Ухвала суду № 79124192, 11.01.2019, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

справа № 520/20655/18

провадження № 2/520/2227/19

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

11.01.2019 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м. Одеси Літвінова І.А., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Державного нотаріуса Київської державної нотаріальної контори у місті Одесі ОСОБА_2 про продовження строку на подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м. Одеси справі присвоєно єдиний унікальний номер 520/20655/18; головуючим визначено суддю Літвінову І.А.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду, як особа, яка має цивільну процесуальну дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов’язки, в тому числі і через представника.

Позовна заява від імені ОСОБА_1 підписана ОСОБА_3, як представником позивача.

За змістом положень п. 2 ч. 4 ст. 274, ч. 1, ч. 2 ст. 60, п. 1 ч. 1, ч. 4, ч. 6 ст. 62 ЦПК України, справи у спорах щодо спадкування не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження. У такій категорії справ представником у суді може бути виключно адвокат або законний представник. Повноваження адвоката мають бути підтверджені довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». До матеріалів справи підлягають приєднанню оригінали цих документів чи копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку.

Утім, факт перебування ОСОБА_3 адвокатом нічим не підтверджений. Ордер адвоката до матеріалів справи не приєднаний. А додана до заяви фотокопія довіреності, не приймається судом до уваги, як доказ, що підтверджує повноваження представника, у зв’язку із незасвідченням цього доказу у встановленому законом порядку.

Крім того, при ознайомлені із іншими додатками встановлено, що жодні з приєднаних до позовної заяви копії письмових доказів не засвідчені.

Звертається увага позивача, що копії письмових доказів повинні бути засвідчені написом «копія відповідає оригіналу» чи «згідно з оригіналом», який підтверджується підписом засвідчувача із проставленням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів встановлений частиною п’ятою статті 95 ЦПК України. Аналогічний порядок визначений й у пунктах 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55).

За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів «Згідно з оригіналом»; особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища; дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

Окремо звертається увага позивача, що засвідченню підлягають тільки ті докази, оригінали яких знаходяться у позивача. Про наявність оригіналів у іншої особи позивач повинен зазначити у порядку, встановленому частиною п’ятою статті 95 ЦПК України.

Позивачем не виконані й вимоги п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в частині зобов’язання зазначити у позовній заяві докази, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Так, позивач ОСОБА_1 не зазначає докази, якими має намір підтвердити наступні твердження у позовній заяві:

-що позивач є священиком Бахчисарайського чоловічого монастиря;

-факт повідомлення позивача про смерть ОСОБА_4 та передача йому заповіту лише в серпні 2018 року (показання свідків, тощо);

-факт смерті та проведення захоронення померлої ОСОБА_4 на території Російської Федерації;

-неможливість покинути територію монастиря на розсуд позивача;

-останнє місце проживання ОСОБА_4 в Київському районі міста Одеси.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Аналогічні за змістом вимоги містять і частини друга та восьма статті 83 ЦПК України, якими встановлено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

У разі неможливості одержати докази самостійно позивач повинен до позовної заяви додати клопотання про їх витребування, що передбачено частиною третьою статті 177 ЦПК України та у відповідності до пункту 7 частини третьої статті 175 ЦПК України повідомити про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.

Пунктом 8 частини третьої статті 175 ЦПК України вимагається зазначати у позовній заяві докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначати щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Також позивачем не повністю виконані вимоги п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в частині зазначення поштового індексу в адресі позивача; не виконані вимоги п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України щодо підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи.

Позовна заява ОСОБА_1 такого розрахунку не містить.

До відома позивача, - за положеннями статей 133, 134 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Зважаючи на наведені положення, позивачу пропонується врахувати можливі негативні наслідки, пов’язані із неподанням попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат.

