Ухвала суду № 79121828, 11.01.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

11.01.2019 р. № 2040/6637/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бадюков Ю.В., розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання адміністративного позову Військової частини А1451 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального Управління юстиції в Харківській області про визнання незаконним та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Військова частина А1451, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального Управління юстиції в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати незаконною та скасувати пункт 3 постанови державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального Управління юстиції в Харківській області ОСОБА_1 від 27 березня 2018 року, у виконавчому провадженні ВП №56055522 щодо стягнення виконавчого збору;

- визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального Управління юстиції в Харківській області ОСОБА_1 від 21 червня 2018 року, у виконавчому провадженні ВП №56055522 про стягнення з боржника виконавчого збору.

Позивачем, на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху від 20.08.2018 року, подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що згідно із п. 1.3 «Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України», затверджених наказом Міністерства оборони України № 280 від 22 травня 2017 року розпорядниками бюджетними коштами за кошторисом Міністерства оборони України є: міністерство оборони України — головний розпорядник; командувачі (начальники) видів Збройних Сил України, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, територіальних квартирно-експлуатаційних управлінь, інших органів військового управління (крім військових комісаріатів), які включені до мережі головного розпорядника коштів, - розпорядники коштів нижчого рівня (далі розпорядники коштів другого рівня); командири військових частин, які включені до мережі головного розпорядника коштів або розпорядника коштів другого рівня, - розпорядники коштів нижчого рівня (далі розпорядники коштів третього рівня).

Керуючись вищевказаним наказом Міністра оборони України, військова частина А1451 є розпорядником бюджетних коштів за кошторисом Міністерства оборони України третього ступеня.

Фінансування діяльності військової частини А1451 здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Основні фонди, обігові кошти, інші цінності військової частини А1451 є державною власністю.

У зв’язку з вищевикладеним фінансування військової частини А1451, включаючи кошти на сплату судового збору, здійснюються несвоєчасно та зі значним запізненням.

Дослідивши вказане клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання даного адміністративного позову та перевіривши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, згідно ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно зі статтею 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З наведеного слідує, що Військова частина А 1451 не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Таким чином, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може відстрочити сплату судового збору, є майновий стан сторони. Жодної іншої підстави для постановлення судом ухвали про відстрочення сплати судового збору ні Закон України “Про судовий збір”, ні КАС України не передбачають.

Водночас, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Однак, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 №2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір".

При цьому, згідно із положеннями частини першої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом, а тому суд не надає привілеї тим чи іншим особам зі сплати судового збору. Надання такого привілею порушить принцип рівності сторін.

Крім того суд зауважує, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.

Такого висновку дійшов Верховний суд в ухвалі від 08.11.2018 року по справі № 826/1740/18 (касаційне провадження №К/9901/65578/18).

Таким чином, клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст.133, 248, 294, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання адміністративного позову - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Повна ухвала складена 11.01.2019 року.

Суддя Бадюков Ю.В.