Рішення № 79119342, 10.01.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2019 р. Справа№221/5798/18

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, Волноваської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення № 70/535 від 07.12.2017 року та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Волноваського районного суду Донецької області з позовом до Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, Волноваської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення № 70/535 від 07.12.2017 року та зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що є пенсіонером та отримує пенсію за віком. У зв'язку з проведенням бойових дій та антитерористичної операції в його населеному пункті він був вимушений покинути своє постійне місце проживання та переїхати до смт Новотроїцьке Волноваського району Донецької області, де і став на облік як внутрішньо переміщена особа. Проте, комісією Волноваської районної державної адміністрації з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам прийнято рішення № 70/535 від 07.12.2017 року про відмову ОСОБА_1 у пенсійній виплаті у зв'язку з тим, що заявник не з'явився по повідомленню. На підставі вказаного рішення, Волноваським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято розпорядження про припинення (призупинення) виплати пенсії. Позивач вважає рішення Волноваської районної державної адміністрації № 70/535 від 07.12.2017 року та розпорядження Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області протиправними та просить їх скасувати. Окрім цього, ОСОБА_1 просить зобов'язати Волноваське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити йому виплату пенсії та здійснити виплату заборгованості з липня 2015 року.

Представником Волноваської районної державної адміністрації надано відзив на позовну заяву. Свою незгоду з вказаною позовною заявою представник відповідача обґрунтовує тим, що на виконання вимог чинного законодавства та відповідно отриманої інформації (список) від управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області від 25.10.2017 року № 12399/02, представником управління було здійснено перевірку за адресою, зазначеною у довідці, а саме: АДРЕСА_1. Втім, перевіркою було встановлено, що за зазначеною адресою мешканці відсутні, в зв'язку з чим, в акті від 16.11.2017 року № 41023 було зроблено відповідний запис та залишено внутрішньо переміщеній особі (ОСОБА_1) письмове повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з дати складення акту з'явитися до управління, для проходження фізичної ідентифікації та підтвердження фактичного проживання за адресою зазначеною у довідці. Проте, у визначений строк ОСОБА_1 до управління не з'явився, не повідомивши причини неявки. Керуючись вимогами чинного законодавства, на підставі складеного акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 16.11.2017 року та враховуючи неявку внутрішньо переміщеної особи для підтвердження фактичного місця проживання за адресою вказаною у довідці, комісією з призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам було прийняте рішення про відмову в призначенні соціальної виплати ОСОБА_1, від 07.12.2017 № 70 (рішення комісії № 70/535 від 07.12.2017 не існує, /535-це номер за порядком). Таким чином, на думку представника Волноваської районної державної адміністрації, відмова в призначенні ОСОБА_1 соціальної допомоги є обґрунтованою та прийнята, з дотриманням вимог чинного законодавства.

Представником Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до суду також надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог, з огляду на наступне. Так, відповідач припинення виплати пенсії позивачу пояснює посиланням на постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (далі - Постанова КМУ № 509), від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (далі - Постанова КМУ № 637) та від 08 червня 2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (далі - Постанова КМУ № 365). Відповідач вказує, що виплата пенсії припинена через не підтвердження місця фактичного проживання на підставі рішення комісії з призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 07.12.2017 року № 70. Водночас, представник відповідача зазначає, що сплатити заборгованість із пенсійних виплат у нього немає можливості, оскільки Кабінетом Міністрів України не прийнято відповідний порядок. Тому відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Волноваського районного суду Донецької області від 27.08.2018 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, Волноваської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення № 70/535 від 07.12.2017 року та зобов'язання вчинити певні дії передано для розгляду до Донецького окружного адміністративного суду за підсудністю.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24.09.2018 року клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження - задоволено. Прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, Волноваської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення № 70/535 від 07.12.2017 року та зобов'язання вчинити певні дії та відкрито провадження по справі № 221/5798/18. Призначено розгляд адміністративної справи № 221/5798/18 по суті за правилами спрощеного позовного провадження на 11 годину 05 хвилин 24.10.2018 року.

Pозгляд справи № 221/5798/18 за позовом ОСОБА_1 до Волноваського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області, Волноваської районної державної адміністрації про зобов'язання вчинити дії щодо поновлення виплати пенсії та здійснення виплати заборгованості з виплати пенсії відкладено з 24.10.2018 року на 14.11.2018 року о 09:00 годині та з 14.11.2018 року по 22.11.2018 року у зв'язку з неявкою сторін по справі.

