Рішення № 79120685, 10.01.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа №1340/5026/18

10 січня 2019 року

зал судових засідань № 9

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лунь З.І.

секретар судового засідання Магиревич Ю.Д.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1) звернувся до суду з позовом до Кінологічного навчального центру Західного регіонального управління (1 категорії) Державної прикордонної служби України (місцезнаходження: 80074, Львівська область, Сокальський район, м. Великі Мости, вул. Львівська, 166), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Кінологічного навчального центру Західного регіонального управління (1 категорії) Державної прикордонної служби України щодо не проведення повного розрахунку при звільненні - невиплату ОСОБА_3 в день виключення із списків частини (09.02.2018) компенсації за неотримане речове майно;

- стягнути із Кінологічного навчального центру Західного регіонального управління (1 категорії) Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_3 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період із 09.02.2018 по 25.10.2018 у сумі 66291,05 грн .

Позивач, ОСОБА_3, позовні вимоги обґрунтовує тим, що при звільненні зі служби йому нарахували грошову компенсацію за неотримане речове майно, однак, усупереч Закону, суму грошової компенсації виплатили через 259 днів, а не в день виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Відповідач обґрунтовує свої заперечення тим, що оскільки Кінологічний навчальний центр фінансується з державного бюджету, то відповідно не міг наперед передбачити компенсаційні витрати, так як для їх виплати необхідно оформляти заявки до відповідного органу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив (а.с.62-70). Просить позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві (а.с.23-30) та запереченні (а.с.72-77).

Заслухавши вступне слово представників сторін, встановивши обставини справи, оцінивши докази, що є у справі, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю, виходячи з такого.

Наказом начальника Кінологічного навчального центру від 10.01.2018 №6-ос молодшого сержанта ОСОБА_3 звільнено з військової служби в запас.

Наказом від 09.02.2018 №28-ос ОСОБА_3 виключено із списків особового складу та усіх видів забезпечення з 09.02.2018.

25.10.2018 на картковий рахунок ОСОБА_3 Кінологічним навчальним центром перераховано грошову компенсацію за неотримане речове майно при звільненні в сумі 6264,13грн.

Зазначені обставини сторонами не заперечується.

При прийнятті рішення суд застосовує такі правові норми.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Одним із видів забезпечення, відповідно до ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є речове забезпечення.

Речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. п. 3, 4, 5 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 № 178, військовослужбовцям у разі звільнення з військової служби виплачується грошова компенсація за неотримане речове майно на підставі наказу командира (начальника) військової частини, у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком до вказаного Порядку.

Відповідно до п. 293 Положення про проходження громадянами України військової служби у Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 № 1115, - особа, звільнена з військової служби, на день виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби розраховується за всіма видами належного їй на день звільнення матеріального та грошового забезпечення.

Пунктом 292 Положення про проходження громадянами України військової служби у Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 № 1115 визначено, що після надходження до органу Держприкордонслужби витягу з наказу начальника органу Держприкордонслужби вищого рівня або письмового повідомлення зазначеного органу про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу начальника органу Держприкордонслужби, в якому військовослужбовець проходить військову службу, про його звільнення військовослужбовець здає в установлені строки посаду, з ним проводиться розрахунок, військовослужбовець виключається із списків особового складу органу Держприкордонслужби і направляється на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за обраним місцем проживання.

Речове забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби здійснюється за нормами встановленими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.10.2016 №1132.

Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.10.2016 №1132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2016 за № 1536/29666 «Про речове забезпечення військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний час та особливий період» затверджено Інструкцію про порядок речового забезпечення військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний час та особливий період та Норми забезпечення речовим майном військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний час та особливий період.

Пунктом 10 вказаної Інструкції встановлено, що речове майно особистого користування військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, видається в їхню власність. За неотримане згідно із встановленими нормами речового забезпечення речове майно їм виплачується грошова компенсація у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Нарахування грошової компенсації військовослужбовцям під час їхнього звільнення з військової служби в запас, відставку або загибелі (смерті), за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно здійснюється пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби.

За бажанням військовослужбовця йому видаються предмети форменого одягу на суму грошової компенсації.

При прийнятті рішення суд також застосовує норми Кодексу Законів про працю України, зважаючи на таке.

Відповідно до ст.3 Конституції України права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Норми Конституції є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Згідно положень ст.43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Кодексу законів про працю України, законодавство про працю (далі - КЗпП України) регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Спеціальним законодавством врегульовано основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей: правове становище осіб, які проходять військову службу у тому числі звільнення з військової служби, а також порядок та умови оплати праці, а саме Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.

Однак, вказаними нормативно-правовими актами не врегульовано порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям за час затримки розрахунку.

При цьому, такий порядок встановлений Кодексом законів про працю України.

Згідно зі ст.117 Кодексу Законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, зазначені у ст. 116 Кодексу Законів про працю України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство установа організація повинна виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум, власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, якщо спір вирішено на користь працівника.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.05.2002 №8-рп/2002 (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов'язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, встановивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми Кодексу Законів про працю України, у якому визначені основні трудові права працівників.

Таким чином, трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 06.11.2013 у справі № 21-352а13 та в постанові Верховного Суду від 08.02.2018 у справі №805/977/16-а.

Застосовуючи зазначені вище правові норми, суд дійшов таких висновків.

Наказ про виплату ОСОБА_3 грошової компенсації за невикористане речове майно відповідач зобов'язаний був видати до дня виключення ОСОБА_3 із списків частини та за умови вжиття належних заходів із організації здачі посади та проведення з ним розрахунку, що прямо передбачено пунктом 292 Положення про проходження громадянами України військової служби у Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 № 1115.

