Рішення № 79120411, 11.01.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 січня 2019 року (о 16 год. 00 хв.)Справа № 280/4735/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В. за участю секретаря судового засідання Аксьонової С.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1) до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району (69068, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд.16, код ЄДРПОУ 37573780) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

09.11.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському районі (далі - відповідач), в якому позивач, з урахуванням уточненої позовної зави просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 20 від 25.09.2018;

зобов'язати відповідача призначити (відновити) державну адресну допомогу позивачу та виплатити заборгованість, за період починаючи з 17.09.2018 на її рахунок, відкритий раніше для отримання соціальної виплати;

допустити негайне виконання рішення суду в межах суми в частині соціальної виплати за один місяць.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона з 06.07.2016 перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується довідкою № 2302014990 від 06.07.2016. З часу взяття на облік внутрішньо переміщеної особи позивач отримувала щомісячно адресну допомогу, як особа, яка переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (заява про отримання надається позивачем кожні півроку). Разом з цим, відповідач відмовив у призначенні щомісячної адресної допомоги позивачу за заявою від 17.09.2018, оскільки населений пункт, де зареєстрована позивач, відсутній у переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та не розташоване на лінії зіткнення, прийнявши відповідне рішення № 20 від 25.09.2018. Так, листом Штабу Антитерористичної операції при Службі безпеки України від 14.11.2017 № 33/7/9947 повідомлено, що територія Донецької області з 07.04.2014 визначена районом проведення антитерористичної операції, яка триває. Листом № 313/15/997 від 07.02.2018 першого заступника командира ВЧ А0135 надано інформацію, що населений пункт Новотроїцьке Волноваського району Донецької області віднесено до території, на якій проводиться операція об'єднаних сил. Також, відповідно до витягів з офіційного сайту Міністерства оборони України чітко вказано, що зазначений населений пункт є зоною проведення операції об'єднаних сил. Будь-яких перевірок, повідомлень про необхідність протягом трьох робочих днів з'явитися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення для проходження фізичної ідентифікації, що можуть бути підставою для припинення соціальних виплат позивачу не надходило. Вважаючи таке рішення відповідача протиправним звернувся за захистом своїх прав та інтересів. З огляду на таке, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 04.12.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у судовому засіданні на 10.01.2019. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

29.12.2018 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов (вх. № 43146), в якому зазначає, що з липня 2016 року позивач, згідно із п.4 Постанови КМУ №365 від 08.06.2016 «Про деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», на підставі особистих заяв та актів обстеження, що підтверджують фактичне місце проживання особи, за адресою, вказаною в заяві, отримувала адресну допомогу на покриття витрат на житлово-комунальні послуги. 17.09.2018 позивач подала чергову заяву на призначення щомісячної адресної допомоги. Рішенням комісії з питань призначення (відновлення), припинення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам в управлінні соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району № 20 від 25.09.2018 гр. ОСОБА_1 відмовлено у наданні щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до п. 12 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого Постановою КМУ № 365 від 08.06.2016 «Про деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», керуючись п. 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою КМУ 01.10.2014 №505 на підставі Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що знаходяться на лінії зіткнення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1085 від 07 листопада 2014 року. В зазначеному Переліку (зі змінами та доповненнями), станом на день звернення гр. ОСОБА_1, відсутній населений пункт смт. Новотроїцьке Волноваського району Донецької області. Тобто підстави для призначення позивачеві щомісячної адресної допомоги відсутні. Разом із вищезазначеним, зауважує, що відповідач здійснює свої повноваження відповідно до нормативно-правових актів. Лист Штабу Антитерористичної операції при Службі безпеки України та лист т.в.о. першого заступника командира ВЧ А0135, генерал-майора не є нормативно-правовими актами. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Судом встановлено, що місцем реєстрації ОСОБА_1 згідно наданої до матеріалів справи копії паспорту серії НОМЕР_2 є: АДРЕСА_2

Позивач взята на облік як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується довідкою від 06.07.2016 № 2302014990, а фактичне місце проживання/перебування - АДРЕСА_1 Проживає разом зі своєю дитиною та чоловіком.

17.09.2018 позивач звернулась до відповідача із заявою № 882 щодо призначення грошової допомоги для покриття витрат на проживання та на оплату житлово-комунальних послуг.

Рішенням комісії з питань призначення (відновлення), припинення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам в управлінні соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району № 20 від 25.09.2018 гр. ОСОБА_1 відмовлено у наданні щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Підставою відмови слугувало те, що смт.Новотроїцьке Волноваського району Донецької області не увійшло до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085.