Ухвалою суду від 22.11.2018 року витребувано у Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Запорізької області довідку про розмір нарахованої та фактично виплаченої пенсії ОСОБА_1 за період з січня 2015 року по січень 2016 року. Розгляд адміністративної справи № 221/5798/18 за позовом ОСОБА_1 до Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, Волноваської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення № 70/535 від 07.12.2017 року та зобов'язання вчинити певні дії визначено проводити за правилами загального позовного провадження. Замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 14:00 год. 11.12.2018 року. Ухвалою суду від 11.12.2018 року закрито підготовче провадження по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, Волноваської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення № 70/535 від 07.12.2017 року та зобов'язання вчинити певні дії. Призначено судовий розгляд по суті на 10 годину 20 хвилин 10.01.2019 року.

Позивач та представники відповідачів, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, до суду не з'явились.

Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 що підтверджується копією його паспорта громадянина України (а.с.5-7).

Позивач є пенсіонером за віком, про що свідчить копія його посвідчення серії НОМЕР_3 від 21.02.2006 року (а.с.10-11).

Відповідно до довідки управління соціального захисту населення від 05.07.2018 року № НОМЕР_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи фактичним місцем проживанням позивача є: АДРЕСА_2 (а.с.9).

Позивач перебуває на обліку у Волноваському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі електронної пенсійної справи.

На запит управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області від 25.10.2017 року № 12399/02 (а.с. 53-54), представником Волноваської районної державної адміністрації було здійснено перевірку за адресою, зазначеною у довідці позивача, а саме: АДРЕСА_1 Втім, перевіркою було встановлено, що за зазначеною адресою мешканці відсутні, в зв'язку з чим, в акті від 16.11.2017 № 41023 було зроблено відповідний запис та залишено внутрішньо переміщеній особі (ОСОБА_1) письмове повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з дати складення акта з'явитися до управління для проходження фізичної ідентифікації та підтвердження фактичного проживання за адресою, зазначеною у довідці (а.с.51-52).

Проте, у визначений строк ОСОБА_1 до управління не з'явився, не повідомивши причини неявки. Керуючись вимогами чинного законодавства, на підставі складеного акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 16.11.2017 року та враховуючи неявку внутрішньо переміщеної особи, для підтвердження фактичного місця проживання за адресою вказаною у довідці, комісією з призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам було прийняте рішення від 07.12.2017 № 70 про відмову в призначенні соціальної виплати ОСОБА_1 (а.с.62, 73-74).

На підставі вказаного рішення Волноваським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області винесено розпорядження про зупинення виплати пенсії ОСОБА_1 (а.с.15).

ОСОБА_1 05.07.2018 року звернувся до управління з заявою про зміну фактичного місця проживання/перебування, а саме на адресу: АДРЕСА_2

На виконання вимог чинного законодавства та відповідно отриманої інформації (список) від Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 05.07.2018 року № 1668-1/02 (а.с.61), представником Волноваської районної державної адміністрації було здійснено повторну перевірку за новою адресою позивача, зазначеною у довідці, а саме: АДРЕСА_2 За результатами перевірки, рішенням комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 102 від 02.08.2018 року ОСОБА_1 надано право щодо можливості призначення (відновлення припинення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (а.с.59).

Суд зазначає, що згідно довідки № 35431 від 19.10.2018 року, що є в матеріалах справи, позивачу виплачена пенсія до лютий 2016 року включно та виплату пенсії поновлено з жовтня 2018 року (а.с.72, 80).

Вказане також підтверджується довідкою, яка видана Бердянським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Запорізької області від 30.11.2018 року (а.с.90).

Вважаючи рішення Волноваської районної державної адміністрації № 70/535 від 07.12.2017 року та розпорядження Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Право на соціальний захист, а саме на отримання пенсії гарантовано Конституцією України та чинними нормативно-правовими актами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Статтею 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058) встановлено, що виключно цим Законом визначаються, зокрема, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

Проте, лише статтею 49 Закону № 1058 передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (положення п. 2 ч. 1 ст. 49 втратили чинність, як такі, що є неконституційними на підставі Рішення Конституційного Суду № 25-рп/2009 від 07.10.2009 року); 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Зміст цієї норми можна розуміти так, що припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав, визначених ст. 49 Закону № 1058.

Суд зазначає, що посилання представників відповідачів на акти Кабінету Міністрів України до уваги не приймає, оскільки постанови Кабінету Міністрів України не є законом, а є підзаконним нормативно-правовими актами, які мають нижчу юридичну силу, що значно звужує встановлене законодавством право на отримання пенсії позивачем, а тому право позивача на отримання пенсії було безпідставно порушено відповідачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції України.

Згідно з частиною 2 ст. 14 Закону України від 20 березня 2003 року № 638-IV «Про боротьбу з тероризмом» у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян.

Загальновідомою обставиною є те, що в Україні ані воєнного, ані надзвичайного стану не оголошено, а з 14.04.2014 року в країні триває антитерористична операція, яка не може за своєю правовою сутністю відповідно до приписів ч. 2 ст. 14 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» обмежувати конституційні права громадян України, зокрема, конституційне право на соціальний захист у старості. Тобто, стаття 14 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» в частині введення тимчасових обмежень прав і свобод громадян у районі проведення антитерористичної операції суперечить статті 64 Конституції України.

Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» № 8 від 13.06.2007 року, зазначено, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод. Суди при визначенні юридичної сили законів та інших нормативно-правових актів щодо їх діяльності повинні керуватися Конституцією України як актом прямої дії.

За приписами статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Крім того, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Верховна Рада України може змінити закон виключно законом, а не шляхом прийняття підзаконного правового акту. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України відносяться до категорії підзаконних.

З огляду на вищевикладене, постанови Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач, є підзаконними нормативно-правовими актами, які приймаються у відповідності до виконання Законів України, у зв'язку з чим, не можуть змінювати в бік звуження права громадян на пенсійне забезпечення, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

Дана правова позиція узгоджується з позицією Верховного суду, викладеною у постановах від 30 січня 2018 року у справі К/9901/3099/17; від 06 лютого 2018 року у справах К/9901/173/17, К/9901/614/17; від 13 лютого 2018 року у справах К/9901/163/17, К/9901/3741/17.

Згідно ч. 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, дії відповідача щодо припинення (призупинення) виплати пенсії позивачу не відповідають Конституції України та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в виключних умовах окупації частини територій України.

Як зазначив Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні в справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 07 лютого 2014 року, право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (п. 51 цього рішення). У п. 54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала ст. 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ( далі - Конвенція), згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечено без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Крім того, частина території Донецької та Луганської області, яка не підконтрольна українській владі в наслідок чого на цій території органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та по теперішній час проводиться АТО, є територією України.

Таким чином, позивачем не порушено порядку отримання пенсії в умовах проведення антитерористичної операції.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим підлягають захисту порушені права пенсіонера.

Суд погоджується з доводами позивача, що рішення комісії Волноваської районної державної адміністрації з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеними особам № 70 від 07.12.2017 року є протиправним та підлягає скасуванню, з огляду на те, що відсутність ОСОБА_1 за фактичним місцем проживання не може слугувати підставою для зупинення виплати пенсії.

Щодо позовної вимоги позивача про визнання протиправним та скасування розпорядження Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про призупинення (припинення) виплати пенсії з 07.12.2017 року, воно також підлягає скасуванню, з огляду на те, що ґрунтується на рішенні Волноваської районної державної адміністрації № 70 від 07.12.2017 року.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що дії відповідачів щодо припинення виплати пенсії позивачу є протиправними, а тому Волноваське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області слід зобов'язати нарахувати та зобов'язати сплатити заборгованість за весь період, починаючи березня 2016 року по вересень 2018 року включно.

Однак, з огляду на те, що виплата пенсії позивачу поновлена з жовтня 2018 року, суд вважає, що позовні вимоги щодо відновлення виплати пенсії не підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у зразковій адміністративній справі № 805/402/18 від 03 травня 2018 року, яка залишена без змін постановою Великої палати Верховного суду від 04.09.2018 року.

Відповідно до ч. 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Так, квитанцією від 09.08.2018 року позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1409,60 грн.

Суд зазначає, що вимоги позивача, заявлені до Волноваської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення № 70 від 07.12.2017 року підлягають задоволенню в повному обсязі, а тому керуючись ст.139 КАС України суд вважає за необхідне стягнути з вказаного відповідача на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 704, 80 грн.

Водночас, суд зазначає, щодо пов'язаних позовних вимог до Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, то вони підлягають частковому задоволенню, а тому на користь позивача з даного відповідача слід стягнути сплачений судовий збір у розмірі 469, 87 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 244-250, 255, 262, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) до Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42169496, місцезнаходження: 85700, Донецька обл., Волноваський район, місто Волноваха, вулиця Обручева, будинок 17), Волноваської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 05419927, місцезнаходження: 85700, Донецька обл., Волноваський р-н, м. Волноваха, вул. Героїв 51ОМБр, б.1) про визнання протиправним та скасування рішення № 70/535 від 07.12.2017 року та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Волноваської районної державної адміністрації з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеними особам № 70 від 07.12.2017 року про відмову ОСОБА_1 у пенсійних виплатах.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про призупинення (припинення) виплати пенсії ОСОБА_1 з 07.12.2017 року.

Зобов`язати Волноваське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та сплатити заборгованість з пенсійних виплат на користь ОСОБА_1 за весь період, починаючи березня 2016 року по вересень 2018 року включно.

В решті заявлених позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області суму судового збору у розмірі 469,87 грн. (чотириста шістдесят дев'ять гривень вісімдесят сім копійок) на користь ОСОБА_1.

Стягнути з Волноваської районної державної адміністрації суму судового збору у розмірі 704, 80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) на користь ОСОБА_1.

Повний текст рішення складено 10 січня 2019 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Голуб В.А.