Ухвала суду № 791262, 29.11.2006, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

29.11.06 Справа № 5/1216-13/157А

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Процика Т.С.

суддів Галушко Н.А.

Юрченка Я.О.

при секретарі судового засідання Трускавецькому В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у Залізничному районі м. Львова від 29.09.2006р. № 28759/10-0 та Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у м. Львові від 09.10.2006 р. № 16959/10-0

на постанову Господарського суду Львівської області від 19.09.2006р.

у справі № 5/1216-13/157А

за позовом Львівського міського комунального підприємства (далі ЛМКП) "Львівтеплоенерго", м. Львів

до відповідачів: 1. ДПІ у м. Львові, м. Львів

2. ДПІ у Залізничному районі м. Львова, м. Львів

про скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

від позивача – Оприск Л.Є. - представник;

від відповідача 1 - Палій М.В. - старший державний податковий інспектор;

від відповідача 2 – Кіх О.Г.- старший державний податковий інспектор;

Особам, які беруть участь у справі, права і обов'язки, передбачені ст.49,51,59 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено.

Постановою Господарського суду Львівської області від 19.09.2006р. у даній справі, суддя Станько Л.Л., позов задоволено, податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Львові № 18687/17-0 від 14.11.2005р. на суму 5339,23 грн. основного платежу та 10 678,46 грн. штрафних санкцій та податкові повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова: № 18687/17-0/1/2037 від 27.01.2006р. на суму 5339,23 грн. основного платежу і 10 678,46 грн. штрафних санкцій, та № 18687/17-0/2/9410 від 31.03.2006р. на суму 5339.23 грн. основного платежу і 10 678,46 грн. штрафних санкцій –скасовано.

Рішення суду мотивоване тим зокрема, що фізичні особи-власники (користувачі) земельних ділянок, що пов'язані з вирощуванням сільськогосподарської продукції, мають право продавати вирощену на земельних ділянках, які належить їм на праві власності або на праві користування, сільськогосподарську продукцію як підприємствам-виробникам, заготівельним організаціям, так і кінцевим споживачам-фізичним особам, які згідно із законом є податковими агентами; доходи від відчуження безпосередньо власником сільськогосподарської продукції, вирощеної ним на земельних ділянках, наданих для ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не збільшено в результаті отриманої в натурі (на місцевості) земельної ділянки (паю), будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд ( присадибних ділянок),ведення садівництва та індивідуального дачного будівництва, до складу загального місячного або річного оподаткованого доходу не включаються

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, як такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням судом обставин справи, відповідачами подані апеляційні скарги, в яких вони просять постанову Господарського суду Львівської області від 19.09.2006 р. скасувати, та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

У запереченні на апеляційну скаргу позивач вважає оскаржувану постанову законною та такою, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства; судом всебічно перевірено фактичні дані та дано їм належну оцінку, в повному обсязі відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Представники сторін у судовому засіданні підтримали свої доводи та заперечення, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у запереченні на апеляційну скаргу, а також поясненнях, наданих у судовому засіданні.

Обставини, що мають значення для справи, які встановлені судом першої інстанції.

Працівниками податкового органу на підставі направлень від 19.09.2005р № 931/23-2 від 17.10.2005р. №965/23-2 та наказу від 17.10.2005р. № 650, виданих ДПІ у м. Львові, проведена виїздна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності, з врахуванням вимог п.1,п.3, п.4 ст.11,п.15 ст.11№ Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990року № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями) з питань дотримання ЛМКП "Львівтеплоенерго" вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2004 р. по 30.06.2005 р. відповідно до затвердженого плану перевірки.

Про проведення планової перевірки підприємство повідомлено повідомленням від 09.09.2005р. за № 14886/23-1.

Перевіркою ЛМКП "Львівтеплоенерго" встановлено, що підприємство виплачувало фізичним особам дохід за сільськогосподарську продукцію.