Також звертається увага позивача на положення п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, якими встановлено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

Суттю позовних вимог ОСОБА_1 є продовження строку на подання заяви про прийняття спадщини для видачі свідоцтва про право на спадщину на підставі заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5

Відповідачем за своїм позовом ОСОБА_1 визначив державного нотаріуса Київської державної нотаріальної контори у місті Одесі ОСОБА_2, якою підписаний інформаційний лист № 6941/02-14 від 13.09.2018 Третьої одеської державної нотаріальної контори, складений за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини (вхід. № 5570/02-14 від 07.09.2018).

У статті 50 Закону України «Про нотаріат» йдеться про оскарження нотаріальної дії, відмови у вчиненні нотаріальної дії та нотаріального акту. Оскарження відбувається в порядку позовного провадження. У разі подання позову до приватного нотаріуса відповідачем буде сам приватний нотаріус. У випадку пред'явлення вимог до державного нотаріуса відповідачем буде відповідна державна нотаріальна контора. Це зумовлено тим, що державний нотаріус, крім загального статусу нотаріуса, також має особливий статус - працівника юридичної особи, тобто державної нотаріальної контори. При цьому до участі у справі залучається також відповідне управління юстиції (див. коментар до ст. 27 Закону України «Про нотаріат»).

Відмова від чинення нотаріальної дії повинна підтверджуватись відповідною постановою нотаріуса. Така постанова у матеріалах справи відсутня.

Враховуючи положення частини другої статті 1272 ЦК України відповідачами за позовом ОСОБА_1 можуть бути інші спадкоємці, а в разі їх відсутності – територіальна громада в особі Одеської міської ради.

Статтею 58 ЦПК України встановлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.

За правилами статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Зважаючи на наведене суд пропонує позивачу визначитися із сторонами справи та її учасниками на цій стадії судового провадження.

Також позивачу пропонується узгодити зміст позовних вимог із положеннями ч. 3 ст. 1272 ЦК України, якими передбачена можливість суду за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, визначити додатковий строк, достатній для подання спадкоємцем заяви про прийняття спадщини.

Утім, позивач ОСОБА_1 просить «продовжити строк на подання заяви про прийняття спадщини», при тому що продовження строку у відповідності до ч. 2 ст. 1270 ЦК України передбачено у випадку, якщо строк, що залишився на подання заяви, є меншим як три місяці.

Позивач ОСОБА_1 помилився із вибраним способом поновлення свого права, що з урахуванням принципу диспозитивності може призвести до відмови у задоволені позовних вимог.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини, виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням доступу до суду.

Позивачу слід взяти до уваги, що якісна підготовка справи до судового розгляду спрямована в першу чергу на захист прав самого позивача та забезпечення розгляду справи без зволікань, з додержанням розумних строків, в порядку позовного провадження, наслідком чого є економія не тільки процесуального часу сторін і суду, а й зменшення судових витрат, пов’язаних із безпосереднім розглядом справи.

У відповідності до статті 185 ЦПК України судом постановлюється ухвала про залишення позовної заяви без руху із встановленням позивачеві строку усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 95, 175-177, 185, ч. 2 ст. 261, ст. ст. 272, 353-355 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного нотаріуса Київської державної нотаріальної контори у місті Одесі ОСОБА_2 про продовження строку на подання заяви про прийняття спадщини - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк з дня одержання копії цієї ухвали на усунення недоліків шляхом повного виконання вимог, встановлених статтями 95, 175, 177 ЦПК України щодо форми, змісту та порядку подання позовної заяви відповідно до мотивувальної частини цієї ухвали.

Забезпечити позивачу умови для засвідчення копій письмових доказів, доданих до позовної заяви безпосередньо у приміщені суду. Обов’язок по забезпеченню умов покласти на секретаря судового засідання Молодова В.С.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою до суду, роз’яснивши, що у випадку виконання ухвали та усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона буде вважатись поданою у день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява буде вважатися не поданою і повернута позивачеві разом із доданими до неї матеріалами, що не позбавить позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Літвінова І. А.