Рішення № 79121059, 10.01.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5840/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третьої особи Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області про зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третьої особи Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області в якому позивач просить:

зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 10932,03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

29.10.2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1(позивач), укладено договір купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дєордієвою І. В. та зареєстрований в реєстрі за № 4366.

Ціна нерухомого майна встановлена в розмірі 1093202, 67 грн., відповідно до договору, тому позивачем сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 відсотка від його вартості, що складає 10932,03 грн. відповідно до квитанції №30 від 29 жовтня 2018 року відділення АТ «УКРСИББАНК».

Звертаючись до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 09.10.2018 року, 11.10.2018 року, 16.10.2018 року позивач просила про звільнення її від безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 10 932,03 грн., оскільки в розумінні п.9 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» вона не є платником даного збору.

18.10.2018 року листом Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило, що відсутні підстави для звільнення від збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, оскільки у Пенсійного фонду України відсутня інформація щодо реєстрації права власності громадян на нерухоме майно.

Посилання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови в поверненні помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна є необґрунтованим та таким, що порушує права позивача, передбачені Конституцією України, Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою суду від 13.11.2018 року відкрито провадження по справі в прядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання.

Відповідно ст.162 КАС України відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалу про відкриття провадження по праві та копію позову з додатками представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФУ в Одеській області) отримав 19.11.2018 року (представник Мандрик В.В.), що підтверджується розпискою (а/с. 29).

03.12.2018 року за вх.№37148/18 представником відповідача ГУ ПФУ в Одеській області (ОСОБА_5 за довіреністю) надано відзив на адміністративний позов.

Відзив обґрунтовано наступним.

По-перше: позивачем не в повній мірі враховано механізм повернення помилково або надмірно зарахованих зборів платникам, визначеного наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» від 03.09.2013 №787.

Відповідно до п. 5 Порядку № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Питання щодо звільнення від сплати збору відноситься до компетенції територіального органу Пенсійного фонду України, на рахунок якого сплачено такий збір.

По-друге: Передбачене п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та п. 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій № 1740 виключення щодо не сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості нерухомого майна фізичними особами, що придбавають житло вперше, не може бути застосовано до позивача, оскільки ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно розпочато лише з дати набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року, тобто з 03.08.2004 року.

Враховуючи те, що до початку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна здійснювалась Муніципальними бюро технічної інвентаризації на паперових носіях і досі не внесена до Державного реєстру, у Пенсійного фонду відсутні відомості щодо проведення позивачем операцій щодо купівлі нерухомого майна до 03.08.2004 року, а тому не можливо встановити, що купівля нерухомого майна здійснювалась позивачем вперше.

Ухвала про відкриття провадження по справі та матеріали позову були направлені на адресу Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області, що підтверджується витягом з журналу поштової кореспонденції за 19.11.2018 року.

Повідомлення про вручення поштового відправлення до суду не повернулось.

Згідно даних з офіційного сайту Укрпошти відправлення за трек-номером 6550106105431 станом на 23.11.2018 року не вручене під час доставки (інші причини).

Третя особа Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області відповідно до ст. 165 КАС України пояснення щодо адміністративного позову та відзиву не надала.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 є інвалідом 2-ої групи відповідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 10.04.2018 року (а/с. 22).

29.10.2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №4366 (а/с. 13-14).

Договір купівлі-продажу квартири загальною площею 60,4 кв.м., житлова площа 40,3 кв.м., 3-кімнатна квартира, за адресою: АДРЕСА_1, форма власності - приватна, розмір частки 1/1, власник - ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Деордієвою Іриною Вікторівною відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 143088267 від 29.10.2018 року (а/с. 16).

Квитанцією №30 від 29.10.2018 року ОСОБА_1 здійснено касову операцію на загальну суму 10923,03 (десять тисяч дев'ятсот двадцять три) гривні 03 копійки, призначення платежу *101*;2470116929;24140500; збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна, одержувач Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області, код ЄДРПОУ 38016923 (а/с. 15).

09.10.2018, 11.10.2018, 16.10.2018 року позивачем. направлено на адресу ГУ ПФУ в Одеській області заяви про звільнення ОСОБА_1 від сплати збору на обов'язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна (а/с. 18-20).

Листом №2411/Г-11,2432/Г-11 від 18.10.2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило ОСОБА_1 про відсутність підстав для звільнення від сплати збору на обов'язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна (а/с. 21).

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕРА ПРАВА.

Стаття 19 Конституції України.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 2 статті 2 КАС України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Згідно з вимогами ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Пункт. 9 статті 1 Закону, платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пункт 8 частини 1 статті 2 Закону, об'єктом оподаткування є, для платників збору, визначених п. 9 ст. 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740.

ВИСНОВКИ СУДУ.

Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 «…Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.», яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 5 КАС України в порядку адміністративного судочинства.

Юридичний спір - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, у якому кожен з учасників правовідносин захищає свої суб'єктивні права. Правові спори виникають внаслідок порушення суб'єктивних прав у результаті протиправних дій, а також у разі невизнання або оспорювання суб'єктивних прав.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначив, що Кодекс адміністративного судочинства України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Згідно з пунктом 4.1 частини четвертої цього Рішення, відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів державної влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини та громадянина, а також суспільства від злочинних посягань.

Щодо вимог позивача стосовно зобов'язання ГУ ПФУ в Одеській області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна слід зазначити наступне.

Згідно п. 9 ст. 1 «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Вартість квартири (об'єкт оподаткування відповідно п.8 ч.1 ст. 2 Закону) позивача за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до пункту 2 договору купівлі-продажу становить 1093202,67 (один мільйон дев'яносто три тисячі двісті дві) гривні 00 копійок (а/с. 13).

Відповідно до п. 15-3 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій №1740, нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Квитанцією №30 від 29.10.2018 року на загальну суму 10923,03 (десять тисяч дев'ятсот двадцять три гривні 03 копійки) підтверджено факт сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна на рахунок Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області.

Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дєордієвою І.В. посвідчено договір купівлі-продажу квартири та зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №4366 (а/с. 14).

Виходячи з наведеного, нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак, громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Суд критично ставиться до позиції відповідача, щодо відсутності у Пенсійного фонду України підтвердженої інформації щодо проведення позивачем операцій щодо купівлі нерухомого майна до 03.08.2004 року (оскільки ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно розпочато з дати набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року №1952, з 03.08.2004 року), а тому не можливо встановити, що купівля нерухомого майна здійснювалась позивачем вперше.

Верховний Суд у постанові від 03 липня 2018 року у справі № 819/33/17 (К/9901/16715/18) дійшов правового висновку, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Як свідчать матеріали справи, будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання нею житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за нею будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.

ЄСПЛ підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), заява №33202/96, «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Цneryэldэz v. Turkey). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (справа «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08 від 20 травня 2010 року і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, від 25 листопада 2008 року).

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787.

Пунктом 5 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Відповідно до пп. 2 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третьої особи Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області про зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області (код ЄДРПОУ 38016923) подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 10932,03 (десять тисяч дев'ятсот двадцять три) гривні 03 копійки.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII "Перехідні положення" КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

ОСОБА_1 - адреса: АДРЕСА_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області - адреса: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, тел. (048)728-29-90, ЄДРПОУ 20987385, електронна адреса: upr@od.pfu.gov.ua

Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області - адреса: 65009 м. Одеса, вул. Черняховського, 6.

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.