Ухвала суду № 79122391, 09.01.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

09 січня 2019 року м. Київ № 826/15349/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., за участі секретаря судового засідання Князєвої А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника Державної аудиторської служба України про залишення позову без розгляду у справі

за позовом Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони

здоров'я України"

до Державної аудиторської служба України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

за участю представників:

позивача: Солод А.Г., Цвєтнінський С.С.

відповідача: Ходос Л.С., Бондарчук О.В., Половинко О.Л.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста від 24.09.2018р. відкрито провадження в адміністративній справі.

06 грудня 2018 року представником Державної аудиторської служба України було подано клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки між сторонами відсутній публічно-правовий спір. Зокрема, подане клопотання обґрунтовано тим, що на адресу Держаудитслужби протягом вересня - листопада 2018 року надходять листи від ДП «Державний експертний центр МОЗ», зі змісту яких випливає, що позивач на виконання оскаржуваної вимоги Держаудитслужби постійно вживає заходів щодо усунення порушень, які викладені у зазначеній вимозі. Крім того, що в кожному своєму листі позивач зобов'язався інформувати щомісячно Держаудитслужбу про стан виконання вимоги від 03.07.2018р. №04-21/11. Отже, на думку відповідача, оскільки вказана вимога станом на 06.12.2018 виконується позивачем, то такі обставини свідчать про те, що між позивачем та відповідачем відсутній публічно-правовий спір, а отже позовні вимоги мають бути залишені без розгляду.

Представник відповідача у поданому запереченні проти поданого клопотання заперечив, зазначивши, що у статті 240 КАС України міститься вичерпний перелік підстав залишення позову без розгляду, серед яких відсутня така підстава як відсутність публічно- правового спору. Крім того, на думку позивача, між позивачем та відповідачем існує публічно- правовий спір, підтвердженням чого є поданий позов до суду та відкрите провадження у даній справі. Протиправність вимоги полягає в тому, що відповідач прийняв її із порушенням законодавчих вимог, без конкретизації хто вчинив правопорушення, яким способом вчинено правопорушення, відсутні чіткі рекомендації щодо способу усунення виявлених під час ревізії порушень, які, на думку позивача, є штучними. Зміст спірної вимоги зводиться до спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених законодавчих актів, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, що, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

Дослідивши подане клопотання та заслухавши пояснення учасників справи, суд приходить до висновку про необґрунтованість поданого клопотання з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо:

1) позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності;

2) позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;

3) у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

4) позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;

5) надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду;

6) особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти позову і від неї надійшла відповідна заява;

7) провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом;

8) з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу;

9) позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору;

10) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

Отже, приписи ст. 240 КАС України не передбачають такої підстави для закриття провадження у справі, як відсутність публічно-правового спору.

Крім того, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи (стаття 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Позивач звернувся з позовом про визнання протиправної бездіяльності Державної аудиторської служби України та скасувати вимоги, викладені у листі від 06.08.2018р. № 04-14/795 «Щодо усунення виявлених ревізією порушень».

Протиправність вимоги, на думку позивача, полягає в тому, що відповідач прийняв вимогу з порушенням законодавчих вимог, без конкретизації хто вчинив правопорушення, яким способом вчинено правопорушення, відсутні чіткі рекомендації щодо способу усунення виявлених під час ревізії порушень.

Положення про Державну аудиторську службу України затверджене Постановою КМ України від 3 лютого 2016 р. № 43, відповідно до якої Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Крім того, відповідно до статей 13, 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» вимоги Держаудитслужби є обов'язковими до виконання та їх оскарження не припиняє їх невиконання.

Таким чином, викладене вище свідчить, що спір у даній справі має ознаки публічно-правових відносин у спірних правовідносинах, тому відноситься до юрисдикції адміністративного суду.

Суд вважає необгрунтованим посилання відповідача на часткове виконання позивачем оскаржуваної вимоги від 03.07.2018р. №04-21/11, оскільки лише в разі їх повного усунення можливий розгляд питання про закриття провадження у справі на підставі п.8 ч.1 ст. 238 КАС України. Часткове ж виконання позивачем вимоги не свідчить про повне її визнання позивачем.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 240, 243, 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. В задоволенні клопотання представника Державної аудиторської служба України про залишення позову без розгляду - відмовити.

2. Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Дата складання повного тексту ухвали - 10 січня 2019 року

Суддя О.В. Патратій