Не погоджуючись з вказаною відмовою позивач звернулась до суду з цим позовом.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII (далі - Закон №1706-VII), внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно ч.ч.2, 3 ст.7 Закону № 1706-VII, Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Приписами ч.ч.1, 2 ст.4 Закону № 1706-VII визначено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 затверджено Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - Порядок № 505).

Відповідно до п.2 Порядку № 505, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м.Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085.

Згідно з п.6 Порядку № 505, грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто із членів сім'ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що право на отримання грошової допомоги мають особи, які перебувають на обліку як внутрішньо переміщені особи, що перемістилися з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження або які розташовані на лінії зіткнення. При цьому перелік таких населених затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови позивачу у призначенні щомісячної адресної допомоги як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, стало те, що смт.Новотроїцьке Волноваського району Донецької області відсутнє в Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085.

Так, дійсно, смт.Новотроїцьке Волноваського району Донецької області не входить до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, однак відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» смт.Новотроїцьке Волноваського району Донецької області включено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Разом з цим, зі змісту відповіді військової частини А 0135, наданою тимчасово виконуючим обов'язки першого заступника командира військової частини А 0135 від 07.02.2018 № 313/15/997, слідує, що визначення меж району проведення антитерористичної операції, відповідно до вимог Закону України «Про боротьбу з тероризмом», покладається на керівництво Антитерористичного центру при Службі безпеки України (далі - Антитерористичний центр). Антитерористичним центром видано наказ від 07.10.2014 № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та районів її проведення» відповідно до якого визначено такі райони проведення антитерористичної операції та терміни її проведення: Донецька та Луганська області - з 07 квітня 2014 року; Харківська область - з 07 квітня 2014 року по 14 вересня 2014 року. Відповідно до п. 5 ст. 11 розділу «Прикінцеві та перехідні положення», Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», Кабінет Міністрів України визначає за поданням Служби безпеки України Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та Перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. Відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» населений пункт Новотроїцьке Волноваського району Донецької області включено до Переліку.

Листом Штабу Антитерористичної операції при Службі безпеки України від 14.11.2017 № 33/7/9947 роз'яснено, що територія Донецької області з 07.04.2014 визначена районом проведення антитерористичної операції, на даний час антитерористична операція триває, рішення про її припинення не прийнято.

Відповідно до листа військової частини А 0135, наданою тимчасово виконуючим обов'язки першого заступника командира військової частини А 0135 від 02.07.2018 № 105 (з) смт.Новотроїцьке Волноваського району Донецької області віднесено до територій, на якій проводиться операція об'єднаних сил з 30.04.2018.

При цьому, відповідно до ст.1 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, визначаються Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України.

Згідно зі ст.8 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» початок та завершення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях визначаються окремими рішеннями Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України.

На даний час заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях тривають, рішення про їх припинення не прийнято.

Враховуючи, що на час звернення позивача із заявою від 17.09.2018 населений пункт смт.Новотроїцьке Волноваського району Донецької області було включено до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, який затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р, суд приходить до висновку, що відповідачем необґрунтовано відмовлено позивачу в наданні щомісячної адресної допомоги з 17.09.2018 внутрішньо переміщеним особам, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, рішенням комісії з питань призначення (відновлення), припинення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам в управлінні соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району № 20 від 25.09.2018.

Щодо вимоги позивача щодо допуску до негайного виконання рішення в межах суми в частині соціальної виплати за один місяць.

Відповідно до ч.1 ст.371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби; припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності; уточнення списку виборців; усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань; накладення арешту на активи, що пов'язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них.

Негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1 - 4 частини першої статті 283 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 371 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.

Суд зазначає, що у ст.371 КАС України наведено вичерпний перелік рішень суду, що підлягають негайному виконанню. Однак, звернення рішення суду до негайного виконання в межах суми в частині соціальної виплати за один місяць можливо у разі стягнення конкретно визначеної суми. В даному ж випадку суд, в межах заявлених позивачем позовних вимог, прийшов до висновку про зобов'язання відповідача призначити (відновити) державну адресну допомогу та виплатити заборгованість, тобто, вчинити певні дії.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав щодо звернення до негайного виконання рішення суду.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України). Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи встановлено факт сплати судового збору у розмірі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією від 07.11.2018 № 0.0.1177445742.1.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1) до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району (69068, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд.16, код ЄДРПОУ 37573780) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань призначення (відновлення), припинення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам в управлінні соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району №20 від 25.09.2018, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні (відновленні) державної адресної допомоги з 17.09.2018.

Зобов'язати Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району призначити (відновити) державну адресну допомогу ОСОБА_1 з 17.09.2018 та виплатити заборгованість, за період починаючи з 17.09.2018 на рахунок, відкритий раніше для отримання соціальної виплати.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 11.01.2019.

Суддя Ю.В. Калашник