Рішення № 79119344, 08.01.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2079/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

за участю секретаря судового засідання Шаблій Л.П.,

позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Бутулай І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Ніколайчука Сергія Васильовича про визнання протиправними та скасування постанови та припису,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернувся з позовом до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Ніколайчука Сергія Васильовича (далі - головний інспектор Ніколайчук С.В., відповідач) про визнання протиправними та скасування постанови від 01 жовтня 2018 року №15/2888 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припису від 21 вересня 2018 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (а.с.37-44).

В обґрунтування позову позивач вказав, що Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області (далі - Управління ДАБІ у Волинській області) проведено планову перевірку об'єкта «Нове будівництво магазину: АДРЕСА_1» щодо дотримання суб'єктами містобудування ОСОБА_5, приватним підприємством «Котедж» (далі - ПП «Котедж»), фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, за результатами якої складено акт від 21 вересня 2017 року №2777-36/1788. Перевіркою виявлено, що передана позивачем замовнику ОСОБА_5 проектна документація не відповідає будівельним нормам, стандартам і правилам.

За результатами перевірки позивачу видано припис з вимогою привести проектну документацію у відповідність до державних будівельних норм, стандартів та правил у термін до 21 жовтня 2018 року. Також постановою відповідача від 01 жовтня 2018 року №15/2888 накладено штраф у сумі 165 690,00 грн.

Позивач вважає, що посадова особа інспекції при прийнятті зазначених рішень діяла незаконно, необ'єктивно та упереджено, а виявлені порушення у сфері містобудівної діяльності є надуманими та безпідставними.

Так на думку позивача, в порушення вимог пункту 12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (надалі - Порядок №553), його не було повідомлено про проведення планової перевірки не пізніше як за 10 днів до початку проведення планової перевірки. До того ж, у річному плані Державної архітектурно-будівельної інспекції України на 2018 рік, оприлюдненому на офіційній веб-сторінці, в списку проведення планових перевірок не передбачено проведення вказаної перевірки, що вказує на незаконність її проведення.

Позивач зауважує, що в спірній постанові про накладення штрафу безпідставно вказано про його присутність при розгляді справи та надані пояснення.

Щодо суті виявлених перевіркою порушень, то позивач не погоджується із висновками, викладеними в акті перевірки, які стали підставою для прийняття спірних постанови про накладення штрафу та припису. З цього приводу зазначив, що виготовленню проектної документації передувало укладення договору від 16 лютого 2018 року №006-17.1 між ним як підрядником та ОСОБА_5 як замовником. Договором було передбачено, що зміст робіт з розробки проектної документації визначається завданням на проектування.

Переданим замовником завданням на проектування було обумовлено розроблення робочої документації розділів проекту у складі генплану та архітектурно-будівельної частини. У завданні на проектування передбачено і затверджено замовником проект організації будівництва не складати, а тому вимога відповідача щодо порушення в частині відсутності проекту організації будівництва є безпідставною. Крім того, технічні умови на під'єднання до інженерних мереж не надавались, компоненти, на відсутність яких є посилання в приписі та постанові, не замовлялись, тому не розроблялись і не передавались замовнику.

З урахуванням пункту 11.3 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 16 травня 2011 року №45, між замовником та ним як проектувальником було прийняте рішення про зміну кількості стадій та стадійності проектування і оскільки проектований об'єкт вирізняється складністю своєї конструкції, то проектна документація розроблена в стадію «Р» (робоча документація), яка є більш деталізованою, на відміну від робочого проекту (стадія «РП»).

Щодо інших зауважень до проекту зазначає, що рішення по доступності об'єкту для маломобільних груп населення міститься у складі архітектурно-будівельної частини проекту (фасад в осях 1-7 М1:100 і плану першого поверху М1:200); відсутність ситуаційного плану розташування об'єкта із зазначенням на ньому зовнішніх комунікацій (мереж) і території, призначеної під забудову в одному із масштабів 1:2000, 1:5000 або 1:10000, позивач пояснює тим, що розташування об'єкта будівництва із зазначенням на ньому зовнішніх комунікацій (мереж) і території, призначеної під забудову, міститься в проекті на кресленні генерального плану у більш деталізованому масштабі 1:300.

Також вказує, що при складанні проектної документації ним не порушені вимоги додатку Е Державних будівельних норм (ДБН) А.2.2-3:2014, оскільки даний додаток носить довідковий, а не обов'язковий характер та стосується проекту на будівництво об'єктів виробничого призначення та лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури. У даному ж випадку проектований об'єкт (магазин) є об'єктом невиробничого призначення. Тому додаток, норми якого відповідач вважає порушеними, не підлягає застосуванню.

З наведених вище підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою від 09 листопада 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справ та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - а.с.1.

