Ухвала суду № 79124236, 11.01.2019, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

справа № 520/20592/18

провадження № 2/520/2224/19

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

11.01.2019 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м. Одеси Літвінова І.А., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 «про об’єднання часток, визнання їх об’єктом спільної сумісної власності з виділенням їх в натурі в окремий об’єкт нерухомого майна, припинення спільної часткової власності та встановлення меж землекористування, визначення порядку користування земельною ділянкою у відповідності до ідеальних часток у власності на домоволодіння»,

ВСТАНОВИВ:

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справі присвоєно єдиний унікальний номер 520/20592/18; головуючим визначено суддю Літвінову І.А.

Суб’єктно, інстанційно та предметно справа відноситься до юрисдикції місцевого загального суду та підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_3 виник з приводу нерухомого майна, яке знаходиться на лінії 16, 6-ст. Люстдорфської дороги у місті Одесі,

У відповідності до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Адреса знаходження спірного майна територіально відноситься до Київського району міста Одеси. Територіальна юрисдикція (підсудність) цивільної справи № 520/20592/18 Київському районному суду м. Одеси визначається за правилами частини першої статті 30 ЦПК України.

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, пред’явлено до ОСОБА_4, як до фізичної особи, яка не має статусу підприємця.

На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом, до відкриття провадження у справі, сформовано запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_4

Одержаною на запит суду довідкою Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області підтверджено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 07серпня 1989 року й дотепер значиться зареєстрованим за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 лінія, буд. 3. Одночасно підтверджена й реєстрація з 14 січня 1989 року за цією ж адресою позивача, яка за реєстраційними даними значиться, як ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3

Позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 з 12 липня 1982 року значиться зареєстрованою в ІНФОРМАЦІЯ_5.

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, звернулись до суду, як особи, які мають цивільну процесуальну дієздатність, що полягає в здатності особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов’язки в суді.

У відповідності до ч. 1 ст. 187 ЦПК України суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Підстав, зазначених у частині четвертій статті 185 та частині першій статті 186 ЦПК України для повернення позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, чи відмови у відкритті провадження у цивільній справі № 520/20592/18 не встановлено.

Утім, позовна заява ОСОБА_1, ОСОБА_2 містить певні недоліки у зв’язку із неповним виконанням вимог, встановлених п. 2, п. 6, п. 8 ч. 3 ст. 175, ч. 5 ст. 177ЦПК України та невиконанням п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 в частині позовних вимог щодо визнання права власності на домоволодіння підлягає грошовій оцінці.

У відповідності до п. 9, п. 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

В позовній заяві ОСОБА_1, ОСОБА_2 ціна позову не міститься. Доданий до позовної заяви висновок про оцінку 3/8 частин житлового будинку з надвірними спорудами, загальною площею 159,2 кв.м., розташований за адресою: м. Одеса, вул. 16 лінія, 6 ст. Люстдорфської дороги, буд. 3 від 17.07.2018 року судом до уваги не приймається, оскільки на час подання позовної заяви до суду – 19.12.2018 року висновок втратив свою актуальність та результати оцінки не можуть бути використані судом.

Отже, позивачам необхідно зазначити ціну позову, виходячи з актуальної оцінки спірного майна на цей час, та в разі необхідності доплатити судовий збір за вимоги майнового характеру.

Між тим, виявлені недоліки, на є такими, що не можуть бути усуненні позивачами у строк вчинення процесуальних дій учасниками справи.

При вирішенні питання щодо відкриття провадження у цивільній справі № 520/20592/18, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Відповідно до статі 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Залишення позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, без руху в даному випадку суперечило б завданню цивільного судочинства та не відповідало б конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя, закладеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі ст. 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1,2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Крім цього, у низці рішень Європейського Суду з прав людини, юрисдикцію якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті справи.

У справі «Bellet v. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Таким чином, вказані обставини свідчать про необхідність надати позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2, можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Положеннями статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Отже, з метою уникнення надмірного формалізму при тлумаченні правових норм, дотримання принципу верховенства права, забезпечення реального гарантування передбаченого Конвенцією права на судовий захист, створення рівних умов доступу до правосуддя, що передбачає здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права, суд приймає рішення про відкриття провадження у цивільній справі № 520/20592/18 за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 «про об’єднання часток, визнання їх об’єктом спільної сумісної власності з виділенням їх в натурі в окремий об’єкт нерухомого майна, припинення спільної часткової власності та встановлення меж землекористування, визначення порядку користування земельною ділянкою у відповідності до ідеальних часток у власності на домоволодіння».

