Рішення № 79122072, 10.01.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/3680/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до третя особаЧернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Публічне акціонерне товариство виробничо-торгова фірма ''Сіверянка''прозобов'язання вчинити певні дії У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - також позивач, ОСОБА_1.) звернулась до суду з позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (далі - також відповідач, Чернігівське ОУПФУ ), третя особа - Публічне акціонерне товариство виробничо-торгова фірма «Сіверянка», у якому просить:

- зобов'язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України зарахувати до стажу роботи позивача для призначення пенсії за віком на пільгових умовах період її роботи з 22.07.1982 по 20.08.1992 та призначити з 07.05.2018 пенсію на пільгових умовах за списком № 2 згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що вона працювала на посадах зі шкідливими умовами праці з 1982 по 1992 рік, її пільговий стаж становить 10 років 28 днів, загальний трудовий стаж - 35 років 09 місяців 22 дні, а відтак вона набула право на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2. У зв'язку з досягненням віку, що дає право на пільгову пенсію, позивач звернулась до відповідача з проханням призначити пенсію. Натомість, відповідачем протиправно відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та не враховано періоди роботи зі шкідливими умовами праці.

Відповідач на адресу суду в установлені строки направив відзив, у якому позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити повністю, оскільки позивачем не підтверджено факт зайнятості протягом повного робочого дня у шкідливих умовах праці, а тому немає підстав для зарахування спірного періоду роботи позивача до пільгового стажу та призначення пенсії за Списком № 2 згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідач зазначає, що посада швачки 4-го розряду швейного цеху з нормальними умовами праці, яку обіймала позивач, не була атестована та експертизою матеріалів атестації робочих місць, наданих Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації, не підтверджено пільговий характер роботи.

Позивачем направлено суду відповідь на відзив, у якому зазначено, що позивачем відповідачу надано уточнюючу довідку з відповідними записами, які підтверджують її право на пільгову пенсію за Списком № 2. Крім того, якщо особа працювала після 01.01.1992 у період дії Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10, якими була передбачена відповідна професія, до пільгового стажу зараховується весь період роботи за цією професією до 20.08.1992 (без вимог проведення атестації робочих місць). Тому заперечення, викладені відповідачем у відзиві, є необґрунтованими.

Ухвалою суду від 13.11.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 28.11.2018 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулась 08 червня 2018 року до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Листом від 24.09.2018 № 23028/08 Чернігівське ОУПФУ повідомило позивача про відмову у призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 через відсутність необхідного пільгового стажу роботи за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Вважаючи вказану відмову Чернігівського ОУПФ протиправною, ОСОБА_1 звернулась до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи нормативно-правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 100 вказаного Закону особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно із пунктом «б» частини 1 статті 13 Закону на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року включно.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Статтею 62 Закону встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із пунктом 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 4 підрозділу 1 розділу XI «Хімічне виробництво» Списку №2 виробництв, цехів, професій та посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, до переліку включені робітники та інженерно-технічні робітники, безпосередньо зайняті у цехах, виробництвах (на правах цехів) та окремих установках, зокрема, виробництв засобів хімічного захисту (зазначений порядок діяв до 01.01.1992).

Крім того, у п. 2110А010 розділу X «Хімічне виробництво» Списку № 2 виробництв, цехів, професій та посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затвердженої постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, зазначено робітників та інженерно-технічних робітників, безпосередньо зайнятих у цехах, виробництвах (на правах цехів) та окремих установках, зокрема, виробництв засобів хімічного захисту.

Згідно з п. 2110А010 розділу X «Загальні професії» Списку №2 списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, до вказаного переліку включені зайняті повний робочих день робітники у цехах з виробництва засобів хімічного захисту.

Постановою Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Пунктом 3 вказаного Порядку визначено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 (приклади у додатках 1, 2).

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на момент звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії (08.06.2018) досягла 51 річного віку (а.с.10).

Згідно відомостей трудової книжки від 22.06.1982 серії НОМЕР_2 позивач з 22.07.1982 працювала на посаді швачки 4-го розряду з нормальними умовами праці на Чернігівській фабриці гумотехнічних виробів (а.с. 13).

З 01.09.1988 позивачу, у зв'язку з введенням нових тарифних умов оплати праці, підтверджений 4 розряд швачки, а з 04.10.1994 ОСОБА_1 переведена на посаду швачки 4 розряду цеха №3.

