
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
11 січня 2019 рокум. ПолтаваСправа № 440/74/19
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Слободянюк Н.І., перевіривши матеріали адміністративного позову Семенівської громадської організації "Сільський дозор" в особі голови ОСОБА_1 до Великобагачанської селищної ради та Багачанської першої сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: сільський голова Багачанської першої сільської ради ОСОБА_2 про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Семенівська громадська організація "Сільський дозор" в особі голови ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Великобагачанської селищної ради та Багачанської першої сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: сільський голова Багачанської першої сільської ради ОСОБА_2 про визнання протиправним та нечинним рішення 9 (позачергової) сесії сьомого скликання Багачанської першої сільської ради від 06 вересня 2016 року про надання згоди на добровільне об'єднання територіальних громад сіл та зобов'язання примусово розпустити об'єднання Багачанського першого об'єднання територіальних громад сіл Багачка Перша, Пушкареве та Широке, які входять до її складу, до смт. Велика Багачка, сіл ОСОБА_3, Байрак, Буряківщина, Затон, Довгалівка, ОСОБА_4, Пилипенки, Гарнокут, Шепелі Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області з адміністративним центром об'єднаної територіальної громади в селищі Велика Багачка Полтавської області.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
У ході з'ясування питання чи відповідає позовна заява вимогам статей 160, 161 та 172 згаданого Кодексу та чи подано позов у строк, визначений законом, судом встановлено наступне.
Частиною другою статті 160 КАС України встановлено, що позовна заява подається у письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
За визначенням пункту 8 частини першої статті 4 цього Кодексу позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Відповідно до частини третьої статті 55 КАС України юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Позовну заяву від імені Семенівської громадської організації "Сільський дозор" підписано ОСОБА_1. Втім, документів, що підтверджують повноваження ОСОБА_1 на підписання позовної заяви суду не додано.
Пунктами 2, 11 частини п'ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти /пункт 2/; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав /пункт 11/.
Всупереч наведеним положенням Кодексу зазначені у позовній заяві найменування та ідентифікаційний код юридичної особи - позивача не відповідають найменуванню та ідентифікаційному коду, зазначеному в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також у позовній заяві не зазначено власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
У позовній заяві відповідачами зазначено: 1) Великобагачанську селищну раду та 2) Багачанську першу сільську раду.
При цьому позивачем звернено позовні вимоги лише до Багачанської першої сільської ради (про визнання протиправним рішення Багачанської першої сільської ради та зобов'язання Багачанської першої сільської ради вчинити певні дії).
Таким чином, позовна заява не містить позовних вимог до Великобагачанської селищної ради та викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до вказаного відповідача, або помилково зазначено Великобагачанську селищну раду в якості другого відповідача.
Також позивачем у позовній заяві зазначено в якості третьої особи - сільського голову Багачанської першої сільської ради ОСОБА_2 та надано копію позовної заяви із додатками для такої третьої особи, що розцінюється судом як клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Згідно з частиною другою статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Позивач у позовній заяві не навів підстав для залучення сільського голови Багачанської першої сільської ради ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, та обґрунтування того, що судове рішення у справі може вплинути на права та обов'язки сільського голови Багачанської першої сільської ради ОСОБА_2.
Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною другою статті 132 згаданого Кодексу розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Частиною першою статті 4 цього Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною другою цієї ж статті за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою – підприємцем, сплачується судовий збір за ставкою у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому абзацом 2 частини третьої статті 6 згаданого Закону встановлено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921,00 грн.
Зі змісту прохальної частини позову слідує, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру (про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії).
Отже, судовий збір за подання цього позову складає 3842,00 грн /1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб х 2/.
До позовної заяви документа про сплату судового збору позивачем не додано.
Натомість, позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру. В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначив, що Семенівська громадська організація "Сільський дозор" є неприбутковою організацією, а голова Семенівської громадської рганізації "Сільський дозор" ОСОБА_1 є пенсіонером, Ветераном праці та не має коштів для оплати судового збору в повному обсязі.
Вирішуючи клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною першою статті 2 Закону України "Про судовий збір" визначено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Отже, суб'єктами сплати судового збору є особи, які звертаються до суду, а не їх представники, які вчиняють дії виключно від імені особи, в інтересах якої вони діють.
Зі змісту позовної заяви та матеріалів адміністративного позову слідує, що позивачем у цій справі є Семенівська громадська організація "Сільський дозор".
Виходячи з викладеного, платником судового збору у розумінні Закону України "Про судовий збір" є названа громадська організація.
Таким чином, суд відхиляє як безпідставний довід позивача про звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру у зв'язку з незадовільним майновим станом ОСОБА_5, оскільки ОСОБА_5 не є позивачем у цій справі.