У відзиві на позов та додаткових поясненнях (а.с.57-60, 167) відповідач позов не визнав. В обґрунтування цієї позиції вказав, що перевірка позивача проведена правомірно: на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 29 листопада 2017 року №1788 «Про затвердження річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної архітектурно-будівельної інспекції України за діяльністю суб'єктів господарювання на 2018 рік» (зі змінами, внесеними наказом від 29 грудня 2017 року №1943) та направлення на проведення планового заходу від 07 вересня 2018 року №336/1788.

Перевірка проведена у присутності, в тому числі, позивача. Під час перевірки встановлено, що передана позивачем замовнику проектна документація розроблена з порушенням державних будівельних норм, зокрема, проектна документація розроблена в стадію «Р» (робоча документація), але оскільки об'єкт будівництва має клас наслідків СС1, то проектування мало б здійснюватися в одну стадію - стадію робочий проект (РП), що є порушенням пункту 4.6.1 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», підпункту 1 пункту 11.2 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 травня 2011 року №45. В порушення пункту 8.2 та абзацу першого пункту Е.3, пунктів Е.4, Е.5, Е.7 додатку Е (довідковий) ДБН А.2.2-3:2014 у проектній документації відсутній ситуаційний план розташування об'єкта із зазначенням на ньому зовнішніх комунікацій (мереж) і території, призначеної під забудову в одному із масштабів 1:2000, 1:5000 або 1:10000; відсутні технологічна частина проектної документації, основні рішення із водопостачання, каналізації, опалення, вентиляції, рішення по доступності до об'єкту маломобільних груп населення, проект організації виробництва.

На розгляд справи позивач не прибув, пояснення чи клопотання до винесення оскаржуваної постанови не надав.

Відповідач вважає, що оскільки перевіркою встановлені порушення вимог державних будівельних норм, то застосування штрафу на підставі Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та винесення припису відповідно до пункту 17 Порядку №553, що за формою та строком для усунення порушень відповідає додаткам 3-4 цього Порядку, є правомірним.

З наведених підстав відповідач у задоволенні позову просив відмовити.

Розгляд справи по суті розпочато судом 07 грудня 2018 року; в судовому засіданні оголошено перерву до 20 грудня 2018 року для надання можливості сторонам надати інші заяви по суті (відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив) у встановлений ухвалою від 09 листопада 2018 року строк.

Інші заяви по суті від сторін не надійшли.

20 грудня 2018 року розгляд даної справи відкладено на 03 січня 2019 року, а 03 січня 2019 року - на 08 січня 2019 року.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позові; позовні вимоги просили суд задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечила з підстав, викладених у відзиві та додаткових поясненнях, та просила відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників справи (вступне слово), дослідивши заяви по суті справи, письмові докази, суд встановив такі обставини.

Відповідно до направлення для проведення планового заходу від 07 вересня 2018 року №36/1788 (а.с.61) працівниками Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області (надалі - Управління ДАБІ у Волинській області) проведено планову перевірку дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті «Нове будівництво магазину: АДРЕСА_1» (замовник - ОСОБА_5, підрядник - ПП «Котедж» та генеральний проектувальник, особа, що здійснює авторський нагляд - фізична особа-підприємець ОСОБА_1). Перевірку проведено з 10 вересня по 21 вересня 2018 року. За результатами даної перевірки складено акт від 21 вересня 2018 року №2777-36/1788 (надалі - акт перевірки, а.с.62-70).

Перевіркою встановлено, що на об'єкті здійснено будівельні роботи відповідно до проектної документації, розробленої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил. Так відповідно до висновків акта перевірки під час виготовлення проектної документації має місце порушення пункту 4.6.1 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», підпункту 1 пункту 11.2 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 травня 2011 №45 року: проектна документація розроблена в стадію «Р» (робоча документація), а відповідно до державних будівельних норм, стандартів та правил проектування об'єктів будівництва, що належить до об'єктів з незначним класом наслідків (СС1), здійснюється в одну стадію - стадію робочий проект (РП).

Також виявлено порушення:

- пункту 8.2 та пункту Е.3 додатку Е (довідковий) ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», а саме відсутній ситуаційний план розташування об'єкта будівництва з зазначенням на ньому зовнішніх комунікацій (мереж) і території, призначеної під забудову в одному з масштабів 1:2000, 1:5000, 1:10000;

- пункту 8.2 та пункту Е.4 додатку Е (довідковий) ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», а саме відсутня технологічна частина проектної документації;

- пункту 8.2 та пункту Е.5 додатку Е (довідковий) ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», а саме відсутні основні рішення із водопостачання, каналізації, опалення та вентиляції, рішення по доступності об'єкту для мало мобільних груп населення;

- пункту 8.2 та пункту Е.7 додатку Е (довідковий) ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», підпункту 5.2.2 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного будівництва», а саме відсутній проект організації будівництва (ПОБ).

