Рішення № 79121384, 09.01.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2019 р. Справа № 480/3885/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Бондаренко Л.В.,

представника позивача - Кулик В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу № 480/3885/18

за позовом Малого приватного виробничо-комерційного підприємства "Донець"

до Департамента державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,

треті особи - Приватне акціонерне товариство «Компанія «Райз», компанія «Nibulon S.A.»

про визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И В:

Мале приватне виробничо-комерційне підприємство "Донець" (далі по тексту - позивач, МПВКП "Донець") звернулось до суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач, Департамент), в якому просить:

- визнати протиправними дії службової особи відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - старшого державного виконавця Сіренко С.В. щодо вимог надання інформації від позивача, викладеної у запиті №55583162/20.1-4/23 від 03.09.2018 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 21.09.2018 отримав запит старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України, в якому вимагалось надати інформацію щодо наявності у позивача майна, яке належить ПАТ "Компанія РАЙЗ", стану заборгованості перед ПАТ "Компанія РАЙЗ", надання письмових пояснень щодо її виникнення та надання завірених копій документів щодо договірних відносин з цим суб'єктом.

В провадженні відповідача перебуває виконавче провадження, боржником у якому є ПАТ "Компанія РАЙЗ", а стягувачем компанія "NIBULON SA". Позивач не є стороною виконавчого провадження та особою, що залучається до проведення виконавчих дій.

В обґрунтування свого запиту виконавець послався на ст. 18 закону України "Про виконавче провадження", але цією нормою лише встановлюється право на отримання інформації про боржника. Способи ж реалізації такого права встановлені іншими нормами. Так, інформацію про майно боржника виконавець має отримувати з державних баз даних та реєстрів. Інформацію про рахунки боржника та в установах банків та інших фінансових установах. Відповідно до ст. 54, зазначеного закону, для отримання інформації про наявність у боржника дебіторської заборгованості виконавець має звертатися до органів ДФС. Таким чином, інформацію про майно боржника виконавець має отримувати виключно у встановлений спосіб та у визначених органах та установах. Статтею 36 Закону визначено порядок розшуку майна боржника.

Запит про надання інформації до позивача, який не відноситься до зазначених осіб та не є стороною виконавчого провадження суперечать вимогам закону.

Крім того, направлення запиту є виконавчою дією. Закон обмежує повноваження державного виконавця певною територією його діяльності. Позивач зареєстрований в м.Кролевець Сумської області. На цю територію компетенція відповідача не поширюється. Позивач вважає, що державний виконавець вийшов за межі наданих йому державою повноважень та зловживає правами.

Просить визнати протиправними дії службової особи відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України старшого державного виконавця Сіренка С.В. щодо вимог про надання інформації, викладених у запиті від 03.09.2018.

Відповідачем подано письмовий відзив, у якому позов не визнав та зазначив, що у провадженні відділу перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, боржником за яким є ПрАТ (попередня назва ПАТ) "Компанія РАЙЗ", а стягувачем компанія "NIBULON SA". Боржника зобов'язано було подати декларацію про майно та доходи, але ним ця вимога не була виконана, що унеможливлює здійснення виконавчих дій. Від органів ДФС отримано інформацію про наявність у боржника дебіторської заборгованості, але інформація в розрізі контрагентів не отримана. Стягувачем подано клопотання про направлення запитів ряду контрагентів боржника з метою виявлення майна та коштів, що належать боржнику.

На підставі наданих законом повноважень виконавцем направлено запити, в т.ч. і позивачу, з метою виявлення майна боржника, на яке може бути звернуто стягнення. Позивачем не зазначено які саме його права чи інтереси порушуються таким запитом.

Законом та Інструкцією введені територіальні межі вчинення дій з примусового виконання виконавчих документів, але вони стосуються територіальних органів державної виконавчої служби, до яких позивач не належить. Просить в задоволенні позову відмовити (а.с. 50-53).

У відповіді на відзив на позовну заяву позивач зазначив, що відповідач у відзиві не довів належними доказами обґрунтованість прийняття свого рішення та направлення запиту позивачу, просить задовольнити позовні вимоги (а.с. 101-103).

Третьою особою - компанією "Nibulon S.A." подано письмові пояснення на позов, де зазначив, що вважає позов необґрунтованим. Позивачем не зазначено які його права чи інтереси порушуються запитом. Крім того, вважає, що відповідач має право одержувати інформацію про майно чи кошти боржника, що знаходяться у третіх осіб. Запит державного виконавця направлено з метою виявлення майна чи коштів боржника ПрАТ "Компанія РАЙЗ". Такі дії відповідають вимогам закону. Просить в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 31.10.2018 р. відкрито провадження по справі, розгляд якої призначено на 07.11.2018 р.