З огляду на зазначене, суд не бере до уваги аргументи відповідача щодо того, що ОСОБА_3 зобов'язаний був звертатися до відповідача із рапортом (проханням) не виключати його із списків частини без проведення розрахунку.

Суд також критично ставиться до аргументів відповідача щодо того, що для виплати грошової компенсації речового майна, ОСОБА_3 повинен був звернутися до начальника частини із рапортом.

Зазначене суперечить нормам законодавства, що регулює правові відносини між сторонами, а саме п.10 Інструкції про порядок речового забезпечення військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний час та особливий період та Норми забезпечення речовим майном військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.10.2016 № 1132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2016 за № 1536/29666 «Про речове забезпечення військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний час та особливий період», яким передбачено, що нарахування грошової компенсації військовослужбовцям під час їхнього звільнення з військової служби в запас, відставку або загибелі (смерті), за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно здійснюється пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. За бажанням військовослужбовця йому видаються предмети форменого одягу на суму грошової компенсації.

Тобто зазначена норма не передбачає процедури звернення військовослужбовця Державної прикордонної служби України з рапортом до керівництва військової частини про виплату компенсації за речове майно. Більше того, першою дією відповідача має бути нарахування військовослужбовцю компенсації за невикористане речове майно, після чого за бажанням військовослужбовця йому видаються предмети форменого одягу на визначену суму грошової компенсації. Ці всі дії повинні бути вчинені сторонами до виключення військовослужбовця зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Суд також зауважує, що відповідачем не надано жодних належних доказів про відсутність бюджетних призначень на виплату військовослужбовцям грошової компенсації за невикористане речове майно.

Неможливість здійснення відповідачем вчасної виплати позивачу грошової компенсації за невикористане речове майно спростовується інформацією відповідача, що викладена в листі від 18.10.2018 № 11/К-2 (а.с.16) про отримане фінансування по КЕКВ 2210, зокрема, що Кінологічним навчальним центром за загальним фондом держбюджету отримано фінансування по КЕКВ 2210 у 2017році - 1384900,00грн., у 2018році - 1771300,00грн.; виплачено грошову компенсацію за неотримане речове майно звільненим військовослужбовцям у 2017 році- 379637,78грн, у 2018році - 200000,00грн.

Щодо покликання відповідача на те, що ним вчинялися дії щодо отримання коштів для виплати грошового забезпечення позивачу за неотримане речове майно, то суд зауважує, що законодавство не передбачає зв'язку між невиплатою належних сум при звільненні та відсутністю вини у цьому працедавця.

Суд також не погоджується із твердженням відповідача, що грошова компенсація за невикористане речове майно не є грошовим забезпеченням військовослужбовця, відтак щодо правових відносин щодо затримки розрахунку за невикористане речове майно не можуть застосовуватися норми ст.ст.116-117 КЗпП України, виходячи з такого.

З урахуванням ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також вимог ст.ст.116-117 КЗпП України при звільненні ОСОБА_3 відповідач зобов'язаний був виплатити йому всі, належні до виплати, суми.

Таким чином, Кінологічний навчальний центр, після видання наказу від 10.01.2018 № 6-ос про звільнення з військової служби молодшого сержанта ОСОБА_3 зобов'язаний був провести всі розрахунки із ОСОБА_3 до виключення його із списків частини та усіх видів забезпечення, тобто до 09.02.2018.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про бездіяльність відповідача щодо здійснення повного розрахунку із ОСОБА_3 у зв'язку із звільненням його, зокрема, в частині невиплати ОСОБА_3 компенсації за неотримане речове майно в строк, передбачений Законом.

Таким чином, відповідно до ст.ст.116-117 КЗпП України, ОСОБА_3 набув право на стягнення в судовому порядку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні до повного розрахунку, тобто з 09.02.2018 по 25.10.2018 (259 днів).

Отже, за період з 09.02.2018 по день фактичного розрахунку, 25.10.2018, Кінологічний навчальний центр зобов'язаний нарахувати та виплатити ОСОБА_3 компенсацію за затримку розрахунку при звільненні - середній заробіток за весь період затримки обрахований відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі Порядок № 100).

Пунктом 2 Порядку № 100 встановлено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_3 розмір його грошового забезпечення за грудень 2017 року (7934,4 грн.) та січень 2018 року (7934,4 грн.) становить 15868,05 грн.

Для обчислення середнього заробітку з 09.02.2018 до дня фактичного розрахунку - виплати компенсації за неотримане речове майно при звільненні (25.10.2018) необхідно застосовувати показник 255,95 грн. в день (15868,8 грн./62 дні).

Таким чином, відповідач зобов'язаний виплати ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки розрахунку з 09.02.2018 по день фактичної виплати 25.10.2018 терміном 259 днів, що становить 66291,05 грн. (255,95 грн. * 259 дні).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати у сумі 1409,60грн. підлягають стягненню з бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Кінологічного навчального центру Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо нездійснення повного розрахунку при звільненні з військової служби ОСОБА_3 в частині невиплати ОСОБА_3 в день виключення із списків частини, 09.02.2018, грошової компенсації за неотримане речове майно.

Стягнути з Кінологічного навчального центру Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (місцезнаходження: 80074, Львівська область, Сокальський район, м. Великі Мости, вул. Львівська, 166, код ЄДРПОУ 14321498) на користь ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період із 09.02.2018 по 25.10.2018 у сумі 66291 (шістдесят шість тисяч двісті дев'яносто одна)грн.05коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (місцезнаходження: 80074, Львівська область, Сокальський район, м. Великі Мости, вул. Львівська, 166, код ЄДРПОУ 14321498) на користь ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в сумі 1409(одна тисяча чотириста дев'ять)грн.60 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із урахуванням п.п.15.5 п.15 Р.VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 11.01.2019.

Суддя Лунь З.І.