
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 січня 2019 р. Справа № 480/4166/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, стягнення доплати до пенсії та моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області), в якій просив:
1) визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Сумській області щодо спотворення в листі позивачу від 10.08.2018 №2018/К-11 змісту постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова КМУ №103), яке полягає у доповненні змісту цієї постанови текстом, який обмежує круг осіб, що мають право на перерахунок пенсії, а саме текстом щодо «осіб, які на момент набрання чинності Постановою №103 перебували на обліку у головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області як отримувачі пенсії відповідно до Закону» і штучно унеможливлює право інваліда - військовослужбовця СБУ на пенсії ОСОБА_1 на перерахунок пенсії за січень-травень 2018 року у повному обсязі;
2) визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Сумській області щодо не нарахування і не сплати інваліду - військовослужбовцю СБУ на пенсії ОСОБА_1 доплат до пенсії за січень - квітень 2018 року - в повному обсязі і доплати за травень 2018р. - частково згідно Постанови КМУ №103;
3) стягнути з ГУ ПФУ в Сумській області на користь ОСОБА_1 протиправно не нараховані і не сплачені доплати до пенсії на загальну суму 7 750,10 грн.;
4) стягнути з ГУ ПФУ в Сумській області на користь ОСОБА_1 7 750,00 грн. моральної шкоди.
Також просив постановити окрему ухвалу.
Свої вимоги мотивував тим, що йому в грудні 1995 року була призначена пенсія по інвалідності згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ). В липні 2011 року він перейшов на пенсію по втраті годувальника за померлу дружину. Після прийняття Постанови КМУ №103 позивач 03.04.2018 звернувся з відповідною заявою до відповідача, якою, у разі, якщо пенсія за Законом №2262-ХІІ буде більшою, просив перевести його на пенсію згідно Закону №2262-ХІІ та перерахувати пенсію у відповідності до Постанови КМУ №103 з 01.01.2018. Однак, всупереч Закону №2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 та Постанови КМУ №103 та внаслідок спотворення змісту Постанови КМУ №103, відповідач не здійснив нарахування та доплату до пенсії за січень-квітень 2018 року у повному обсязі та частково за травень 2018 року у загальному розмірі 7750,10грн. Вказану бездіяльність вважає протиправною, оскільки позивачу була призначена пенсія за Законом №2262-ХІІ ще в грудні 1995р., а Постановою КМУ №103, підставою для перерахунку пенсії є умова, коли особи, які на момент набрання Постановою КМУ №103 призначені пенсії згідно Закону №2262-ХІІ. Також вважає протиправним посилання відповідача на п.6 постанови Правління Пенсійного фонду від 30.01.2007 №3-1, який визначає порядок призначення пенсії, в той час, як стверджує позивач, в даному випадку мова йшла саме про перерахунок пенсії.
Стягнення моральної шкоди обґрунтовує тим, що внаслідок спотворення відповідачем змісту Постанови КМУ №103, яке штучно унеможливило право на перерахунок пенсії, позивач зазнав душевних страждань і відчув себе принизливо і образливо у порівнянні з іншими військовими пенсіонерами, які вчасно і в повному обсязі отримали доплати до пенсій з січня 2018 року.
Ухвалою суду від 14.11.2018 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідачем до суду було надано відзив на позовну заяву (а.с.21-28), відповідно до якого відповідач просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
По-перше, відповідач, з посиланням на ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, стверджує, що позивачем пропущено строк на звернення з позовом до суду.
По-друге, зазначив, що на момент набрання чинності Постановою КМУ №103, ОСОБА_1 не перебував на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області як отримувач пенсії відповідно до Закону №2262-XII, а перебував на обліку у Сумському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Сумської області (далі - Сумське об'єднане УПФУ Сумської області) то підстави для проведення перерахунку пенсії позивачу з 01.01.2018 відсутні.
Щодо відшкодування моральної шкоди зазначив, що жодним нормативним актом з пенсійного забезпечення не передбачено відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою суду від 13.12.2018 у Сумському об'єднаному УПФУ Сумської області були витребувані додаткові докази у справі. Станом на сьогодні такі докази надані.
Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив (ч.3 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України).
Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що з 08.12.1995 позивачу була призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону №2262-XII на підставі документів, наданих управлінням Служби безпеки України в Сумській області, що вбачається з позову та листа відповідача від 19.04.2018 №1352/К-11 (а.с.16).
16.06.2011 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою, в якій просив припинити виплату пенсії з 01.07.2011, у зв'язку з переходом на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про державну службу» (а.с.23).
Як вбачається з атестату про зняття з обліку №424 (а.с.24) та протоколу від 24.06.2011 №14786 (а.с.34) позивачу з 01.07.2011 було припинено виплату пенсії, у зв'язку з переходом на пенсію за іншим законом та Сумським об'єднаним УПФУ Сумської області з 16.06.2011 призначено пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про державну службу».
03.04.2018 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою, в якій просив розглянути питання щодо доцільності переведення його на пенсію як пенсіонера СБУ. Також просив повідомити, чи буде його пенсія перерахована з 01.01.2018. У разі, якщо розмір його пенсії як пенсіонера СБУ виявиться більшою, просив перевести на пенсію пенсіонера СБУ та роз'яснити, які дії він має вчинити для цього (а.с.25,11-12).
У зв'язку із поданою заявою позивача ГУ ПФУ в Сумській області до Управління Служби Безпеки України в Сумській області, надіслало документи для видачі довідок про розмір грошового забезпечення відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 22.04.2012 №355 та від 21.02.2018 №103 (а.с.26).
21.05.2018 позивач звернувся до Сумського об'єднаного УПФУ Сумської області із заявою, в якій просив припинити нарахування та виплату пенсії по втраті годувальника, у зв'язку з переходом на інший вид пенсії (а.с.35), а також - з заявою до ГУ ПФУ в Сумській області про переведення на пенсію по інвалідності відповідно Закону №2262-XII (а.с.27).
З 21.05.2018 ОСОБА_1 була призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону №2262-XII, що вбачається з протоколу про призначення пенсії (а.с.28).
У зв'язку з не отриманням відповіді на заяву від 03.04.2018 ОСОБА_1 подав 30.07.2018 до ГУ ПФУ в Сумській області скаргу (а.с.13).
ГУ ПФУ в Сумській області листом від 10.08.2018 №2018/К-11 (а.с.14-15) повідомив позивача, що згідно з положеннями Постанови КМУ №103 перерахунку підлягають пенсії призначені згідно із Законом №2262-XII до 01 березня 2018 року особам, які на момент набрання чинності Постанови №103 перебували на обліку у ГУ ПФУ в Сумській області як отримувачі пенсії відповідно до Закону. Оскільки на момент набрання чинності Постановою КМУ №103 позивач не перебував на обліку у головному управлінні як отримувач пенсії згідно із Законом №2262-XII, а перебував на обліку у Сумському об'єднаному УПФУ Сумської області як отримувач пенсії у разі втрати годувальника за іншим Законом, то підстави для проведення перерахунку з 01.01.2018 та виплати пенсії за квітень поточного року відсутні.
Позивач не погодився з бездіяльністю відповідача щодо не перерахунку пенсії з 01.01.2018 та звернувся до суду за захистом своїх прав.
Обґрунтовуючи свою позицію відповідач посилається на те, що позивачем порушено строк на звернення з позовом до суду, однак, вказані доводи є необґрунтованими.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Як вбачається з позову та досліджених матеріалів справи (а.с.14-15), про порушення свого права позивач дізнався з листа від 10.08.2018, в якому відповідач повідомляв про причину відмови у здійсненні перерахунку з 01.01.2018. З позовом позивач звернувся в листопаді 2018р., тобто в межах 6-місячного строку на звернення з позовом до суду. Крім того, Кодекс адміністративного судочинства України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Натомість, спеціальним законом, яким врегульовані правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та строки перерахунку пенсій є Закон №2262-XII, згідно ч.3 ст. 51 якого перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Разом з тим, відмовляючи у задоволенні позову та надаючи правову оцінку правовим відносинам, що склались в даному випадку між сторонами, суд виходить з наступного.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.1 Закону №2262-XII, в редакції чинній станом на 08.12.1995, особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі і на службі в органах внутрішніх справ мають право на довічну пенсію за вислугу років. Військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які стали інвалідами за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.
Як встановлено судом позивачу з 08.12.1995 відповідно до вказаного Закону№2262-XII була призначена пенсія по інвалідності.