Також суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі у справі третіх осіб.

Позивачі вказують, що спірна земельна ділянка не перебуває у власності жодної із сторін.

З наведеного вбачається, що власником ділянки може бути територіальна громада в особі Одеської міської ради. Вказана особа підлягає залученню до участі у справі третьою особою.

Крім того, залученню третіми особами підлягають й Київська районна адміністрація Одеської міської ради, Виконавчий комітет Одеської міської ради, Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради та Комунальне підприємство «Право».

За правилами ч. 3 ст. 53 ЦПК України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов’язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Згідно з частиною першою статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов’язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Враховуючи, що справа у спорі між ОСОБА_1, ОСОБА_2 з ОСОБА_3 не відноситься до справ, які відповідно до частини четвертої статті 274 ЦПК України не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного провадження, суддя доходить висновку про доцільність розгляду цієї справи у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи, з урахуванням особливостей розгляду справи, встановлених статтею 279 ЦПК України.

До позовної заяви не додано ніяких клопотань чи заяв з процесуальних питань, в тому числі і таких, які підлягали б розгляду виключно у судовому засіданні.

Про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 3, 19, 27, 187, 191, 274, 277 279, 353-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса реєстрації:м. Одеса, 6 ст. Люстдорфської дороги, 16 лінія, буд. 3), ОСОБА_2 (паспорт громадянина України: КМ 245145, виданий Київським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 27.05.2004 р.; ІНН НОМЕР_2; адреса реєстрації: АДРЕСА_1) до ОСОБА_3 (РНОКПП та серія і номер паспорту у позовній заяві не містяться; адреса реєстрації: м. Одеса, 6 ст. Люстдорфської дороги, 16 лінія, буд. 3) «про об’єднання часток, визнання їх об’єктом спільної сумісної власності з виділенням їх в натурі в окремий об’єкт нерухомого майна, припинення спільної часткової власності та встановлення меж землекористування, визначення порядку користування земельною ділянкою у відповідності до ідеальних часток у власності на домоволодіння» та відкрити провадження у цивільній справі № 520/20592/18.

Зобов’язати позивачів на виконання п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, у строк вчинення процесуальних дій учасниками справи, надати суду номер та серію паспорту відповідача чи реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Залучити до участі у цивільній справі № 520/20592/18 третіми особами:

Одеську міську раду (код ЄДРПОУ 26597691; місцезнаходження: м. Одеса, пл. Думська, 1, п/і 65026);

Виконавчий комітет Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056919; місцезнаходження: м. Одеса, пл. Думська, 1, п/і 65026);

Київську районну адміністрацію Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26303241; місцезнаходження: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 9, п/і 65114);

Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 03350290; місцезнаходження: м. Одеса, вул. Троїцька, 25, п/і 65011);

Комунальне підприємство «Право» (код ЄДРПОУ 32189888; місцезнаходження: м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 5, п/і 65026);

Акціонерне товариство «Одесаобленерго (код ЄДРПОУ 00131713; місцезнаходження: м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 28 «б», п/і 65031).

Зобов’язати позивачів не пізніше двох днів з дня вручення копії цієї ухвали направити третім особам копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду.

Зобов’язати позивачів до 05 лютого 2019 року надати суду актуальний акт оцінки майна, право власності на яке бажають набути позивачі, та кадастровий номер земельної ділянки, яку позивачі просять виділити у користування.

Зобов’язати позивачів до 05 лютого 2019 року (на виконання ч. 5 ст. 177 ЦПК України) надати суду докази обставинам, на які позивачі особисто посилаються в позовній заяві, а саме докази, які підтверджують:

-розташування спірного житлового будинку загальною площею 159, 2 кв.м. на земельній ділянці площею саме 493 кв.м.;

-правові підстави користування земельною ділянкою площею саме 493 кв.м.

