Рішення № 79123671, 14.12.2018, Великомихайлівський районний суд Одеської області

Справа №518/908/18

Провадження по справі №2/498/282/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2018 року смт.Велика Михайлівка Одеська область

Великомихайлівський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді – Чернецької Н.С., за участю секретаря судового засідання – Іванова І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Велика Михайлівка Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Автолізинг" про визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

26 червня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ « Сігма Автолізінг» з позовною заявою про визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення коштів, мотивуючи свої вимоги тим, що в лютому позивач за допомогою інтернет мережі, знайшов оголошення про розпродаж автомобілів марки ВАЗ 2110 за 90 000 грн. Після цього позивач зателефонував за телефоном який був зазначений в оголошенні та поцікавився чи є в наявності автомобілі марки ВАЗ 2110 за ціною 90 000 грн., на що менеджер повідомила, що такі автомобілі є в наявності та щоб його купити необхідно приїхати до офісу та укласти угоду. 28 лютого 2018 року позивач приїхав до офісу відповідача, після не тривалої розмови менеджер надала позивачу платіжні реквізити на сплату авансового внеску в розмірі 40 000 грн., а за той час менеджер мав підготувати всі необхідні документи. Після того як позивач сплатила аванс та передав копію чека менеджеру, остання повідомила, що на наступний день вони зможуть забрати автомобіль. Того ж дня було укладено договір фінансового лізингу № 02268. Як стало відомо позивачу у відповідності до умов угоди позивач купує у відповідача авто марки Lada Vesta за 370 000 грн. Зрозумівши, що в договорі зазначений зовсім інший автомобіль та його ціна значно більша ніж ту за яку він бажав купити авто, він зателефонував до менеджера на що остання повідомила, що так необхідно для податкової. На обумовлену раніше дату автомобіль переданий не був. Позивачу зателефонував не відомий представник відповідача та повідомив, що авто не буде передане оскільки з автомобілем є певні складності та запропонували купити інше авто та доплатити ще коштів. Станом на дату звернення з позовом до суду, він автомобіль не отримав та гроші йому не були повернуті. Тому просить, суд визнати недійсним договір фінансового лізингу № 02268 від 28 лютого 2018 року укладений між товариством з обмеженою відповідальністю « Сігма Автолізинг» та ОСОБА_1; стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма Автолізинг» на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) 40000,00 грн. авансового платежу згідно до договору фінансового лізингу № 02268 від 28 лютого 2018 року.

Позивачем подано заяву, про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та не заперечує проти винесення заочного рішення.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Оскільки відповідач належним чином повідомлявся про дату розгляду справи і позивач не заперечує проти розгляду справи у відсутності відповідача суд, відповідно до ст.280 ЦПК України, виніс ухвалу про заочний розгляд справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши докази у справі, судом встановлено наступні обставини.

Відповідно до умов даного договору предметом фінансового лізингу є транспортний засіб, а саме авто марки Lada Vesta, GFL 120-WOOEL, об’єм - 1,6 тип-МТ, привід – 4х2.

Судом встановлено, що 21 лютого 2018 року між ОСОБА_1 і ТОВ « Сігма Автолізинг» було укладено договір фінансового лізингу № 02268. Предметом договору відповідно до п.п.1.1 було зазначено транспортний засіб, а саме авто марки Lada Vesta, GFL 120-WOOEL, об’єм - 1,6 тип-МТ, привід – 4х2.(а.с.8-15)

ОСОБА_1 на виконання умов договору 05.03.2018 року сплатив на користь ТОВ «Сігма Автолізинг» авансовий платіж в розмірі 40000,00 гривень, що підтверджується копією квитанції № 134 (а.с.16).

Згідно із частиною другою статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до частин 1 ст.806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

За частиною другою статті 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки предметом оспорюваного Договору є автомобіль, то до відносин сторін застосуванню також підлягають положення ЦК України про найм (оренду) транспортного засобу.

Частина 2 ст. 799 ЦК України зазначає, що договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Аналогічний висновок міститься в правовій позиції Верховного суду України, ухваленій за наслідками розгляду цивільної справи № 6-2766цс15 від 16.12.2015 року.

Відповідно до зазначеної правової позиції виходячи з аналізу норм чинного законодавства, договір фінансового лізингу за своєю правовою природою є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до статті 628 ЦК України.

Згідно статті 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. В свою чергу частина 2 ст. 215 ЦК України передбачає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Судом встановлено, що договір фінансового лізингу № 02268 від 28.02.2018 року укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Сігма Автолізинг» не був нотаріально посвідченим.

Крім того, судом встановлено, що спірний Договір містить ряд несправедливих умов, що в силу положень ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» також є підставою для його оспорювання.

Відповідно до частин першої та другої статті 18 Закону України « Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Несправедливими згідно із частиною третьою статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов’язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов’язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов’язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору/

Так, воспорюваному договорі фінансового лізингу виключені та обмежені права лізингоодержувача як споживача стосовно лізингодавця у разі неналежного виконання ним обов"язків, передбачених договором та законом, звужені обов"язки лізингодавця, які передбачені в Законі України «Про фінансовий лізинг» , положеннях ЦК України, повністю виключена відповідальність лізингодавця за невиконання або неналежне виконання обов"язків щодо передачі предмета лізингу та передачі цієї речі належної якості, одночасно значно розширені права лізигодавця, які суперечать вимогам чинного законодавства.

Також умовами договору фінансового лізингу передбачено право лізингодавця змінювати та розривати договір в односторонньому порядку, при цьому лізингоодержувач такого права позбавлений. Встановлені зобов’язання щодо сплати лізингоодержувачем штрафів, пені та збитків. При цьому, умови договору не передбачено захист прав лізингоодержувача від неналежного виконання договірних зобов’язань лізингодавцем.

Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зі змісту оспорюванного договору вбачається, що сторони не погодили постачальника (продавця) автомобіля, остаточно не визначили вартості предмета лізингу, не погодили графіку сплати лізингових платежів.

Таким чином, на момент укладення договору фінансового лізингу лізингоодержувач був позбавлений можливості ознайомитися з обсягом своїх грошових зобов'язань та графіком лізингових платежів, що свідчить про невизначеність загального обсягу грошових зобовязань лізингоодержувача.

Відповідно до частини 1 ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Частини 1 та 2 ст. 216 ЦК України зазначають, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити та визнати недійсним договір фінансового лізингу №02268 від 28 лютого 2018 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сігма Автолізинг" та ОСОБА_1.

Відповідно ст.141 ЦПК з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1409 грн. 60 коп..

Керуючись статтями 12, 13, 81, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Автолізинг" про визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення коштів – задовольнити.

Визнати недійсним договір фінансового лізингу №02268 від 28 лютого 2018 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сігма Автолізинг" та ОСОБА_1.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Автолізинг" (ЄДРПОУ 41298109) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) авансовий платіж у розмірі 40000,00грн., сплачений згідно договору фінансового лізингу №02268 від 28 лютого 2018 року.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Автолізинг" (ЄДРПОУ 41298109) на користь держави судовий збір в сумі 1409,60грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Одеської області. Відповідно до пп.15.5 п.1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Великомихайлівський районний суд Одеської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте Великомихайлівським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 10 грудня 2018 року.

Суддя Чернецька Н.С.