Ухвалою суду від 07.11.2018 р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Приватне акціонерне товариство "Компанія "Райз" та компанію "Nibulon S.A.".

В судовому засіданні 09.01.2019 р. представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доводи представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 28.12.2017 Святошинським районним судом м. Києва видано виконавчий лист про визнання на надання згоди на виконання рішення апеляційної колегії Арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами про стягнення з ПрАТ "Компанія РАЙЗ" на користь компанії "NIBULON SA" боргу в сумі 17536000 дол. США (а.с. 54).

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Сіренком С.В. від 22.01.2018 відкрито виконавче провадження (а.с. 55). Державним виконавцем вживались заходи з метою виявлення майна та коштів що належать боржнику. Встановлено наявність дебіторської заборгованості. При цьому органи ДФС не мають інформації стосовно суб'єктного складу боржників. Не надана така інформація і боржником (а.с. 56-77).

03.09.2018 державним виконавцем направлено запит ряду суб'єктів, у тому числі і на адресу позивача, яким вимагалось надати відомості про наявне у адресатів запиту майно та кошти ПрАТ "Компанія РАЙЗ", або майно та кошти, що належить передати цьому суб'єкту від адресатів запиту. Також вимагалось надати довідку про стан заборгованості перед ПрАТ "Компанія РАЙЗ", письмові пояснення щодо підстав та строків її виникнення та належним чином засвідчені копії документів на підтвердження такої заборгованості (а.с. 78-88).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 18 ч. 3 п. 3 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Згідно ст. 53 ч.ч. 1, 5 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов'язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику. За ухилення від виконання розпоряджень виконавця особа, в якої перебуває майно боржника, несе відповідальність відповідно до закону.

З наведених норм вбачається, що державний виконавець має право витребувати відомості, необхідні для вчинення виконавчих дій, в тому числі і відомості про майно боржника що знаходиться у третіх осіб, або має бути передано від цих осіб боржнику і на яке може бути звернуто стягнення. У таких осіб виникає обов'язок повідомлення про наявність такого майна чи прав на майно у боржника.

За таких обставин, суд вважає, що запит на адресу позивача щодо майна боржника державним виконавцем направлено правомірно та в межах наданих йому повноважень.

Враховуючи, що стягнення на таке майно може бути звернуто в тому числі і в примусовому порядку, суд вважає, що витребування детальної інформації щодо розміру дебіторської заборгованості перед ПрАТ "Компанія РАЙЗ", підстав та часу виникнення та витребування документів на підтвердження таких пояснень не є надмірним втручанням у діяльність позивача та відповідає цілям з якими така інформація витребовується.

Суд також, вважає безпідставним твердження позивача про порушення державним виконавцем територіальних обмежень при направленні запиту, виходячи з наступного.

Частиною 5 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження, на яку посилається позивач, врегульовано порядок проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця. Зі змісту запиту державного виконавця вбачається, що його направлено з метою отримання інформації про майно боржника, а не з метою перевірки наявної інформації.

Крім того, з положення про Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вбачається, що він є самостійним структурним підрозділом Міністерства юстиції України, тобто центрального органу влади, компетенція якого поширюється на всю території України. За таких обставин, суд вважає, що компетенція відповідача також не має територіальних обмежень та розповсюджується на всю територію України.

Згідно частини 1 статті 13 вищезазначеного Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до частини 1 статті 18 цього Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктами 3, 14, 15 та 20 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача.

Частиною 4 статті 18 цього Закону передбачено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Згідно частини 5 статті 18 вищезазначеного Закону під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Також судом враховано, що у відповідності до пункту 9 розділу I Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 вимога виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов'язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення.

Таким чином, вимога державного виконавця не є виконавчою дією, не стосується вжиття заходів примусового виконання рішення, а тому відповідач складаючи та направляючи на адресу позивача вищевказану вимогу діяв з метою розшуку майна боржника на виконання вимог статті 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Суд також, зазначає, що наведена позиція узгоджується із практикою Харківського апеляційного адміністративного суду, зокрема, із постановою від 06.12.2018 року по справі № 1840/3716/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "С-БУДА АГРОСТАНДАРТ" до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними.

На підставі викладеного, суд вважає, що відповідачем не вчинено протиправних дій та не порушено прав та інтересів позивача, а позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Малого приватного виробничо-комерційного підприємства "Донець" до Департамента державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи - Приватне акціонерне товариство «Компанія «Райз», компанія «Nibulon S.A.» про визнання дій протиправними - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 11.01.2019 р.

Суддя О.А. Прилипчук