-родинні відносини позивачів;

-неможливість виділу з спільної часткової власності по 3/8 часток домоволодіння у окремі часки;

-можливість виділу в натурі об’єднаних часток у домоволодінні в окремий об’єкт нерухомості для подальшого присвоєння окремої поштової адреси;

-що частки у домоволодінні, які належать відповідачу у розмірі ? та позивачам (в разі об’єднання) - ? є окремими об’єктами нерухомого майна;

-технічну можливість виділу у самостійний об’єкт нерухомості належні позивачам спільно частку у розмірі 6/8 або ? частин будинку;

-обладнання цієї частини будинку окремими мережами водо-, газо -, електропостачання (з урахуванням того, що у позовній заяві метою узаконення користування земельною ділянкою позивачі вказують бажання «підключитися до світла», що протирічить попередньому твердженню позивачів про обладнання їх частини будинку окремою мережею електропостачання);

-забезпечення безперешкодного утримання, володіння і користування будівлями і спорудами між сторонами внаслідок сформованого порядку користування земельної ділянки;

-відповідність принципу пропорційності часткам домоволодіння сформованого порядку землекористування між сторонами;

-користування позивами земельною ділянкою площею саме 0,030 га,

-відповідність минулої адреси «земельна ділянка № 273 площею 510 кв.м. на 6-станції Чорноморської дороги» на території Кагановичеського району (м. Одеси ?) земельній ділянці площею 489 кв.м. за нинішньою адресою «м. Одеса, 16 лінія 6-ст. Люстдорфської дороги в Київському районі міста Одеси;

-наявність самостійних входів на земельну ділянку кожного з співвласників.

Попередити позивача, що не подання суду доказів без поважних причин є підставою для залишення позову без розгляду у відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 ЦПК України. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Розгляд справи провести в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Роз’яснити учасникам справи, що цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача (ст. 9 ЦПК).

При розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, якими є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч.ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК).

Положеннями статей 178-181 ЦПК України врегульовано підстави, час, черговість та вимоги щодо подання заяв по суті, зокрема відзиву (ст. 178 ЦПК), відповіді на відзив (ст. 179 ЦПК), заперечення (ст. 180 ЦПК) та пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ст. 181 ЦПК).

Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання встановлених вимог, повертає її заявнику без розгляду.

Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд.

Вимоги щодо подання письмових доказів містяться у статтях 83, 95 ЦПК України.

За правилами абзацу 2 частини восьмої статті 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Учасники судового процесу зобов'язанні повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження).

Учасники судового процесу повинні добросовісно виконувати процесуальні обов'язки, що встановлені чинним ЦПК України та/або покладені на них судом, не зловживати правами та запобігати створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства з метою недопущення застосування до них судом заходів процесуального примусу, що визначені в статтях 143-148 ЦПК України.

Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову - п'ятнадцять днів з дня одержання копії цієї ухвали; заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (за наявності) –п’ять днів з дня вручення ухвали; клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін (у разі необхідності) - п’ятнадцять днів із дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Зобов'язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.

Роз’яснити відповідачу, що відповідач у відзиві викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім'я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Встановити строк третім особам для надіслання (надання) до суду пояснень щодо позову або відзиву та доказів – п'ятнадцять днів з дня одержання копії цієї ухвали та копій позовної заяви з додатками, попередивши, що у разі їх ненадання пояснень у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Роз’яснити третім особам, що копія заперечень та доданих до них документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) заперечень до суду. До пояснень додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються поясненнятретьої особи, якщо такі докази не надані позивачем чи відповідачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) пояснень і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. До пояснень, підписаних представником третьої особи, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника третьої особи.

Учасники справи мають право надати відповідь на пояснення третіх осіб, свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив у строк, встановлений судом для вчинення процесуальних дій учасниками справи.

Встановити позивачам строк для подання до суду відповіді на відзив –п’ятнадцять днів з дня одержання позивачами відзиву відповідача на позов; клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін (в разі необхідності) - не пізніше п’яти днів з дня отримання відзиву.

Встановити відповідачу строк для подання до суду заперечень на відповідь позивача – п’ятнадцять днів з дня одержання відповідачем відповіді позивачів на відзив.

Встановити строк вчинення процесуальних дій учасниками справи - з 11 січня 2019 року по 11 лютого 2019 року.

Роз’яснити учасникам справи, що процесуальний строк, встановлений законом чи судом може бути поновлений чи продовжений за вмотивованою заявою учасника справи.

Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Уразі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

При наявності процесуальних умов, розгляд цивільної справи № 520/20592/18 по суті в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами почати з 12 лютого 2019 року без проведення судового засідання.

Роз’яснити сторонам, що позивач має право відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), а відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Копію ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі надіслати учасникам справи протягом двох днів з дня її складення. Відповідачу разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Ухвала окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п’ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали лише щодо порушення правил підсудності. В іншій частині заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

З текстом ухвали можна ознайомитись за веб-адресою: www.reyestr.court.gov.ua.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

Веб-адреса сторінки: https://court.gov.ua/fair/sud1512/.

Суддя Літвінова І. А.