Враховуючи наведене, з'ясуванню підлягають обставини наявності підстав для звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру Семенівської громадської організації "Сільський дозор" як позивача у справі.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: 1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі; 2) позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи; 3) позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів; 4) позивачі - у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні"; 5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов'язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги; 6) позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення; 7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб; 8) особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; 9) особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю; 10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; 11) виборці - у справах про уточнення списку виборців; 12) військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків; 13) учасники бойових дій, постраждалі учасники ОСОБА_6, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав; 14) позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"; 15) фізичні особи (крім суб'єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; 15-1) органи місцевого самоврядування - за подання заяви про визнання спадщини відумерлою; 16) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; 17) засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов'язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору; 21) заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно; 22) позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно; 23) позивачі - за подання позовів щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років".
Частиною 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно із частиною 1 статті 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З викладеного вбачається, що позивач не є суб'єктом, на якого поширюється дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Таким чином, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Частиною четвертою статті 161 КАС України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
При цьому згідно з частиною другою статті 94 вказаного Кодексу письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частинами четвертою та п'ятою тієї ж статті встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством /частина четверта/. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення /частина п'ята/.
Згідно з матеріалами позовної заяви позивачем до адміністративного позову на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, додано ксерокопії документів, які не засвідчені позивачем своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення у разі знаходження у нього оригіналів таких письмових доказів. Також не засвідчені належним чином копії документів, які надані позивачем для надіслання іншим учасникам справи.
Частинами першою та другою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Частиною 11 вказаної статті встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.
Частиною другою зазначеної статті визначено, що інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов'язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено позовну вимогу про визнання протиправним рішення 9 (позачергової) сесії сьомого скликання Багачанської першої сільської ради від 06 вересня 2016 року.
Про прийняття вказаного рішення позивач повинен був дізнатися не пізніше 13 вересня 2016 року (тобто не пізніше п'яти робочих днів з дня прийняття рішення 9 (позачергової) сесії сьомого скликання Багачанської першої сільської ради від 06 вересня 2016 року), а тому шестимісячний строк звернення до суду сплинув 13 березня 2017 року.
Згідно з відміткою на штампі, проставленому на поштовому конверті відділенням поштового зв'язку, позивач направив позовну заяву до суду - 03 січня 2019 року, тобто після закінчення встановленого законом строку звернення до суду з позовом.
Отже, позивач звернувся до суду з цим позовом із порушенням шестимісячного строку звернення до суду.
Частиною шостою статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В прохальній частині позовної заяви позивач прохає суд поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду.
В обґрунтування причин поважності пропуску звернення до суду позивач зазначив, що "жителі та громадська організація "Сільський дозор" сподівалися, що оскаржуване рішення так негативно не вплине на права та інтереси Багачанської першої територіальної громади і Великобагачанська об'єднана селищна рада не проявить такої відвертої бездіяльності" та що "сільська територіальна громада, громадська організація "Сільський дозор" постійно та неодноразово зверталися із відповідними заявами та скаргами до вищих органів влади, до органів місцевого самоврядування, до правоохоронних органів про грубе порушення Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад".
Надаючи оцінку наведеним причинам пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що такі причини не позбавляли можливості позивача звернутися до суду з цим позовом з дотриманням строку звернення, а тому не можуть бути визнані судом поважними. Крім того, доказів поважності причин пропуску строку позивач до суду не надав.
Отже, позовна заява не відповідає вимогам частин другої, п'ятої статті 160 та частин третьої, четвертої та шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини першої статті 123 цього ж Кодексу у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 133, 160, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У Х В А Л И В:
Відмовити у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру.
Позовну заяву Семенівської громадської організації "Сільський дозор" в особі голови ОСОБА_1 до Великобагачанської селищної ради та Багачанської першої сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: сільський голова Багачанської першої сільської ради ОСОБА_2 про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:
- позовної заяви із зазначенням: повного найменування юридичної особи та ідентифікаційного коду юридичної особи - позивача, зазначеного в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з цим самим предметом та з тих самих підстав; підстав для залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - сільського голову Багачанської першої сільської ради ОСОБА_2; позовних вимог до кожного із відповідачів і обставин, якими вони обґрунтовані, або виключенням із змісту позовної заяви зайво зазначеного відповідача; та копій такої позовної заяви відповідно до кількості учасників справи;
- документа про сплату судового збору у сумі 3842,00 грн (за реквізитами: одержувач: УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області, 22030101; код ЄДРПОУ: 38019510; банк: Казначейство України (ЕАП); МФО: 899998; розрахунковий рахунок: 34319206084011; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: Судовий збір, за позовом____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд або доказів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
- належним чином засвідчених копій документів, які підтверджують повноваження ОСОБА_1 на підписання позовної заяви, а також доказів, доданих до позовної заяви на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги (у тому числі засвідчених позивачем у разі знаходження у нього оригіналів доказів) та копій цих документів і доказів відповідно до кількості учасників справи;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом та доказів поважності причин пропуску строку.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута.
Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Н.І. Слободянюк
Судове рішення № 79121125, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 11.01.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 440/74/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: