, Коломийського району Івано-Франківської області по 1/4 частці кожному (а.с. 16).

31.10.2008 року помер ОСОБА_4, актовий запис № 29, що стверджується даними повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 08.10.2018 року № 00021152787 (а.с. 6).

31.10.2013 року помер ОСОБА_5, актовий запис № 19, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії І-НМ № 172794 (а.с. 10).

17.03.2014 року померла ОСОБА_2, актовий запис № 3, про що свідчить копія повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 08.10.2018 року № 00021152766 (а.с. 5).

Відповідно до довідки № 494, виданої 13.08.2018 року Джурківською сільською радою, ОСОБА_2 проживала ІНФОРМАЦІЯ_1. Шевченка, 17, Коломийського району з 01.01.1960 року по день смерті 17.03.2014 року (а.с.13).

Згідно довідкою Джурківської сільської ради № 961 від 08.10.2018 року померлій ОСОБА_2 належить житловий будинок в с. Джурків, по вул. Т.Шевченка, 17, земельні частки (паї) , що знаходяться в с. Джурків Коломийського району, тип двору – колгоспний. Станом на 01.07.1990 року в житловому будинку проживали: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_5. На день смерті ОСОБА_3, яка померла 18.09.1993 року в будинку проживали: зять ОСОБА_4 та дочка ОСОБА_2. На день смерті ОСОБА_4, який помер 01.11.2008 року в будинку проживали: дружина ОСОБА_2 та син ОСОБА_5. На день смерті ОСОБА_5, який помер 31.10.2013 року в будинку проживала його мати ОСОБА_2. На день смерті ОСОБА_2, яка померла 17.03.2014 року, в будинку зі слів сусідів проживала і здійснювала догляд за нею, вела спільне сімейне господарство ОСОБА_1 з листопада 2008 року по день смерті. Заповітів від імені ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_2 виконкомом Джурківської сільської ради не посвідчувалось (а.с.14).

ОСОБА_4 належало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності спілки селян ім. Шевченка, розміром 50,39 в умовних кадастрових гектарах, що стверджується копією сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ІФ № 024816 від 07.10.1999 року (а.с. 17).

Відповідно до письмових заяв ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які є сусідами заявниці, посвідчених секретарем Джурківської сільської ради 08.10.2018 року, заявниця проводила поховання своїх близьких сусідів ОСОБА_5 та його матері ОСОБА_2, до дня смерті здійснювала за ними догляд, годувала їх, так як вони потребували стороннього догляду, зробила косметичний ремонт в будинку (а.с.18-20).

Будучи єдиним спадкоємцем на майно померлої ОСОБА_2, заявниця звернулась до приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Головного територіального управління юстиції ОСОБА_10 із відповідною заявою. Однак, їй було відмовлено у зв’язку з тим, що вона не була зареєстрована разом з померлою на день смерті та повинна була звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини до 17.09.2014 року як особа, яка проживала із спадкодавцем однією сім’єю не менше як п’ять років до відкриття спадщини, та надати на підтвердження цього факту рішення суду, що набрало законної сили (а.с. 21).

Зважаючи на вказані обставини, заявниця вимушена звернутися до суду із заявою про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім’єю.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.

Згідно із ч. 1 ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року “Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.

Пунктом 23 вказаної постанови передбачено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За таких обставин, суд вважає, що зазначений факт знайшов своє підтвердження у судовому засіданні, а отже, заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім’єю із листопада 2008 року по день смерті слід задовольнити.

На підставі наведеного, Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування», керуючись ст.ст. 197-200,206 ч.1,247 ч.2, 263, 265, 268, 315, 354, 355 ЦПК України,суд,-

В И Р І Ш И В :

Заяву задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, яка померла 17 березня 2014 року, проживали однією сім’єю з листопада 2008 року по день смерті 17 березня 2014 року, вели спільне господарство.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду до Івано-Франківського апеляційного суду може бути подана протягом тридцяти днів, з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення складено 11 січня 2019 року.

Суддя Веселов В. М.