Рішення № 79120682, 09.01.2019, Луганський окружний адміністративний суд

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

09 січня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 1240/2696/18

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Шляхтун М.М.,

позивача - не прибув

та

представника відповідача - не прибув

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Луганській області

про визнання неправомірним та скасування рішення від 29 серпня 2018 року № НОМЕР_1,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління ДФС у Луганській області (далі – відповідач), в якому позивач просить визнати неправомірним та скасувати рішення від 29 серпня 2018 року № НОМЕР_1, яким до позивача за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування застосовано штраф та нараховано пеню в загальному розмірі 7883,68 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідно до пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) її як платника єдиного внеску, який перебуває на обліку в органі доходів і зборів, розташованому на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закон України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі – Закон № 1669), де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану звільнено від виконання обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464, у тому числі, від обов’язку своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, у зв’язку з чим рішення від 29 серпня 2018 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасно сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є протиправним та підлягає скасуванню.

Головне управління ДФС у Луганській області адміністративний позов не визнало, про що подало відзив на позовну заяву від 28 вересня 2018 року б/н, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю (арк. спр. 38-40).

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач звернув увагу суду на те, що позивачем не заперечується той факт, що ним дійсно порушено обов’язок зі своєчасності сплати (перерахування) єдиного соціального внеску. Також відповідач зазначив, що посилання позивача на пункт 9-4 Закону № 2464 є недоречним, оскільки застосування цих положень можливе виключно до платників єдиного внеску, які: перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014; подали до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у строк, передбачений Законом № 2464, заяву у довільній формі про звільнення від відповідальності за тимчасове (протягом проведення АТО) невиконання/несвоєчасне виконання обов’язків, передбачених частиною другою статті 6 Закону № 2464; до своєї заяви, або окремо від неї, надали сертифікат Торгово-промислової палати України (сертифікат (ТПП), що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення АТО.

Отже, зі змісту пункту 9-4 Закону № 2464 достатньо підстав зробити висновок про необґрунтованість позовних вимог, оскільки позивач не надає доказів надання відповідної заяви, передбаченої абзацом другим пункту 9-4 Закону № 2464.

Щодо ненадання сертифікату Торгово-промислової палати України відповідач зазначив, що відповідно до статті 10 Закону № 1669 протягом дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов’язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України. Позивачем відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України до органу доходів і зборів не надавався, а отже, форс-мажорні обставини не підтверджені.

З урахуванням викладених обставин, відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю за необґрунтованістю.

Ухвалою від 09 жовтня 2018 року провадження у справі зупинено до набрання чинності рішенням Верховного Суду від 30 березня 2018 року у зразковій справі № 812/292/18 (провадження № Пз/9901/22/18) за позовом обласної комунальної установи «Луганський центр підтримки молодіжних ініціатив та соціальних досліджень» до Головного управління ДФС у Луганській області про скасування рішення (арк. спр. 49-50).

Ухвалою від 14 грудня 2018 року провадження у справі поновлено, призначене судове засідання по справі на 28 грудня 2018 року об 11 год. 00 хв. (арк. спр. 55).

За клопотанням представника відповідача від 28 грудня 2018 року б/н судове засідання відкладено до 09 січня 2019 року до 15 год. 00 хв. (арк. спр. 60, 62).

Позивач у судове засідання не прибула, про дату, час і місце судового розгляду повідомлена належним чином (арк. спр. 63), клопотанням від 10 вересня 2018 року б/н просила розглянути справу за її відсутності (арк. спр. 17).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк. спр. 76), заявою від 09 січня 2018 року б/н просив розглянути справу за його відсутності (арк. спр. 77).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання: 93200, АДРЕСА_1) до 30 серпня 2018 року була зареєстрована фізичною особою-підприємцем (державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем за її рішенням проведена 30 серпня 2018 року за № 23720060002002682), знаходилась у м. Золоте Попаснянського району Луганської області та перебувала на обліку у Первомайській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (Попаснянське відділення) як платник єдиного внеску, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14 вересня 2018 року № НОМЕР_3 (арк. спр. 22-25).

У межах спірних правовідносин позивачу як фізичній особі – підприємцю, що обрав спрощену систему оподаткування, в інтегрованій картці платника в автоматичному режимі визначені зобов’язання по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі мінімального страхового внеску, сплата яких здійснена фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 як платником єдиного внеску у період з 22 липня 2014 року до 27 серпня 2018 року з порушенням строків, визначених абзацом третім частини восьмої статті 9 Закону № 2464, що підтверджується інтегрованою карткою платника за 2014-2018 роки (арк. спр. 66, 67, 68, 69-74).

Рішенням Головного управління ДФС у Луганській області від 29 серпня 2018 року № НОМЕР_1 до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування застосовано штрафні санкції в сумі 253,60 грн за період з 22 липня 2014 року до 14 квітня 2017 року, в сумі 2926,04 грн за період з 21 січня 2015 року до 27 серпня 2018 року та нараховано пеню в сумі 4704,04 грн, всього в сумі 7883,68 грн (арк. спр. 13, 14).

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Статтею 291 КАС України визначено особливості провадження у типовій справі, зокрема, згідно з частиною третьою цієї статті при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

З огляду на обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права, викладені у рішенні Верховного Суду від 30 березня 2018 року у зразковій справі № 812/292/18, суд визнає дану адміністративну справу типовою до зразкової справи № 812/292/18 та вважає за необхідне розглянути її з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон № 2464.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2646 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок (пункт 10 частини першої статті 1 Закону № 2464).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Платник єдиного внеску зобов’язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю (пункт 4 частини другої статті 6 Закону № 2464).

Згідно із абзацом третім частини восьмої статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону № 2464 недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

На суму недоїмки відповідно до приписів частини десятої статті 25 Закону № 2464 нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464 передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції:

за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум (в редакції Закону до 01 січня 2015 року);

за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (в редакції Закону після 01 січня 2015 року).

Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску (частина чотирнадцята статті 25 Закону № 2464).

Згідно з абзацом другим частини чотирнадцятої статті 25 Закону № 2464 суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон № 1669 (набув чинності 15 жовтня 2014 року), який визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Статтею 1 Закону № 1669 встановлено, що територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669 внесено зміни до Закону № 2464, а саме підпункт б) Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 (який згідно з Законом України від 02 березня 2015 року № 219-VІІІ перейменований в пункт 9-4) такого змісту:

«9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов’язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».

Пунктом 28 розділу І Закону України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01 січня 2016 року, виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669, але положення підпункту 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669 були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону № 2464. Тобто, положення підпункту 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669 після набрання ними чинності стали невід’ємною складовою Закону № 2464, а сам підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669 вичерпав свою функцію. Аналогічний підхід застосовано Конституційним Судом України в ухвалі від 05 лютого 2008 року у справі № 2-1/2008.

Пункт 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 є діючим на теперішній час, зміни безпосередньо до Закону № 2464 щодо виключення (або викладення в новій редакції) цієї норми не вносились.

Для звільнення платників єдиного внеску від відповідальності у вигляді штрафних та фінансових санкцій за невиконання вимог законодавства щодо своєчасної сплати єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції згідно з положеннями пункту 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 достатньо лише факту перебування відповідного платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

При цьому суд зауважує, що незастосування до платників єдиного внеску, зазначених в абзаці першому пункту 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, відповідальності, штрафних та фінансових санкцій за невиконання обов'язків платника єдиного внеску законодавець не обумовлював додатковими умовами, зокрема необхідністю подання окремої заяви про звільнення від відповідальності та отримання сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати України.

Посилання контролюючого органу в обґрунтування заперечень проти позову на неподання позивачем у порядку Закону № 2464 заяви про звільнення від обов'язків, передбачених цим Законом, суд визнає безпідставними з огляду на те, що антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, триває, спірне рішення прийняте в період проведення цієї операції. Крім того, відповідальність урегульована окремою нормою цього пункту. Вимоги щодо заяви платника єдиного внеску як підстави для звільнення від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 цього Закону, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення атитерористичної операції, не можна виривати з контексту норми, яка вимагає системного аналізу положень у сукупності статей 6, 25 та пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464. Необхідність подання заяви обумовлена низкою підстав, зокрема визнання безнадійною недоїмки, яка підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу. Можливість подання такої заяви має місце виключно після закінчення антитерористичної операції. Натомість, звільнення від відповідальності передбачено безпосередньо у Законі, в силу його прямої дії та не потребує додаткового звернення, оскільки норма встановлює «незастосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій» та вона адресована насамперед до осіб, які наділені повноваженнями щодо застосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій.

Доводи контролюючого органу щодо ненадання позивачем контролюючтому органу сертифіката Торгово-промислової палати України про наявність форс-мажорних обставин, які призвели до несвоєчасної сплати єдиного внеску в період 2014-2018 років, є неприйнятними з огляду на відсутність такої умови для звільнення від відповідальності у нормі прямої дії пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464, який є спеціальним у розумінні статті 2 цього Закону. Потреба в цьому сертифікаті виникне при визнанні безнадійної недоїмки та її списанні.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» місто Первомайськ (Первомайська міська рада) Луганської області, місто Золоте (Золотівська міська рада) Попаснянського району Луганської області та місто Попасна (Попаснянська міська рада) Попаснянського району Луганської області увійшли до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань від 14 вересня 2018 року № НОМЕР_3 (арк. спр. 22-25) у період невиконання обов’язків платника єдиного внеску (з 22 липня 2014 року до 27 серпня 2018 року) фізична особа – підприємець ОСОБА_1 як платник єдиного внеску знаходилась на обліку в органах доходів і зборів (у Первомайській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області (до 27 січня 2015 року) та у Первомайській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (Попаснянському відділенні) (до 30 серпня 2018 року), розташованих на території населених пунктів (м. Первомайськ та м. Попасна Луганської області), визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669, де проводилася антитерористична операція.

Отже, в силу положень абзацу третього пункту 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 з 14 квітня 2014 року відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом № 2464 за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 не застосовуються, у зв’язку з чим рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 29 серпня 2018 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 22 липня 2014 року до 14 квітня 2017 року та за період з 21 січня 2015 року до 27 серпня 2018 року в загальному розмірі 7883,68 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

При цьому, вимоги про визнання індивідуального акта суб’єкта владних повноважень недійсним, незаконним або неправомірним тощо є різними словесними формами вираження одного й того самого способу захисту порушеного права позивача, а саме визнання індивідуального акта протиправним.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 належить задовольнити повністю.

З огляду на те, що позовні вимоги носять майновий характер і позов підлягає задоволенню повністю, відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України суд присуджує позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 704,80 грн.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання: 93200, АДРЕСА_1) до Головного управління ДФС у Луганській області (ідентифікаційний код 39591445, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72) про визнання неправомірним та скасування рішення від 29 серпня 2018 року № НОМЕР_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 29 серпня 2018 року № НОМЕР_1, яким до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування застосовано штрафні санкції та нараховано пеню в загальному розмірі 7883,68 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області (ідентифікаційний код 39591445, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання: 93200, АДРЕСА_1) судовий збір в сумі 704,80 грн (сімсот чотири грн 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України повне рішення суду складено 11 січня 2019 року.

Суддя ОСОБА_2