За приписами статті 7 Закону №2262-XII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
Судом встановлено, що 16.06.2011 позивачем була подана заява про припинення виплати призначеної пенсії з 01.07.2011, у зв'язку з переходом на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про державну службу» та Сумським об'єднаним УПФУ Сумської області з 2011р. призначена позивачу пенсія відповідно до Закону України «Про державну службу» (а.с.23,33,34).
Тобто, позивач реалізував, визначене статтею 7 вказаного Закону №2262-XII право на вибір пенсії, подавши заяву про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про державну службу», яку продовжував отримувати до 31.05.2018 (а.с.33).
Згідно ч.4 ст.63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
21.02.2018 була прийнята Постанова КМУ №103, відповідно до якої Кабінет Міністрів України постановив перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Позивач, посилаючись на те, що пенсія за вказаним Законом №2262-XII йому була призначена ще з 08.12.1995, вважає, що має право на перерахунок пенсії за вказаною Постановою КМУ №103. Однак, на переконання суду, позивачем помилково розуміються вказані норми, оскільки аналіз Постанови КМУ №103 свідчить про те, що перерахунок пенсій з 01.01.2018 може бути проведений лише тим пенсіонерам, яким на момент прийняття даної постанови призначена пенсія відповідно до Закону №2262-XII. В той же час, на момент прийняття Постанови КМУ №103 ОСОБА_1 вже з 2011р. була призначена пенсія за іншим законом - Законом України «Про державну службу», а тому, станом на лютий 2018р. з урахуванням приписів статті 7 Закону №2262-XII, позивач вважав пенсіонером, якому призначена одна пенсія - за Законом України «Про державну службу», а не за Законом №2262-XII.
Також позивач стверджує, що з заявою про перерахунок пенсії звернувся 03.04.2018 (а.с.11), однак, вказані доводи є безпідставними, оскільки, як свідчить зміст вказаної заяви, позивач просив надати інформацію в порядку Закону України «Про звернення громадян» та роз'яснити, які він дії має вчинити в разі необхідності переходу на пенсію відповідно до Закону №2262-XII.
Крім того, відповідно до п.п.4,14 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок №3-1) заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання. Орган, що призначає пенсії, розглядає питання про призначення пенсії або про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший і поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсії, при поданні заявником всіх необхідних документів. При цьому додатком 1 вказаного Порядку затверджена форма подання таких заяв.
21.05.2018 позивачем у відповідності до вказаного Порядку №3-1 було подано саме заяву про переведення з одного виду пенсії на інший, а не про проведення перерахунку (а.с.27). У зв'язку з цим, доводи позивача щодо безпідставності посилання відповідача на Порядок №3-1, є також необґрунтованими, оскільки відповідно до п. 6 Порядку №3-1 днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами. Приймаючи до уваги вказані приписи ОСОБА_1 саме з дати звернення - 21.05.2018 і було переведено (призначено) на пенсію відповідно до Закону №2262-XII (а.с.27,28) та саме з цієї дати проведено перерахунок пенсії на підставі довідок, наданих Службою безпеки України в Сумській області. При цьому, судом враховано, що відповідно до п.4 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону, відповідно, зокрема, до яких перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Враховуючи встановлені в судовому обставини у справі та досліджені докази, суд приходить до висновку, що відмовляючи позивачу у здійснення перерахунку пенсії з 01.01.2018 по 20.05.2018, відповідач діяв у відповідності до вимог Закону №2262-XII, Порядку КМУ №103, Порядку №3-1, Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, його дії відповідають критеріям правомірності, визначених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій, бездіяльності, стягнення доплати до пенсії та моральної шкоди.
Щодо вимоги позову про постановлення окремої ухвали суд не приймає її до уваги, оскільки постановлення окремої ухвали згідно ст. 249 Кодексу адміністративного судочинства України, є виключним правом суду і не може бути визначено у якості позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, Сумська область, м.Суми, вул.Пушкіна, буд.1, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання дій та бездіяльності протиправними, стягнення доплати до пенсії та моральної шкоди - відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 11.01.2019.
Суддя І.Г. Шевченко
Судове рішення № 79121313, Сумський окружний адміністративний суд було прийнято 11.01.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 480/4166/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: