Рішення № 79125340, 11.01.2019, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 75513169/18

Номер провадження 2/573/58/19

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 січня 2019 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Свиргуненко Ю. М.,

з участю секретаря: Федорченко Г. В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Білопілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в :

03 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду м. Київ з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Свої вимоги мотивує тим, що з відповідачем зареєстрували шлюб 15 березня 2018 року. Від подружнього життя дітей не мають. Однією сім’єю проживали до реєстрації шлюбу, а після цього мешкали окремо, так як відповідач перебувала на навчанні в СПТУ №38 у с. Іскрисківщина Білопільського району Сумської області. Сімейні стосунки з ОСОБА_2 не склалися внаслідок того, що остання перестала дбати про благополуччя сім’ї, не приймала участі в її утриманні. Посилаючись на те, що подальше спільне життя з відповідачем не можливе, суперечить його інтересам, ОСОБА_1 просить розірвати шлюб з ОСОБА_2

Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 13 листопада 2018 року матеріали цивільної справи №755/13169/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передані за підсудністю до Білопільського районного суду внаслідок того, що станом на 02 листопада 2018 року відповідач зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 22).

Ухвалою судді Білопільського районного суду Сумської області від 14 грудня 2018 року відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом з призначенням її до підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження (а. с. 29-30).

У підготовче засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився. Представник останнього за договором про надання правової допомоги – адвокат ОСОБА_3 подав заяву про розгляд справи без їх участі, позов підтримують (а. с. 31-35).

Відповідач ОСОБА_2 у підготовче засідання не з’явилася, подала заяву про розгляд справи в її відсутність, позов визнає, наслідки визнання позову відомі та зрозумілі (а. с. 38).

У зв’язку з неявкою сторін, суд розглядає справу без їх участі, на підставі наявних доказів, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

За змістом ч. 3 та ч. 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно з абз. 3 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно до абз. 6 п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення в цивільній справі», у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

Таким чином, Цивільний процесуальний кодекс України допускає ухвалення рішення в підготовчому засіданні в правовідносинах, що виникли між сторонами.

Відповідач позов визнав, визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, отже у суду наявні законні підстави для ухвалення рішення у підготовчому засіданні.

Перешкод для здійснення розгляду справи у підготовчому засіданні та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.

Повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв’язку, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст. 112 СК України, п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Судом встановлено, що 15 березня 2018 року у Бориспільському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області зареєстрували шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_4, про що складено відповідний актовий запис за №107, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії 1-ОК №247630 (а. с. 4).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що внаслідок невиконання відповідачем сімейних обов’язків, шлюбні стосунки між сторонами припинені. На даний час подружжя проживає окремо. Позивач не бажає продовжувати сімейні відносини з відповідачем.

Відповідно до вимог ст. 51 Конституції України, ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таким чином, враховуючи обставини, викладені позивачем в заяві до суду, та встановлені фактичні обставини, суд приходить до висновку, що намір ОСОБА_1 розірвати шлюб з відповідачем є виваженим та свідомим. Причини, з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими та подальше спільне життя подружжя і збереження сім’ї не можливе. Сторони у справі не мають наміру поновлювати сімейно-шлюбні відносини. Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України, тому позов ОСОБА_1 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Стосовно прізвища відповідача суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Зі свідоцтва про шлюб вбачається, що внаслідок реєстрації шлюбу з позивачем відповідач змінила своє дошлюбне прізвище ОСОБА_4 на прізвище позивача ОСОБА_1 (а. с. 4).

Разом з тим, 21 листопада 2018 року відповідачу видано паспорт громадянина України №002588092 на дошлюбне прізвище ОСОБА_4 (а. с. 39-40)

Відповідно до адресованої суду заяви відповідача, остання просить залишити їй дошлюбне прізвище ОСОБА_4 (а. с. 38).

Таким чином, враховуючи, що відповідно до положень ст. 113 СК України відповідач має право на відновлення свого дошлюбного прізвища в разі розірвання шлюбу, разом з тим воно фактично відновлене шляхом видачі паспорту, суд вважає за необхідне залишити відповідачу дошлюбне прізвище ОСОБА_4, яке зазначено в паспорті громадянина України №002588092, виданому 21 листопада 2018 року.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд керується положеннями ч. 1 ст. 141 та ч. 1 ст. 142 ЦПК України, якими передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у сумі 704 грн. 80 коп. (а. с. 8).

Відповідач позов визнав до початку розгляду справи по суті, подавши суду відповідну письмову заяву (а. с. 38).

З огляду на викладене, враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 суд задовольняє у повному обсязі, стягненню з відповідача на користь останнього підлягає 352 грн. 40 коп. судового збору та така ж сума підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст. 51 Конституції України, ст. ст. 24, 110, 112, 113 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 5, 12, 81, 141, 200, 206, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії МР 424058, виданий 11 січня 2014 року Каховським РС УГМС України в Херсонській області, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4 б до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 15 березня 2018 року у Бориспільському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Київській області, актовий запис №107 розірвати.

Залишити відповідачу дошлюбне прізвище ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 352 (триста п’ятдесят дві) гривні 40 копійок судового збору.

Зобов’язати Управління державної казначейської служби України у Білопільському районі Сумської області повернути ОСОБА_1 352 (триста п’ятдесят дві) гривні 40 копійок судового збору, який відповідно до квитанції №ПН1406 від 28 серпня 2018 року сплачений у ПАТ «Кредобанк» на рахунок №290290401138, код отримувача 38012871, банк отримувача: 899998 Казначейство України, отримувач: УК У ДНІПР.Р-НІ, призначення платежу: *;101;3152100232;22030101; судовий збір за позовом ОСОБА_1, Дніпровсікий районний суд міста Києва, платник: ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду безпосередньо.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя :