Рішення № 79120783, 27.12.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

27 грудня 2018 р. № 400/2887/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1 до Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Миколаєва Миколаївської області, пр. Богоявленський, 55-е, Миколаїв, 54018 провизнання протиправним та скасування рішення від 31.08.2018 № 91/2 та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївській області з вимогами визнати протиправним та скасувати Рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії №91/2 від 31.08.2018; зобов'язати відповідача призначати та виплачувати позивачці пенсію за віком відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з моменту звернення за пенсією 14.03.2018.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що в 1986 році вона разом з родиною проживала в м. Чорнобиль-2 в 10-ти кілометрової зони Чорнобильської АЕС. 27.04.1986 була евакуйована разом з родиною в Чернігівську область, що підтверджується довідкою №201 від 29.06.1988. Відповідно до посвідчення, категорії 2, НОМЕР_2, виданого 22 листопада 1996 року, позивачка має статус евакуйованої особи, та має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали чи проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій потерпілим від Чорнобильської катастрофи, а саме особам, потерпілим від Чорнобильської катастрофи евакуйованим з 10-кілометрової зони відчуження у 1986 році на 10 років. 14.03.2018 позивачка звернулась з заявою про призначення їй пенсії, але відповідач протиправно відмовив у її призначенні.

Відповідач позов не визнав, надіслав відзив, в якому свою позицію обґрунтував наступним чином. При прийнятті документів, орган, що призначає пенсію, серед іншого, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів: перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Так, відповідачем були перевірені документи, які позивачка надала до заяви про призначення пенсії за віком відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». В деяких документах позивачки були виявлені розбіжності: 1) згідно з довідкою від 29.12.1988 №201, виданою в/ч №74939 позивач разом зі своєю сім'єю була евакуйована 27 квітня 1986 року з 10-ти кілометрової зони Чорнобильської АЕС. По липень 1988 року проживала разом з сім'єю на території АДРЕСА_4 2) В той час, в довідці від 04.11.1991 №62618, виданою виконавчим комітетом Київської обласної Ради народних депутатів зазначено, що позивачка фактично проживала і була прописана в м. Чорнобиль-2 і була евакуйована 05.05.1986; 3) за записами трудової книжки та даних диплому в період з 01.09.1985 по 05.02.1991 навчалася в Київському політехнічному інституті. Місто Київ не відноситься до зони відчуження. Відповідачем зроблено запит до КПІ щодо підтвердження форми навчання. Відповідно до відповіді від 11.04.2018 позивачка навчалася на денній формі навчання. Стосовно проживання позивачки, вона потребувала у гуртожитку. Станом на 24.02.1990 позивачка мала прописку у АДРЕСА_5; 4) згідно листа архівного сектору Іванківської райдержадміністрації Київської області в списках жителів м. Чорнобиль-2 прізвище ОСОБА_3 не значиться, тому не немає можливості підтвердити факт проживання та евакуації цієї особи.

Крім того, є питання до посвідчення від 22.11.1996 НОМЕР_2 громадянки, яка евакуйована із зони відчуження у 1986 році (категорії 2). Так, на посвідченні зазначено, що дана форма посвідчення затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1992. Але, зазначеною постановою така форм посвідчення не передбачена.

Суд розглянув справу в порядку ст.263 КАС України без повідомлення сторін та проведення судового засідання.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає в м. Миколаєві.

В 1985 році позивачка мала дошлюбне прізвище ОСОБА_1 та проживала з батьками в АДРЕСА_2.

Протягом 1985-1991 роках, ОСОБА_3 навчалася на денному відділенні Київського політехнічного інституту у м. Києві.

В квітні 1986 р. після аварії на Чорнобильської АЕС, родина позивачки була евакуйована до Чернігівської області.

29.06.1988 командиром військової частини 74939 видано довідку про те, що ОСОБА_3 разом з іншими членами сім'ї була евакуйована 27.04.1986 з 10-ти кілометрової зони Чорнобильської АЕС.

04.11.1991 виконавчим комітетом Київської обласної ради народних депутатів видано довідку №62618 про те, що ОСОБА_3 станом на 26.04.1986 фактично проживала та була прописана АДРЕСА_3.

22.11.1996 Миколаївською обласною державною адміністрацією видано ОСОБА_1 посвідчення громадянки, яка евакуйована із зони відчуження у 1986 році (категорія 2), серія НОМЕР_3

14.03.2018 ОСОБА_1 звернулась до Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

До заяви про призначення пенсії, позивачкою додано: копію паспорта, копія картки фізичної особи- платника податків, копію трудової книжки, копію диплому, копію свідоцтва про укладення шлюбу, копію посвідчення громадянки, яка евакуйована із зони відчуження у 1986 році, довідка від 04.11.1991, довідка від 29.06.1988, довідка про роботу, копії свідоцтв про народження дитини, довідка про перебування на обліку.

Відповідачем було здійснено перевірку наданих позивачкою документів, у зв'язку з чим направлено запити до Національного технічного університету України «Київський політехнічний університет», до архівного відділу Іванківської РДА.

31.08.2018 Інгульським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області ухвалено Рішення про відмову в призначенні пенсії №55, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» згідно з заявою від 14.03.2018.

Зазначене рішення вмотивоване тим, що не підтверджено факт проживання ОСОБА_1 в 10-кілометровій зоні відчуження та евакуації 26.04.1986.

Відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу. Потерпілі від Чорнобильської катастрофи - евакуйовані з 10-кілометрової зони відчуження у 1986 році, зі зменшенням віку на 10 років.

Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 року № 106 затверджено перелік населених пунктів, віднесених до зони радіоактивного забруднення, зокрема, м. Чорнобиль Чорнобильського району Київської області віднесено до зони відчуження.

Відповідно до ст. 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 передбачено, що при призначенні (перерахунку) пенсії за віком надаються, зокрема, документи, які засвідчують особливий статус особи, та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).

Аналіз зазначених норм свідчить, що для виникнення в особи права на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на 10 років, така особа повинна надати пенсійному органу документи, які підтверджують її статус та довідку, яка підтверджує її евакуацію з 10-кілометрової зони відчуження.

Як вбачається з матеріалів справи такі документи позивачкою були надані, а саме посвідчення громадянки, яка евакуйована із зони відчуження у 1986 році (категорія 2), серія НОМЕР_4 та довідки військової частини 74939 від 29.06.1988 та від 04.11.1991 виконавчого комітету Київської обласної ради народних депутатів видано довідку №62618.

Саме ці документи є достатніми підставами для призначення позивачки пенсії зі зменшенням віку на підставі ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Щодо розбіжностей у зазначених довідках про дату евакуації - 27.04.1986 у довідці військової частини та 05.05.1986 у довідці виконкому обласної Ради, на що звертає увагу відповідач, то, на думку суду, це не має вирішального значення, та може бути пояснене плутаниною, безладом та відсутністю чіткого обліку в перші дні після катастрофи. Всі документи щодо статусу потерпілих, у тому числі і надані позивачкою, оформлювалися не у дні евакуації, а значно пізніше, що не виключає розбіжностей у датах.

У будь-якому разі факт евакуації позивачки з 10-ти кілометрової зони перевірявся, підтверджувався та визнавався Державою та її органами з 1988 року. Оскільки, Держава визнала позивачку потерпілою особою від аварії на Чорнобильскої АЕС, видала їй посвідчення громадянки, яка евакуйована із зони відчуження у 1986 році, її органи не можуть посилатися на недостатність доказів факту евакуації через 32 роки після подій.

Через такий тривалий проміжок часу, будь-які події важко підтвердити документально. Всі висловленні відповідачем аргументи про можливість проживання в квітні 1986 року не у м. Чорнобиль-2, а у студентському гуртожитку у м. Києві, є достатніми для сумнівів у заявлених позивачкою фактах, але не є достатніми для їх спростування.

Незважаючи на проведення відповідачем перевірочних заходів, доказів того, що позивачка станом на квітень 1986 року проживала у м. Києві відповідачем не здобуто, факти, встановлені наданими нею довідками, не спростовані.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України (ухвала від 04 вересня 2015 року у справі № 690/23/15-а) та Верховного Суду (постанови від 18 вересня 2018 року у справі № 520/9284/17, від 31.10.2018 у справі №382/1310/17), єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-XII, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».

За таких обставин, враховуючи правові позиції Верховного Суду, суд дійшов висновку, про необхідність задоволення позову у повному обсязі.

Судові витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_6 НОМЕР_1) до Інгульське об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський ,55-е,Миколаїв,54018 41250638) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Інгульського об'єднаного управління ПФУ міста Миколаєва Миколаївської області про відмову в призначенні пенсії №91/2 від 31.08.2018.

3. Зобов'язати Інгульське об'єднане управління Пенсійного фонду України міста Миколаєва Миколаївської області призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) пенсію за віком відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 14.03.2018.

4. Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя В. В. Біоносенко