Примірники даного акту отримано суб'єктами будівництва - замовником, підрядником та проектувальником, які були присутні під час перевірки (а.с.70).

На підставі акта перевірки 21 вересня 2018 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ у Волинській області Ніколайчуком С.В. складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а.с.18-19) та видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 провести проектну документацію у відповідність до державних будівельних норм, стандартів і правил у строк до 21 жовтня 2018 року (а.с.20).

01 жовтня 2018 року відповідачем прийнято постанову №15/2888, відповідно до якої позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 165 690,00 грн. (а.с.22-23). В основу постанови покладено висновки акта перевірки та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21 вересня 2018 року.

Позивач, не погоджуючись із приписом та постановою про накладення штрафу, звернувся для захисту своїх прав із даним позовом до суду.

Згідно з частиною першою статті 41 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI), державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 41 Закону №3038-VI постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (Порядок №553). Цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 5 та 6 даного Порядку №553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Як вказано у пункті 1 Порядку №553, під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб'єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об'єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 «Прикінцеві положення» Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Частина четверта статті 2 Закону України 05 квітня 2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V) визначає, що заходи контролю здійснюються органами … державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), … у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами…().

Перевіряючи доводи позивача щодо незаконності проведення перевірки, судом встановлено, що у направленні на перевірку від 07 вересня 2018 року №36/1788 вказано про її проведення на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України) від 29 листопада 2017 року №1788 (із змінами).

Як доводить позивач, в оприлюдненому на офіційній веб-сторінці ДАБІ України у розділі «Поточна діяльність» річному плані здійснення заходів державного нагляду (контролю) за діяльністю суб'єктів господарювання на 2018 рік, що затверджений наказом ДАБІ України від 29 листопада 2017 року №1788 (зі змінами згідно з наказом від 29 листопада 2017 року №1943), відсутній об'єкт перевірки «Нове будівництво магазину: АДРЕСА_1», суб'єкти господарювання замовник - ОСОБА_5, підрядник - ПП «Котедж» та генеральний проектувальник фізична особа-підприємець ОСОБА_1, що не заперечує відповідач.

Порядок №553 не містить вимог щодо планування заходів державного архітектурно-будівельного контролю. Водночас, такі містяться у статті 5 Закону №877-V. Так відповідно до частини першої статті 5 вказаного Закону планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб'єкта господарювання та виправлення технічних помилок. Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року. Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.

Річні плани здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період з урахуванням узгоджених дат початку та строків здійснення визначених у плані здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) затверджують органи державного нагляду (контролю), оприлюднюють на своїх офіційних веб-сайтах та вносять відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому.

Відповідач надав суду копію наказу від 22 червня 2018 року №789 «Про затвердження перевірок об'єктів будівництва на ІІІ квартал 2018 року» з додатком, до якого включено об'єкт перевірки «Нове будівництво магазину: АДРЕСА_1», суб'єкти господарювання: замовник - ОСОБА_5, підрядник - ПП «Котедж» та проектувальник - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (а.с.73-74). Термін проведення перевірки - з 10 по 21 вересня 2018 року. Зазначений наказ у встановленому порядку не оприлюднений ДАБІ України (доказів протилежного суду не надано).

У судовому засіданні 08 січня 2019 року представник відповідача надав суду службову записку головного інспектора Ніколайчука С.В., адресовану начальнику Управління ДАБІ у Волинській області Чуліпі І.Р. про те, що під час підготовки направлення на проведення планового заходу від 07 вересня 2018 року №36/1788 та акта перевірки від 21 вересня 2018 року допущено технічну помилку в частині визначення як підставу для перевірки наказ ДАБІ України від 29 листопада 2017 року №1788 (зі змінами) замість наказу ДАБІ України від 22 червня 2018 року №789 (а.с.185). Разом з тим, на думку суду, головний інспектор Ніколайчук С.В. не може спростувати допущені помилки у направленні на перевірку від 07 вересня 2018 року №36/1788, що видане і підписане начальником Управління Чуліпою І.Р.

Варто зауважити, що особливостей для проведення планових заходів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах, замовниками яких є фізичні особи, законами у відповідній сфері не встановлено. А відтак, оскільки усі суб'єкти містобудування, пов'язані із об'єктом перевірки, є суб'єктами господарювання (крім ОСОБА_5 - замовника), то на думку суду, такий плановий захід державного архітектурно-будівельного контролю повинен здійснюватися з урахуванням вказаних вище положень статті 5 Закону №877-V, у тому числі щодо здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю). В іншому випадку, порушується принципи рівності перед законом суб'єктів містобудування та правової визначеності. Такий висновок суд робить з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005, у якому вказано , що із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі.