За наслідками проведення планової документальної перевірки складено зведений акт від 04.11.2005р № 112/23-2'05506460, в якому зазначено, що підприємство виплачувало фізичним особам дохід за сільськогосподарську продукцію, з доходу фізичних осіб від продажу сільськогосподарської продукції не нарахувало та не сплатило податок з доходів фізичних осіб в сумі 5339,23 грн.

ДПІ у м. Львові на підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 18687/17-0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 11652,95 грн. та штрафні санкції на суму 23305,90 грн., усього на суму 34 958,85 грн. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено згідно з п.п."б" п.п.4.2.2. ст4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 від 21.12.2000року .

За результатами розгляду скарг на податкове повідомлення-рішення № 18687/

17-0 ДПІ у Залізничному районі прийнято податкові повідомлення-рішення № 18687/17-0/1/2037 від 27.01.2006р. та №18687/17-0/2/9410 від 31.03.2006р.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, суд встановив наступне.

Згідно із ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 1, п.4 ст. 70 КАС України належними є докази, які містить інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути

підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Відповідно до п.п.4.3.36 п.4.3 ст.4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" не включаються до складу загального місячного або річного оподаткованого доходу доходи від продажу сільськогосподарської продукції, вирощеної (виробленої): на земельних ділянках, наданих для ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не було збільшено у результаті отриманої в натурі (на місцевості) земельної частки (паю); на земельних ділянках, наданих для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянках); на земельних ділянках, наданих для ведення садівництва та індивідуального дачного будівництва.

Діяльність, пов'язана з вирощуванням сільськогосподарської продукції на цих землях, не є підприємницькою, фізичні особи - власники чи користувачі таких земельних ділянок мають право продавати вирощену сільськогосподарську продукцію як підприємствам –виробникам, заготівельним організаціям, так і кінцевим споживачам - фізичним особам, згідно із законодавством не є податковими агентами.

Згідно із ст.ст. 22,121 Земельного кодексу України земля сільськогосподарського призначення передається у власність та користування фізичним особам для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 га ( для ведення садівництва - не більше 0,12 га; для індивідуального дачного будівництва-не більше 0,10 га) для виробництва, переробки та споживання сільськогосподарської продукції з метою заводолення особистих потреб.

Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину для ведення особистого господарства, може бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником , або користувачем документа, що посвідчує це право, та його державної реєстрації.

Стаття 126 Земельного кодексу України встановлює, що право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом за формою затвердженою Кабінетом Міністрів України.

У матеріалах справи наявні довідки місцевих рад, які містять належні реквізити, розмір земельних ділянок громадян в яких не перевищує розміру земельних ділянок, встановлених ст. 121 Земельного кодексу України і які разом із закупівельними актами підтверджують вирощення сільськогосподарської продукції на присадибних ділянках, доходи від якої відповідно до п.4.3.36 п.4.3 ст.4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року № 889-4 не включаються до складу загального місячного або річного оподаткованого доходу.

Отже, закупівельні акти, що містяться в матеріалах справи, є підтвердженням того, що доходи фізичним особам виплачені саме за продаж сільськогосподарської продукції, що спростовує позицію органів податкової служби про необхідність сплати ЛМКП "Львівтеплоенерго" як податковим агентом податку з доходів фізичних осіб.

Згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п.2 ст. 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачами не подано у встановленому законом порядку належних і допустимих доказів, які б достовірно підтверджували доводи викладені в апеляційних скаргах, та обґрунтовували правомірність прийняття оспорених податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає постанову Господарського суду Львівської області такою, що прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, і відповідно такою, що скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 69, 71, 86, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,-

Львівський апеляційний господарський суд УХВАЛИВ:

Залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін.

Дана ухвала набирає законної сили і може бути оскаржена в порядку і строки, визначені ст. ст. 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України

Дана ухвала складена в повному обсязі 05.07.2007р.

Головуючий-суддя Процик Т.С.

суддя Галушко Н.А.

суддя Юрченко Я.О.