Ухвала суду № 79120960, 11.01.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 січня 2019 р. № 400/96/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у справі

за позовом:Талібова Вахіда, вул. Набережна, 24, с. Привільне, Баштанський район, Миколаївська область, 56130 до відповідача:Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5-а, м. Миколаїв,54001 про:визнання протиправним та скасування рішення від 04.01.2019 № 4801.5-113/48.1-19 про скасування посвідки на тимчасове проживання; визнання протиправним та скасування рішення від 09.01.2018 № 127 про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина ОСОБА_1; зобов’язання відповідача вчинити певні дії, ,ВСТАНОВИВ:

Талібов Вахід (надалі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області (надалі – Управління або відповідач) від 04.01.2019 №4801.5-113/48.1-19 про скасування посвідки на тимчасове проживання серії ТР №224223, виданої 12.07.2018 громадянину ОСОБА_1 Талібову Вахіду;

визнати протиправним та скасувати рішення Управління від 09.01.2018 №127 про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина ОСОБА_1 Талібова Вахіда;

зобов’язання Управління поновити та повернути Талібову Вахіду посвідку на постійне проживання в Україні, що була скасована на підставі рішення від 04.01.2019 №4801.5-113/48.1-19.

Представник позивача, одночасно з поданням позову, 10 січня 2019 року, подав заяву про його забезпечення шляхом зупинення дії рішення Управління від 09.01.2018 № 127 та зобов’язання Управління повідомити органи Державної прикордонної служби України про зупинення дії цього рішення.

Відповідно до викладеного у «Рішенні № 127 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства громадянина ОСОБА_1 Талібова Вахіда ІНФОРМАЦІЯ_1» (надалі – Рішення № 127), посадова особа Управління вирішила, зокрема:

примусово повернути за межі України громадянина ОСОБА_1 Талібова Вахіда та зобов’язати його покинути територію України до 16.01.2018;

заборонити в’їзд Талібову Вахіду до 09.01.2022.

Виходячи з того, що підставою для прийняття Рішення № 127 вказаний факт скасування виданої позивачу посвідки на тимчасове проживання (січень 2019 року), а також з урахуванням того, що в тексті Рішення № 127 містяться: інформація про прибуття позивача до України у грудні 2018 року, посилання на постанову Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 322, суд дійшов висновку, що правильною датою Рішення № 127 є не 09.01.2018, а 09.01.2019.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача вказав, що відповідач, на його думку, не навів належного обґрунтування для скасування виданої позивачу посвідки на тимчасове проживання, що, власне, стало підставою для прийняття Рішення № 127.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд виходив з такого.

Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається, якщо:

невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача; або

очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

На думку суду, рішення про повернення Талібова Вахіда за межі України та заборона на в’їзд є таким, що істотно обмежує його права, свободи та інтереси. При цьому, у рішенні про скасування посвідки на тимчасове проживання (на підставі якої було прийнято Рішення № 127) відсутня будь-яка інформація про фактичні обставини та мотиви, якими керувався відповідач, скасовуючи посвідку, що видав півроку тому. За таких обставин, у суду виникли обґрунтовані сумніви щодо правомірності Рішення № 127.

Суд врахував те, що позивач у червні 2018 року уклав шлюб в з громадянкою України, його донька також є громадянкою України, а повернення позивача в країну походження (третю країну) із забороною на 3 роки в’їзду в Україну матиме наслідком тимчасове позбавлення позивача можливості особистого спілкування з родиною.

На підставі наведеного вище, суд визнав обґрунтованою заяву представника позивача в часині зупинення дії Рішення № 127.

В той же час, представник позивача жодним чином не обґрунтував вимогу щодо зобов’язання Управління повідомити органи Державної прикордонної служби України про зупинення дії Рішення № 127, тому суд визнав відсутність підстав для задоволення заяви в цій частині.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що заява представника позивача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статями 150, 151, 152, 153, 154, 156, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Заяву представника Талібова Вахіда про забезпечення позову задовольнити частково.

2. Зупинити дію рішення Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області від 09.01.2018 № 127 «Про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства громадянина ОСОБА_1 Талібова Вахіда ІНФОРМАЦІЯ_2».

3. В задоволенні заяви в частині зобов’язання Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області повідомити органи Державної прикордонної служби України про зупинення дії рішення № 127 Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області від 09.01.2018, яким примусово повернути до країни походження або третьої країни громадянина ОСОБА_1 Талібова Вахіда та заборонено в’їзд на територію України до 09.01.2022, відмовити.

4. Ухвала, відповідно до частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

5. Ухвала є обов’язковою для виконання і набирає законної сили з 11.01.19.

6. Ухвала може бути пред’явлена до виконання протягом трьох років.

7. Примірник ухвали про забезпечення позову направити заявнику і всім особам, яких стосується забезпечення позову.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статтей 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Миколаївського окружного

адміністративного суду ОСОБА_2