Разом з тим, ці вимоги при проведенні планового заходу, учасником якого був позивач, дотримані не були.

Суд також зазначає, що згідно з частиною четвертою статті 5 Закону №877-V органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю). Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.

Відповідно до пункту 12 Порядку №553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

У свою чергу, пунктом 14 Порядку №553 визначено обов'язок суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Судом встановлено, що Управлінням ДАБІ у Волинській області з посиланням на частину четверту статті 5 Закону №877-V рекомендованим порядком надіслано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 повідомлення про проведення планового заходу від 28 серпня 2018 року №1003-1.19/2473-18, про що свідчить фіскальний чек від 29 серпня 2018 року (а.с.178). Проте зазначений рекомендований лист 09 жовтня 2018 року повернутий до Управління за закінченням терміну зберігання.

Судом також встановлено, що направлення від 07 вересня 2018 року №36/1788 про проведення планової перевірки позивач отримав 12 вересня 2018 року, що підтверджується його розпискою, хоча як слідує з акта перевірки вона розпочата 10 вересня 2018 року.

Як визначено абзацом сьомим частини четвертої статті 5 Закону №877-V, суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу. Це положення кореспондується зі статтею 10 Закону №877-V, відповідно до якої суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо суб'єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом.

Оскільки позивач під час проведення планового заходу не висловив зауваження щодо неотримання письмового повідомлення про проведення планового заходу та взяв участь у цьому заході (правом, визначеним абзацом сьомим частини четвертої статті 5 Закону №877-V не скористався), то суд вважає, що у такому разі слід оцінювати юридичні наслідки такої перевірки.

Щодо суті виявлених порушень та притягнення позивача до відповідальності, то суд враховує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до пункту 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, у тому числі, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

Згідно з пунктами 16, 17 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком (у разі передачі замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, передбачення приладів обліку води і теплової енергії, а також заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта такий строк становить один місяць).

Судом встановлено, що по завершенню 21 вересня 2018 року планової перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті «Нове будівництво магазину: АДРЕСА_1» посадовими особами Управління ДАБІ у Волинській області було складено акт перевірки (а.с.62-70); протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а.с.18-19); видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (а.с.20).

Пунктом 12 Порядку №553 обумовлено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

Перевіряючи наявність підстав та дотримання порядку притягнення позивача до відповідальності, суд зазначає таке.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначає Закон України від 14 жовтня 1994 року №208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон №208/94-ВР).

У розумінні статті 1 Закону №208/94-ВР правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону №208/94-ВР суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до статті 26 Закону України від 20 травня 1999 року №687-XIV «Про архітектурну діяльність» (далі - Закон №687-XIV) архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об'єктів архітектури, зобов'язані додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування.

Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.

Позивач 07 травня 2004 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, основним видом діяльності якого є діяльність у сфері архітектури, про що свідчить копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ №952017 (а.с.50). Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 на підставі договору від 16 лютого 2018 року №006-17.1, укладеного між ним та ОСОБА_5, виконував функції підрядника з виконання робіт по проектуванню об'єкта будівництва на об'єкті «Нове будівництво магазину: АДРЕСА_1».

Отже, у спірних відносинах позивач є суб'єктом містобудування та може нести відповідальність згідно з частиною першою статті 2 Закону №208/94-ВР.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон) визначає Порядок накладання штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року №244 (далі - Порядок №244).

Так пунктом 2 Порядку №244 встановлено, що справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», розглядаються органами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема Держархбудінспекцією. Накладати штрафи від імені Держархбудінспекції мають право, у тому числі, головні інспектори будівельного нагляду.

Згідно з пунктом 3 Порядку №244 штрафи накладаються на суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб'єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (пункт 9 Порядку № 244).

Пунктом 15 Порядку №244 встановлено, що протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення.

У пункті 16 Порядку №244 визначено, що справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи (пункт 17 Порядку №244).

Як встановлено з матеріалів справи, позивач був повідомлений про розгляд 01 жовтня 2018 року його справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що підтверджується підписом про отримання протоколу 21 вересня 2018 року. Позивач заперечує свою присутність під час розгляду справи, хоча в постанові від 01 жовтня 2018 року №15/2888 вказано протилежне. У свою чергу, від позивача станом на 01 жовтня 2018 року будь-які документи, що стосуються виявлених перевіркою порушень, до Управління не надходили.

Відповідно до пункту 20 Порядку №244 посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з'ясовує: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності; 3) чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи; 4) чи витребувані необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.

З огляду на зазначені норми, обов'язком відповідача, серед іншого, було перевірити, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у тому числі, чи правильно кваліфіковано виявлені порушення щодо невідповідності переданої проектувальником проектної документації замовнику.

