Ухвала суду № 79124011, 10.01.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/319/19

Провадження № 1-кс/520/339/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., розглянувши у судовому засіданні в місті ОСОБА_1 клопотання слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_2, яке погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному провадженні №12018160480004529 від 24.11.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, 31.10.2018 року близько о 19:30, автомобіль НОМЕР_1 номер шасі JTEBL29J905028742, під керування ОСОБА_3, рухаючись по вул. Краснова, навпроти будинку №7, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4, який отримав тілесні ушкодження, а саме лінійний перелом луски потиличної кістки зліва з розповсюдженням в основі черепа.

24.11.2018 за вказаним фактом дорожньо-транспортної пригоди розпочате досудове розслідування, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням обґрунтовуючи його тим, що метою накладення арешту є збереження речового доказу, який має суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, його арешт потрібен для позбавлення власника можливості відчужувати вказане майно, або псування, втрати, знищення, перетворення, передачі, що в свою чергу в подальшому унеможливить прийняття законного, та об’єктивного рішення.

Прокурор та слідчий в судове засідання не з’явились, разом з тим від прокурора надійшла заява про розгляд клопотання без його участі.

Власник майна, відповідно до рапорту слідчого, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Згідно п. 20 постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104 «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України»: «Зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів».

30.11.2018 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеса було накладено арешт на автомобіль НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з позбавленням права розпоряджання та користуванням зазначеним майном, та з подальшим його утриманням на майданчику тимчасово утримання транспортних засобів №1 МПФ ДП «Інформ-ресурси» МВС України за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Вільямса, 89-а.

Відповідно до відповіді ТСЦ №5141 в Одеській області МВС України, 01.12.2018 автомобіль НОМЕР_1, переєстровано на ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, з видачею номерного знаку ВН4150ІЕ та свідоцтва про реєстрацію СХІ 492991.

В судовому засіданні встановлено, що майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки транспортний засіб міг зберегти на собі сліди вчиненого зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що в свою чергу свідчить про наявність необхідності в забезпеченні збереження майна.

Викладене підтверджується постановою про визнання речових доказів від 24.11.2018 року, яка долучена до матеріалів клопотання, та згідно якої автомобіль визнано речовим доказом в рамках кримінального провадження №12018160480004529 від 24.11.2018 року.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпеченні збереження речового доказу. В свою чергу не накладення арешту на майно може призвести до його знищення, приховання, що в свою чергу призведе до втрати доказів в рамках кримінального провадження та суттєво ускладнить процес встановлення істини по кримінальному провадженні.

Враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереженні, а також для забезпечення, в подальшому, проведення необхідних експертних досліджень та слідчих дій з вказаним транспортним засобом, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Крім того, враховуючи те, що існує ризик зміни або знищення майна, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, слідчий суддя вважає за необхідне накласти заборону розпорядження та користування зазначеним майно, з метою запобігання вищевказаному ризику.

Керуючись ст. ст. 98, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_2, яке погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному провадженні №12018160480004529 від 24.11.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України – задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль НОМЕР_2, номер шасі JTEBL29J905028742, який належить ОСОБА_6, з позбавленням права розпорядження та користування зазначеним майном та з утриманням на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів №1 МПФ ДП «Інформ – ресурси» МВС України за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 89-а.

Виконання ухвали покласти слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_2.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до апеляційного суду Одеської області.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.