Ухвала суду № 79124205, 11.01.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"11" січня 2019 р. м. Київ

Справа № 911/51/19

Суддя Господарського суду Київської області А.Р. Ейвазова, розглянувши матеріали за позовом Першого заступника керівника Києво – Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Управління Державної служби України з безпеки на транспорті в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансабіліті» про стягнення 6 809,48грн,

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Києво – Святошинської місцевої прокуратури Київської області звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Управління Державної служби України з безпеки на транспорті в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансабіліті» (далі – ТОВ «Трансабіліті») про стягнення 6 809,48грн (214,00 євро за курсом НБУ станом на день проведення розрахунку 26.11.2017).

В обґрунтування заявлених вимог, прокурор посилається на те, що транспортним засобом, що належить ТОВ «Трансабіліті», 26.11.2017 здійснено перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень на осьові навантаження транспортного засобу на 0,12 тон. За результатами відповідного порушення складено акт та здійснено розрахунок суми, яку зобов'язаний сплатити відповідач як плату за проїзд автомобільними дорогами, однак, відомості про оплату відповідної суми відсутні. Оскільки відповідна плата зараховується до державного бюджету, нездійснення оплати завдає збитків і порушує інтереси держави у сфері забезпечення безпеки перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, збереження автомобільних доріг від руйнування, наповнення дохідної частини бюджету, як вказує у позові прокурор.

Відповідна заява подана без дотримання вимог чинного на момент її подачі законодавства.

Згідно п.2 ч.3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).

Так, звертаючись з позовом прокурор зазначив ідентифікаційний код позивача як 39816845, який не відповідає коду особи, яка вказана як позивач у позові. При цьому, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за цим кодом зареєстровано Державну службу України з безпеки на транспорті.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі – позивачами і відповідачами – можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Як випливає з ч.1 ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду мають юридичні особи, фізичні особи – підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Такі особи, зокрема, фізичні і юридичні, в силу ч.1 ст.44 ГПК України, здані мати процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність).

Структурні підрозділи юридичної особи, що не мають статусу юридичної особи, не мають процесуальної правоздатності, отже, не можуть бути сторонами або третіми особами у справі. Їх діяльність визначається положенням (чи іншим документом), на підставі якого вони діють, а їх керівники вчиняють дії від імені юридичної особи, зазвичай, за довіреністю.

Також, у відповідності до вимог п.2 ч.1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Між тим, подана заява не містить доказів сплати судового збору, хоча серед додатків до поданого позову позивач вказує платіжне доручення. Відповідно до акту канцелярії суду №07-13/10/2019 від 08.01.2019 під час розкриття конверту, у якому надійшов позов, встановлена відсутність вищевказаного документу.

Згідно п.1 ч.1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

В силу ч.1ст.172 ГПК України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Отже, допустимим доказом направлення копії поданої позовної заяви та доданих до неї документів іншим учасникам є саме опис вкладення у відповідний лист.

В якості доказів направлення копії позовної заяви і доданих до неї документів прокурором додано лише фіскальні чеки від 28.12.2018 щодо прийняття поштових відправлень №№0813100224810, 0813100224756. Між тим, з відповідних чеків неможливо встановити, що саме прокурор направив учасникам справи у відповідних поштових відправленнях.

Надані фіскальні чеки від 28.12.2018 самостійно не можуть свідчити про виконання вимог ст.172 ГПК України, оскільки підтверджують направлення поштового відправлення сторонам, однак, не підтверджують направлення ним саме поданої позовної заяви з додатком.

Недотримання вимог ст.ст.162,164 ГПК України є підставою для залишення позовної заяви без руху у відповідності з ч.1 ст.174 ГПК України.

Враховуючи, що прокурором не дотримано вимог чинного процесуального законодавства на момент звернення з позовом, відповідна позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків шляхом (з підтвердженням направлення учасникам справи): зазначення правильного ідентифікаційного коду позивача, його найменування; надання допустимих доказів направлення позовної заяви та доданих до неї документів учасникам справи; надання доказів сплати судового збору.

У разі не усунення встановлених недоліків заява вважається неподаною та може бути повернута відповідно до ч.4 ст.174 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 174, 234-235 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1.Позовну заяву залишити без руху.

2.Встановити строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню окремо не підлягає.

Суддя А.Р. Ейвазова