Факт передачі проектної документації на об'єкт «Нове будівництво магазину: АДРЕСА_1» підтверджується актом приймання-передачі виконаної роботи від 19 лютого 2018 року №006-17.1 (а.с.49). Переданий проект затверджений замовником ОСОБА_5 наказом від 19 лютого 2018 року (а.с.48).

Статтею 1 Закону №687-XIV визначено, що проект - документація для будівництва об'єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об'єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

У статті 1 Закону №3038-VI термін «проектна документація» має таке значення: затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва.

Згідно із частиною першою статті 31 Закону №3038-VI проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Процедуру розроблення проектної документації на будівництво об'єктів визначає Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 травня 2011 року №45 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 червня 2011 року за №651/19389 (зі змінами та доповненнями, надалі - Порядок №45).

Відповідно до пункту 9 Порядку №45 проектна документація на будівництво об'єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для інвалідів та інших маломобільних груп населення (вимоги щодо створення доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення зазначаються в проектній документації окремим розділом).

Пунктами 3, 4 Порядку №45 визначено, що для забезпечення проектування об'єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування. Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування. Завдання на проектування об'єктів будівництва складається з урахуванням вимог державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» і затверджується замовником за погодженням із генпроектувальником (проектувальником).

Пунктом 4.1 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (надалі - ДБН А.2.2-3:2014) визначено, що проектна документація для будівництва має відповідати положенням законодавства, вимогам містобудівної документації, будівельних норм, стандартів та правил.

В акті перевірки та протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлено порушення позивачем пункту 4.6.1 ДБН А.2.2-3:201, підпункт 1 пункту 11.2 Порядку №45.

Згідно з підпунктом 1 пункту 11.2 Порядку №45 для об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), а також комплексів (будов), до яких входять лише об'єкти з незначними наслідками (СС1), проектування може здійснюватися в одну стадію - стадія робочий проект (далі - стадія РП) або у дві стадії - для об'єктів невиробничого призначення - стадія ЕП, а для об'єктів виробничого призначення та лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури - стадія ТЕР та для обох - стадія РП. Водночас, згідно з підпунктом 2 пункту 11.2 Порядку №45 для об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми наслідками (СС2), за рішенням замовника проектування може здійснюватися в дві або три стадії:

при двостадійному проектуванні: стадія проект (далі - стадія П); стадія робоча документація (далі - стадія Р);

при тристадійному проектуванні: для об'єктів невиробничого призначення - стадія ЕП або за відповідним обґрунтованим рішенням замовника стадія ТЕО, а для об'єктів виробничого призначення та лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури - стадія ТЕО; стадія П; стадія Р.

Пунктом 4.6.1 ДБН А.2.2-3-2014 передбачено, що для об'єктів І та II категорій складності проектування здійснюється: 1) в одну стадію - робочий проект (РП); 2) у дві стадії - для об'єктів невиробничого призначення - ескізний проект (ЕП), а для об'єктів виробничого призначення та лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури - техніко-економічний розрахунок (ТЕР) та для обох - робочий проект (РП).

Клас наслідків (відповідальності) об'єкта (об'єктів, що входять до складу комплексу (будови)), на підставі якого встановлюється кількість стадій проектування, визначають генпроектувальник (проектувальник) і замовник (пункт 11 Порядку №45).

З матеріалів справи встановлено, що об'єкт «Нове будівництво магазину: АДРЕСА_1» є об'єктом із незначним класом наслідків (СС1). Такий клас наслідків визначено позивачем (а.с.120).

Отже, з наведеного випливає, що для об'єкту з класом наслідків СС1, щодо якого проводилися заходи контролю, проектування здійснюється у стадію робочий проект (РП).

У пункті 1.2 договору від 16 лютого 2018 року №006-17.1 на виконання проектних робіт між ОСОБА_5 (замовник) та позивачем (підрядник) визначено, що зміст робіт щодо розробки документації Підрядником, визначаються «Завданням на проектування», яке затверджується замовником перед початком виконання проектних робіт (а.с.24).

На виконання умов договору 16 лютого 2018 року було затверджено завдання на проектування (а.с.25). Пунктом 10 завдання на проектування визначено стадійність проектування, а саме: робоча документація (Р) у складі розділів ГП (генплан), АБ (архітектурно-будівельна частина).

Позивач здійснив проектування об'єкту з класом наслідків СС1 не у стадію робочий проект (РП), а у стадію робоча документація (Р). Разом з тим, підпунктом 11.3 Порядку №45 обумовлено, що замовник та генпроектувальник (проектувальник) можуть прийняти узгоджене рішення щодо зміни кількості стадій або стадійності проектування. Отже, чинним законодавством допускається можливість відступити від стадійності проектування. Тому здійснення проектування в стадію Р замість стадії РП не може свідчити про порушення норм державних будівельних норм і правил, якщо при цьому дотримано усіх інших вимог до складу та змісту проекту. Оскільки наказ №45 (як і ДБН А.2.2-3-2014 ) не містить вимог до форми такого рішення, то завдання на проектування, затверджене замовником і погоджене проектувальником, може вважатися таким рішенням.

Згідно з висновками акта перевірки та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21 вересня 2018 року проектна документація, розроблена позивачем, не відповідає пункту 8.2 та пункту Е.3 додатку Е ДБН А.2.2-3:2014 - відсутній ситуаційний план розташування об'єкта будівництва з зазначенням на ньому зовнішніх комунікацій (мереж) і території, призначеної під забудову в одному з масштабів 1:2000, 1:5000, 1:10000; пункту Е.4 додатку Е ДБН А.2.2-3:2014 - відсутня технологічна частина проектної документації; пункту Е.5 додатку Е ДБН А.2.2-3:2014 - відсутні основні рішення із водопостачання, каналізації, опалення та вентиляції, рішення по доступності об'єкту для мало мобільних груп населення; пункту Е.7 додатку Е (довідковий) ДБН А.2.2-3:2014, підпункту 5.2.2 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного будівництва - відсутній проект організації будівництва (ПОБ).

Відповідно до пункту 8.2 ДБН А.2.2-3:2014 робочий проект (РП) є інтегруючою стадією проектування і складається з двох частин - затверджувальної та робочої документації. Склад і зміст затверджувальної частини наведені у додатках Д та Е. Для виконання будівельних робіт видається робоча документація у повному обсязі.

Як бачимо, зазначений пункт ДБН А.2.2-3:2014 дає загальне визначення робочого проекту та визначає його склад. Водночас, щодо визначення складу і змісту затверджувальної частини даний пункт відсилає до додатків Д чи Е, які є довідковими.

Пункт Е.3 додатку Е ДБН А.2.2-3:2014 має назву «Основні креслення». Абзацом першим пункту Е.3 додатку Е ДБН А.2.2-3:2014 визначено, що ситуаційний план розташування підприємства, будинку або споруди з зазначенням на ньому зовнішніх комунікацій, мереж (існуючих та проектованих) і території, призначеної під забудову у одному з таких масштабів 1:2 000, 1:5 000 або 1:10 000. Для лінійних споруд наводиться план траси (за необхідності - поздовжній профіль траси).

Вимоги до технологічної частини містить пункт Е.4 додатку Е ДБН А.2.2-3:2014. Такими є дані про виробничі та розрахункові програми: 1) коротка характеристика і обґрунтування рішень щодо прийнятої технології виробництва; 2) виділення технологічних вузлів; 3) рішення із застосування маловідходних та безвідходних процесів і виробництв; 4) дані про трудомісткість (верстатомісткість) виготовлення продукції, механізацію та автоматизацію технологічних процесів; 5) склад та обґрунтування обладнання, яке застосовується (у тому числі імпортного), пусконалагоджувальні роботи; кількість робочих місць та їх оснащеність; 6) загальна чисельність працівників, у тому числі за категоріями і кваліфікацією; 7) рішення з організації ремонтного господарства; 8) дані про кількість та склад шкідливих викидів в атмосферу та водні джерела (наводяться по окремих цехах виробництва, спорудах); 8) дані про кількість та склад шкідливих викидів в атмосферу та водні джерела (наводяться по окремих цехах виробництва, спорудах); 9) характеристика цехових і міжцехових комунікацій; 10) рішення з теплопостачання, електропостачання та електрообладнання; 11) пропозиції з експлуатації електроустановок; 12) паливно-енергетичний та матеріальний баланси технологічних процесів; 13) інженерні рішення щодо протипожежних заходів; 14) рішення щодо енергозбереження та застосування енергозберігаючих технологій.

Пункт Е.5 додатку Е ДБН А.2.2-3:2014 «Архітектурно-будівельні рішення» містить вимогу щодо необхідності у складі робочого проекту основних рішень із водопостачання, каналізації, опалення, вентиляції та кондиціонування повітря, а також рішення по доступності об'єкту для маломобільних груп населення.

Пункт Е.7 додатку Е ДБН А.2.2-3:2014 «Організація будівництва» пояснює, що склад, обсяг та зміст проектної документації розділу встановлюються відповідно до вимог та рекомендацій ДБН А.3.1-5.

Згідно з пунктом 3.2.11 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» (надалі - ДБН А.3.1-5:2016) проект організації будівництва (ПОБ) - вид проектно-технологічної документації у складі проекту, яка містить рішення з організації будівництва об'єкта в цілому та, за необхідності, черги, пускового комплексу, відокремленої частини, частини об'єкта будівництва, підготовчих робіт.