18.03.1992 Чернігівську фабрику гумотехнічних виробів перейменовано в Чернігівську швейну фабрику «Сіверянка» (наказ № 44), 29.10.1992 Чернігівська швейна фабрика «Сіверянка» реорганізована в Орендне підприємство «Сіверянка» (наказ № 205), а 28.12.1993 Орендне підприємство «Сіверянка» перетворено в Акціонерне товариство закритого типу виробничо-торгову фірму «Сіверянка» (наказ №2). 20.05.2011 Закрите акціонерне товариство виробничо-торгова фірма «Сіверянка» було перейменоване в Публічне акціонерне товариство виробничо-торгова фірма «Сіверянка».

Згідно із довідкою Публічного акціонерного товариства виробничо-торгової фірми «Сіверянка» від 22.05.2018 № 17, позивач у період з 22.07.1982 по 31.12.1991 працювала повний робочий день на Чернігівській фабриці гумотехнічних виробів на посаді швачки 4- го розряду та виконувала роботи безпосередньо у виробництві засобів хімічного захисту, що дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 (а.с. 14).

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач має необхідний вік та стаж, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, оскільки роботи на виробництві засобів хімічного захисту були шкідливими і давали право на державну пенсію на пільгових умовах за списком № 2, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173.

При цьому, суд враховує, що відповідно до позиції Вищого адміністративного суду України, викладеній в ухвалі від 04.11.2015 у справі № 750/802/15-а (К/800/27248/15), ненадання уточнюючої довідки, відповідно до вимог пункту 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», не позбавляє позивача права на пільгову пенсію, оскільки її трудова книжка, що є основним документом, який підтверджує трудовий стаж, та записи в ній відповідають вимогам законодавства і підтверджують необхідний для цього стаж роботи позивача на посадах стажер майстра, майстер, отже позивачка має право на пільгову пенсію.

Доводи відповідача, що відсутність, в тому числі, атестації робочого місця ОСОБА_1 не дає змоги призначити їй пенсію на пільгових умовах, суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 21.02.2018 у справі № 325/547/16-а, якщо працівник до проведення чергової атестації виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що наявні в матеріалах справи документи в повній мірі підтверджують факт роботи ОСОБА_1 у спірний період на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, суд дійшов висновку про наявність підстав для зарахування до пільгового періоду роботи позивача період її роботи з 22.07.1982 по 20.08.1992, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Завдання судочинства досягаються шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Ці вимоги закріплюють у національному законодавстві положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, відповідно до якої кожному гарантується право на справедливий судовий розгляд. Кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Одночасно, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Аналогічна правова позиція у спорі, що розглядається, викладена в постановах Верховного Суду України від 16.09.2015 по справі № 21-1465а15 та від 20.02.2016 по справі № 804/14800/14, яка в силу вимог ч. 2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для врахування судом при виборі та застосуванні правової норми.

Відповідно до повноважень суду при вирішенні справ, передбачених частиною другою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суду слід приймати рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

А тому, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та задовольнити їх шляхом:

- визнання протиправними дій Чернігівського ОУПФ щодо відмови ОСОБА_1 зарахувати періоди роботи з 22.07.1982 по 20.08.1992 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- зобов'язання Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України зарахувати до стажу роботи позивача для призначення пенсії за віком на пільгових умовах період її роботи з 22.07.1982 по 20.08.1992 та призначення пенсію на пільгових умовах за списком № 2 згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Щодо моменту з якого необхідно призначити пенсію позивачу, суд зазначає таке.

Згідно вимог частини першої статті 45 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.Пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Таким чином, позивач набула права на пенсію з дня досягнення нею 51 річного віку, а саме - ІНФОРМАЦІЯ_4. Натомість, з заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 звернулась до Чернігівського ОПУФ лише 08.06.2018, пропустивши трьохмісячний строк звернення.

Таким чином, оскільки позивач звернулась до Чернігівського ОПУФ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах 08.06.2018, то і пенсія позивачу має бути призначена з вказаної дати, а не з 07.05.2018, як просить позивач у позовній заяві.

Відповідно до вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Згідно ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправними дій Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_1 зарахувати періоди роботи з 22.07.1982 по 20.08.1992 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов'язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України зарахувати до стажу роботи позивача для призначення пенсії за віком на пільгових умовах період її роботи з 22.07.1982 по 20.08.1992 та призначити з 08.06.2018 пенсію на пільгових умовах за списком № 2 згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Присудити здійснені ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1.

Відповідач: Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України, просп. Миру, 44, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 40378209.

Дата складення повного рішення суду - 10.01.2019.

Суддя Ю. О. Скалозуб