Ухвала суду № 79122627, 11.01.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про роз'яснення судового рішення

11 січня 2019 року м. Київ № 826/19128/14

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про роз’яснення судового рішення у адміністративній справі за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві до Державного підприємства Завод “Арсенал” про надання доказу на реалізацію активів,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 січня 2015 року по справі № 826/19428/14 позов Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві до Державного підприємства Завод “Арсенал” про надання доказу на реалізацію активів – задоволено.

Рішення суду набрало законної сили 17 лютого 2015 року.

28.12.2018 від представника Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві (що є правонаступником позивача) надійшла заява про роз’яснення постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 січня 2015 року, у якій останній просить роз'яснити постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.01.2015 року, а саме: чи має контролюючий податковий орган право на даний час здійснити погашення податкового боргу Державного підприємства Завод «Арсенал» (код ЄДРПОУ 14310520) за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна № 10/26-55-25-01-17 від 21.11.2014 року, не зважаючи на факт зарахування та списання грошових коштів на банківських рахунках Державного підприємства Завод «Арсенал» (код ЄДРПОУ 14310520) після набрання чинності постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.01.2015.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 08.01.2019 року заяву позивача про роз’яснення постанови суду призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судове засідання 10 січня 2019 року учасники справи не з’явились, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце проведення судового засідання.

У зв’язку з неявкою у судове засідання учасників справи суд розглянув заяву у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наведені заявником обґрунтування, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви позивача про роз’яснення постанови суду та наявність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз’яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на те, дана стаття передбачає можливість роз’яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз’яснення судового рішення приймається за розсудом суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).

Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, роз’яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз’яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.

Як зазначає позивач, за період з січня 2014 року по наступний час на виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.01.2014 у справі № 826/16204/13-а щодо стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків боржника, ГУ ДФС у м. Києві здійснено часткове стягнення податкового боргу, шляхом виставлення інкасових доручень на розрахункові рахунки боржника, на загальну суму 768,8 тис. грн. При цьому, податковий борг по Державному підприємству Завод «Арсенал» не погашено в повному обсязі. Станом на 19.12.2018 загальна сума податкового боргу Державного підприємства Завод «Арсенал» становить 31 922,1 тис. грн.

Відповідно до п. п. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Абзацом 2 п.п.95.3 ст. 93 Податкового Кодексу України визначено , що контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.20 Податкового кодексу України якщо платник податків у будь-який момент до укладення договору купівлі-продажу його майна повністю погашає суму податкового боргу, контролюючий орган скасовує рішення про проведення його продажу та вживає заходів щодо зупинення торгів.

Відповідно до п.95.6 ст.95 ПК України у разі якщо сума коштів, отримана у результаті продажу майна платника податків, перевищує суму його грошового зобов'язання та податкового боргу, різниця перераховується на рахунки такого платника податків або його правонаступників.

Підпунктом 95.24 ст.95 ПКУ у разі якщо сума коштів, отримана в результаті продажу майна платника податків, є недостатньою для погашення податкового боргу платника податків, податковий керуючий здійснює додатковий опис майна у податкову заставу в порядку, визначеному статтею 89 цього Кодексу.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що реалізація майна на виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 січня 2015 року не здійснювалось, а наявне майно, що перебуває в податковій заставі, згідно акту опису майна № 10/26-55-25-01-17 від 21.11.2014 року достатньо для погашення майже всієї суми податкової заборгованості.

Враховуючи вищенаведені правові норми, слід роз'яснити, що контролюючий податковий орган має право на даний час здійснити погашення податкового боргу Державного підприємства Завод «Арсенал» за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна № 10/26-55-25-01-17 від 21.11.2014 року, незалежно від подальшого зарахування та списання грошових коштів на банківських рахунках Державного підприємства Завод «Арсенал» після набрання чинності постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.01.2015.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість поданої заяви, та необхідність задоволення заяви позивача про роз’яснення постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 січня 2015 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241-243, 248, 254, КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву представника Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про роз’яснення постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 січня 2015 року .

2. Роз'яснити позивачу, що контролюючий податковий орган має право на даний час здійснити погашення податкового боргу Державного підприємства Завод «Арсенал» (код ЄДРПОУ 14310520) за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна № 10/26-55-25-01-17 від 21.11.2014 року, не зважаючи на факт зарахування та списання грошових коштів на банківських рахунках Державного підприємства Завод «Арсенал» (код ЄДРПОУ 14310520) після набрання чинності постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.01.2015.

3. Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.А. Качур