Як визначено підпунктом 5.2.1 ДБН А.3.1-5:2016, ПОБ має містити загальні рішення з організації будівництва об'єкта в цілому. У випадку здійснення будівництва за чергами, пусковими комплексами ПОБ кожної черги, пускового комплексу має враховувати умови будівництва об'єкта в цілому. Склад та форми основних документів ПОБ наведено у додатках Д та Е. З урахуванням матеріалів ПОБ формуються рішення з організації будівництва та з розподілу витрат щодо його фінансування і матеріально-технічного забезпечення. ПОБ має бути ув'язаний з іншими розділами проектної документації.

Судом при дослідженні проектної документації на об'єкт «Нове будівництво магазину: АДРЕСА_1» (а.с.118-143) встановлено, що вона складена відповідно до пунктів 10, 16.1 завдання на проектування та містить розділи проекту у складі: генеральний план та архітектурно-будівельна частина. Технологічна частина, основні рішення із водопостачання, каналізації, опалення та вентиляції завданням на проектування не передбачені та не розроблялись і відповідно не передавались замовнику (згідно з договором на виконання проектних робіт від 16 лютого 2018 року №006-17.1 технічні умови на під'єднання об'єкту до інженерних мереж замовник не передавав позивачу). Також відповідно до пункту 12.2 завдання на проектування вирішено проект організації будівництва не складати. З договору від 16 лютого 2018 року №006-17.1 не слідує, що позивач був генеральним проектувальником. Водночас, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 як замовник будівництва укладала договори на проектування і з іншими суб'єктами містобудування, зокрема, із Волинським обласним спеціалізованим ремонтно-будівельним підприємством протипожежних робіт добровільного пожежного товариства України щодо проектування систем пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, передавання тривожних сповіщень, про що свідчить пояснювальна частина такого проекту (а.с.85-117).

Пункт 1 Порядку №45 розрізняє, хто є генеральним проектувальником (далі - генпроектувальник) - проектувальник, який за згодою замовника залучає до виконання робіт третіх осіб (субпроектувальників); та хто є проектувальником - юридична особа, яка має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно із законодавством одержали кваліфікаційний сертифікат, який підтверджує спроможність виконання робіт щодо об'єктів відповідного класу наслідків (відповідальності), або фізична особа, яка згідно з законодавством має такий кваліфікаційний сертифікат (далі - сертифікований виконавець);

Отже, законодавством передбачена можливість укладення замовником договорів на виконання проектних робіт як з кількома проектувальниками за окремими договорами, так і з генпроектувальником, який за погодженням із замовником залучатиме для виконання окремих (спеціальних (проектних) робіт по об'єкту будівництва субпроектувальника - проектувальника, який у порядку, визначеному договором підряду та на підставі договору субпідряду, укладеного з генпроектувальником, залучається до виконання робіт.

Але договором від 16 лютого 2018 року №006-17.1 не визначено можливість залучення позивачем субпідрядника. Відтак, з огляду на виконання проектних робіт різними виконавцями за окремими договорами із замовником будівництва, позивач не є генпроектувальником у розумінні пункту 1 Порядку №45.

Відповідно до підпункту 5.2.2 ДБН А.3.1-5:2016 проект організації будівництва розробляє генеральна проектна організація із залученням, за необхідності, інших проектних або науково-дослідних організацій для розроблення окремих розділів проекту. Для капітального ремонту, реконструкції, технічного переоснащення існуючого об'єкта ПОБ розробляється із залученням замовника.

Зважуючи на викладене, висновки відповідача про порушення позивачем підпункту 5.2.2 ДБН А.3.1-5:2016 в частині невиконання проекту організації будівництва є необґрунтованими.

Також суд не може залишити поза увагою ту обставину, що об'єкт будівництва у даному випадку - магазин. Відповідно до пункту 3.12 ДБН А.2.2-3-2014 об'єкт будівництва - будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або їх частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури. При цьому тут розрізняються об'єкти виробничого призначення - об'єкт сфери матеріального виробництва та об'єкти невиробничого призначення - об'єкти житлового та громадського призначення.

У Додатку А (обов'язковий) ДБН В.2.2-9-2009 «Громадські будинки та споруди» наведено Перелік основних груп будинків та приміщень громадського призначення, серед них - будинки, споруди та приміщення підприємств торгівлі та харчування, до яких належать підприємства роздрібної торгівлі (пункт 6 вказаного Додатку А).

Отже, з наведеного слідує, що такий об'єкт будівництва як магазин належить до об'єктів громадського призначення, а ті, у свою чергу, до об'єктів невиробничого призначення.

