Рішення № 79122095, 04.01.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2019 року справа № 2340/3417/18

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гайдаш В.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Баклаженко Н.В.,

представника відповідача - Радченко О.П. (за довіреністю),

розглянувши по суті у порядку загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом комунального підприємства «Черкасиінвестбуд» до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось комунальне підприємство «Черкасиінвестбуд» (вул. Б.Вишневецького, 47, м. Черкаси, 18002, далі - позивач) з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, далі - відповідач), в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.10.2017 №0021451205, від 04.04.2018 №0033421205, від 08.12.2017 №00543111205, від 03.04.2018 №0033171205 та №0033181205.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 11.09.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки позивач своєчасно сплачував грошові зобов'язання по земельному податку та податку на додану вартість, однак відповідач вищевказані кошти зараховував не за призначенням, а у порядку календарної черговості.

Представник позивача в судове засідання не прибув, просив суд здійснювати розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, проти його задоволення заперечив, надав суду письмовий відзив на позов та зазначив, що спірними податковими повідомленнями-рішеннями від 04.10.2017 №0021451205, від 04.04.2018 №0033421205, від 03.04.2018 №0033171205 та №0033181205 до позивача правомірно застосовано штрафні санкції за затримку сплати узгоджених податкових зобов'язань, що і зафіксовано у відповідних актах перевірки. Крім того, через порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних, тому до позивача теж правомірно застосовано штрафну санкцію податковим повідомленням-рішенням від 08.12.2017 №00543111205.

Заслухавши пояснення та доводи представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Черкаській області 22.09.2017 проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету, за наслідками перевірки складено акт №2001/23-00-12-0506/22797909 та встановлено несвоєчасність сплати узгоджених податкових зобов'язань по земельному податку у сумі 144184 грн. 40 коп., тому за результатами проведеної перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення від 04.10.2017 №0021451205, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 20%, що становить 28836 грн. 88 коп.

Головним управлінням ДФС у Черкаській області 19.03.2018 проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету, за наслідками перевірки складено акт №2169/23-00-12-0506/22797909 та встановлено несвоєчасність сплати узгоджених податкових зобов'язань по земельному податку у сумі 111374 грн. 60 коп., тому за результатами проведеної перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення від 04.04.2018 №0033421205, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 20%, що становить 22274 грн. 92 коп.

Також, Головним управлінням ДФС у Черкаській області 15.03.2018 проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету, за наслідками перевірки складено акт №2133/23-00-12-0506/22797909 та встановлено несвоєчасність сплати узгоджених податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 22274 грн. 20 коп., тому за результатами проведеної перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення від 03.04.2018 №0033171205, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 20%, що становить 4654 грн. 84 коп. Також вказаною перевіркою встановлено несвоєчасність сплати узгоджених податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 12285 грн. 10 коп., тому за результатами проведеної перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення від 03.04.2018 №0033181205, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10%, що становить 1228 грн. 51 коп.

Крім того, Головним управлінням ДФС у Черкаській області 27.11.2017 проведено камеральну перевірку порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, за наслідками перевірки складено акт №3656/23-00-12-0506/22797909 та встановлено несвоєчасність реєстрації позивачем 15-ти податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, тому за результатами проведеної перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення від 08.12.2017 №00543111205, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10% від суми ПДВ - 10819 грн. 24 коп., що становить 1081 грн. 95 коп. та застосовано штраф у розмірі 20% від суми ПДВ - 264 грн. 67 коп., що становить 52 грн. 93 коп.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає, відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

До функцій, які виконують контролюючі органи, зокрема, належить здійснення адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (пп. 19-1.1.1, п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України: контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (п. 31.1 ст. 31 ПК України). Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 країни).

Пунктом 14.1 статті 14 ПК України визначено, що земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (підпункт 14.1.72); орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 ); плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності(підпункт 14.1.147 ).

Згідно з пунктом 285.1 ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 287.4 ст. 287 ПК України передбачено, що податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Крім того, згідно п. 203.2 ст. 203 ПК України, сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку щодо наявності у позивача обов'язку сплачувати самостійно задекларований земельний податок та податок на додану вартість у визначені ПК України строки.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Необхідно зазначити, що пунктом 87.9 статті 87 ПК України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 126.1 статті 126 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Із матеріалів справи судом встановлено, що комунальним підприємством «Черкасиінвестбуд» самостійно були подані податкові декларації з податку на додану вартість і податкові розрахунки земельного податку та підприємство позивача сплачувало самостійно визначені податкові зобов'язання.

Однак, у підприємства позивача на час сплати ним самостійно задекларованих сум грошових зобов'язань був наявний податковий борг, тому контролюючий орган за вказаних обставин, усі сплачені позивачем кошти у відповідності до пункту 87.9 статті 87 ПК України спрямовував їх у рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення та внаслідок чого на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України застосував до платника штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених сум грошових зобов'язань.

За таких обставин, сплата позивачем земельного податку та податку на додану вартість була здійснена позивачем з простроченням визначених законодавством строків.

Відповідно до п. 1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, об'єктом застосування штрафу є погашена сума податкового боргу, спосіб такого погашення значення не має (є це самостійна сплата чи зарахування сплачених коштів контролюючим органом в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення). Погашення податкового боргу за положеннями підпункту 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 04.10.2017 №0021451205, від 04.04.2018 №0033421205, від 03.04.2018 №0033171205 та №0033181205.

Щодо позовної вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення від 08.12.2017 №00543111205, то суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 8 п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України (в редакції чинної станом на дату виникнення спірних правовідносин) у разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.2 цієї статті, не застосовуються.

Відповідно до п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

Відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

У разі реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції,

Як встановлено судом, за порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст. 201 за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних відповідачем правомірно застосовано до позивача штраф у розмірі 10% від суми ПДВ - 10819 грн. 24 коп., що становить 1081 грн. 95 коп. та застосовано штраф у розмірі 20% від суми ПДВ - 264 грн. 67 коп., що становить 52 грн. 93 коп., тому податкове повідомлення - рішення від 08.12.2017 №00543111205 теж не підлягає до скасування.

У зв'язку із вищевикладеним, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись статтями 6, 9, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.А. Гайдаш

Рішення складено у повному обсязі 11.01.2019.