Додаток Е (довідковий) ДБН А.2.2-3-2014, на який посилається відповідач при визначенні змісту правопорушення у постанові від 01 жовтня 2018 року (а так само в акті перевірки, протоколі про порушення містобудівної документації, приписі) стосується складу проекту (затверджувальної частини РП) на будівництво об'єктів виробничого призначення та лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури. Тобто, даний додаток не стосується такого об'єкта громадського призначення як магазин. Тому висновки про невідповідність розробленого позивачем та переданого замовнику проекту з огляду на вказані норми є безпідставним. У свою чергу, склад проекту (затверджувальної частини РП) на будівництво об'єктів невиробничого призначення містить Додаток Д (довідковий) ДБН А.2.2-3-2014. Додатки Д та Е відрізняються за змістом. Аналіз підпункту 11.2 пункту 11.2 Порядку №45, пункту 7.6 ДБН А.2.2-3-2014 дозволяє зробити висновок, що при двостадійному проектуванні (стадія проект (П) та стадія робоча документація (Р)) склад розділів П на будівництво об'єктів невиробничого призначення, також наведено у додатку Д , а на будівництво об'єктів виробничого призначення та лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури - у додатку Е. Однак суд, у разі помилкового застосування відповідачем як суб'єктом владних повноважень нормативно-правових актів при визначенні змісту правопорушень, не може здійснювати їх перекваліфікацію, оскільки це перебуває поза межами знань та повноважень суду.

Зважаючи на те, що оцінка проектної документації здійснена відповідачем з помилковим застосуванням ДБН А.2.2-3:2014 в частині співставлення проектної документації, розробленої та переданої позивачем замовнику, на відповідність Додатку Е ДБН А.2.2-3:2014, що не стосується цього об'єкту будівництва, то такі висновки акта перевірки та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є очевидно безпідставні та не відповідають обставинам, а тому на цій підставі не можуть бути покладені в основу постанови від 01 жовтня 2018 року про притягнення позивача до відповідальності (мотивувальна частина постанови містить посилання на порушення пунктів Е.3, Е.4, Е5., Е.7 Додатку Е ДБН А.2.2-3:2014). Тому суд вважає, що при прийняті спірної постанови відповідач не перевірив, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності; не витребував необхідних додаткових документів відповідно до пункту 20 Порядку №244.

З тих самих підстав нерозсудливим є вимога припису привести проектну документацію у відповідність до вимог ДБН А.2.2-3:2014, якщо при цьому висуваються конкретні зауваження з посиланнями на вказані вище пункти додатку Е, який не підлягає застосуванню.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача як суб'єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому законність, пропорційність, обмеження дискреції, добросовісність (дотримання суб'єктом владних повноважень законної мети) і процедурні гарантії є тими законодавчими інструментами, які мають забезпечити захист особи від державного свавілля.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) висловив позицію, відповідно до якої принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.

Крім того, стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами суб'єктів владних повноважень Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно з якою національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі «Брайєн проти Об'єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

У даному випадку відповідач не забезпечив дотримання таких принципів державного нагляду (контролю), визначених статтею 3 Закону, як здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю) - під час проведення перевірки, а також об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій - під час прийняття оскаржуваних рішень.

На думку суду, штраф, застосований відповідачем згідно з постановою від 01 жовтня 2018 року, що містить помилкові висновки про невідповідність проектної документації, розробленої позивачем та переданої замовнику, вимогам державних будівельних норм, порушує права позивача через непропорційний тягар на останнього, а оскаржуване рішення не відповідає критерію пропорційності - підтримання справедливої рівноваги між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи. Принцип пропорційності передбачає, що здійснення повноважень, як правило, не має спричиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідали б цілям, яких заплановано досягти.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення у справі суд вирішує, як розподілити судові витрати.

Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що згідно з квитанціями від 16 жовтня 2018 року №156 та від 30 жовтня 2018 року №29 (а.с.2, 35) за подання даної позовної заяви позивач сплатив судовий збір на загальну суму 3418,90 грн., який зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с.52-53). У зв'язку із задоволенням позовних вимог в повному обсязі підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (як суб'єкта владних повноважень, посадова особа якого виступала відповідачем у справі) судові витрати у сумі 3418,90 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Ніколайчука Сергія Васильовича (43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кременецька, 38) про визнання протиправними та скасування постанови та припису задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Ніколайчука Сергія Васильовича від 01 жовтня 2018 року №15/2888 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Визнати протиправним та скасувати припис від 21 вересня 2018 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, виданий головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Ніколайчуком Сергієм Васильовичем.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код юридичної особи 37471912) судові витрати у сумі 3418,90 грн. (три тисячі чотириста вісімнадцять грн. 90 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк

Повне судове рішення складено судом 11 січня 2019 року