Рішення № 79119069, 11.01.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2019 р. м. Вінниця Справа № 120/4053/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради, міської комісії з питань призначення та надання населенню житлових субсидій, соціальних допомог, пільг та розгляду інших соціальних питань Управління соціального захисту населення (Лівобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити дію

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради (далі - ДСП Вінницької міськради, Департамент, відповідач ) яким просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене протоколом №47 від 09.10.2018 р. щодо відмови у нарахуванні та виплаті допомоги при народженні дитини з 01.01.2016 р. по 30.04.2018 р. в розмірі 860 грн. щомісячно.

- зобов'язати нарахувати та виплатити заборгованість при народженні дитини, яка утворилась з 01.01.2016 р. по 30.04.2018 р. в розмірі 24 080 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що є переміщеною особою, яка була вимушена покинути місце свого проживання та переїхати з родиною на підконтрольну українській владі територію. З 03.11.2014р. по травень 2018 року позивач перебувала на обліку в управлінні соціального захисту Автозаводського району Департаменту соціального захисту та питань АТО виконкому Кременчуцької міської ради Полтавської області та згідно рішення від 29.04.2015 р. їй призначено державну допомогу при народженні дитини. Дана допомога виплачувалась до 31.12.2015 р., однак з 01.01.2016 р. припинена у зв'язку із не підтвердженням місця проживання.

26.09.2018 р. позивач звернулась до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради із заявою про виплату заборгованості за період з 01.01.2016 р. по 30.04.2018 р., за наслідком розгляду якої прийнято рішення, яким відмовлено в призначенні спірної допомоги. Вважає таке рішення відповідача протиправним, оскільки всі необхідні документи на отримання державної допомоги при народженні дитини подано та відсутні підстави для її не виплати.

30.11.2018 р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження за правилами статті 263 КАС України у письмовому провадженні.

06.12.2018 р. надійшов відзив від Департаменту, в якому просив відмовити в задоволенні позову вказуючи, що позивачу виплата припинена іншим управлінням з 01.01.2016 р. В свою чергу, до управління позивач звернулась із заявою про відновлення виплати допомоги вперше лише в травні 2018 р., за наслідком розгляду якої їй відмовлено. В подальшому, ОСОБА_1 звернулась до Департаменту у вересні 2018 р. про виплату заборгованості за період з 01.01.2016 р. по 30.04.2018 р., проте жодних правовідносин в такий (період ) між сторонами з приводу призначення та виплати допомоги при народженні дитини не існувало. Окремо вказав, що на момент звернення позивача до управління і в травні і вересні 2018 р. збігли встановлені чинним законодавством строки виплати спірної допомоги.

26.12.2018 р. ухвалою суду залучено в якості другого відповідача міську комісію з питань призначення та надання населенню житлових субсидій, соціальних допомог, пільг та розгляду інших соціальних питань Управління соціального захисту населення (Лівобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради.

08.01.2019 р. надійшов відзив від виконавчого комітету Вінницької міської ради, в якому просив відмовити в задоволенні позову, вказуючи, що позивач просить виплатити заборгованість по допомозі при народженні дитини за період з 01.01.2016 р. по 30.04.2018 р. Однак, ані комісія, ані Департамент не призначали/ не відновлювали виплату даної допомоги ОСОБА_1, адже така надана і припинена УСЗН Автозаводського. Відтак, відсутні підстави для виплати заборгованості саме відповідачами. Також вказали, що строки виплати спірної допомоги на момент постановки ОСОБА_1 на облік в м. Вінниці та подані заяви про відновлення виплати допомоги, збігли. Окремо вказано, що комісія не може бути відповідачем у справі, оскільки не є юридичною особою та створена на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.

Рішенням Автозаводського УСЗН від 29.04.2015 р. ОСОБА_1 призначено допомогу при народженні дитини з 01.04.2015 р. по 30.04.2015 р. в сумі 10 320 грн. та з 01.05.2015 по 30.04.2018 р. в сумі 860 грн.

Розпорядженням Автозаводського УСЗН №610 від 09.01.2018 р. виплата допомоги припинена та закрито особовий рахунок з 01.01.2016 р., у зв'язку із не підтвердженням місця проживання.

21.05.2018 р. ОСОБА_1 звернулась із заявою до УСЗН (Лівобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про призначення/перерахування допомоги при народженні дитини, за наслідком розгляду якої прийнято рішення, оформлене протоколом №25 від 19.06.2018 р., про відмову у призначення (відновленні) допомоги.

В подальшому, 26 вересня 2018 р. ОСОБА_1 повторно звернулась до управління соціального захисту населення (Лівобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради із заявою про прийняття відповідного рішення та виплату невиплаченого розміру допомоги з 01.01.2016 р. по 30.04.2018 р. в сумі 24 080 грн.

За наслідком розгляду даного звернення комісією прийнято рішення №47 від 09.10.2018 р., яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні (поновленні) допомоги при народженні дитини.

Не погоджуючись із даним рішенням відповідача, позивач звернулась із цим позовом до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21.11.1992р. №2811-XII (далі - Закон №2811-XII ), в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, відповідно до цього Закону призначається державна допомога сім'ям з дітьми, зокрема, допомога при народженні дитини.

Згідно статті 10 цього Закону, допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.

Частиною сьомою статті 11 Закону №2811-XII, допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Відповідно до статті 12 Закону №2811-XII, допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 9 статті 11 Закону №2811-XII, виплата допомоги при народженні дитини припиняється у разі позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання; припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини; нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини.

Пунктом 12 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. №1751 (далі- Порядок №1751) передбачено, що допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Згідно пункту 13 цього Порядку №1751, допомога при народженні дитини, яка народилася після 30 червня 2014 р., надається у розмірі 41280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами.

Виплата допомоги припиняється у разі позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; відмови отримувача допомоги від виховання дитини; нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання, крім дітей, які народилися під час перебування матері в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань за умови перебування дитини разом з матір'ю; припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини; перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду; усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування; смерті дитини; смерті отримувача допомоги.

Згідно пункту 13 Порядку №1751 виплата допомоги поновлюється у випадках, передбачених абзацами двадцятим - двадцять сьомим, двадцять дев'ятим і тридцятим цього пункту, у разі, коли особа, що фактично здійснює догляд за дитиною (один з батьків дитини, опікун), звернулася протягом дванадцяти місяців після припинення виплати допомоги до органу, що призначив допомогу, з письмовою заявою.

Отже, як видно виплата допомоги поновлюється у разі, якщо після припинення такої особа звернулась із письмовою заявою до органу , що призначив допомогу.

При цьому, як встановлено судом, допомогу при народженні дитини ОСОБА_1 призначено рішенням управління соціального захисту Автозаводського району Департаменту соціального захисту та питань АТО виконкому Кременчуцької міської ради Полтавської області і саме розпорядженням (№160 від 9.01.18 р.) останнього виплату такої (допомоги) припинено.

В свою чергу, Департамент соціальної політики Вінницької міської ради в період з 01.01.2016 р. по 30.04.2018 р. рішень про призначення/продовження виплати допомоги при народженні дитини щодо ОСОБА_1 не приймав.

Відтак, за відсутності в період 01.01.2016 р. по 30.04.2018 р. відповідних рішень щодо призначення / поновлення виплати допомоги при народженні дитини ОСОБА_1 підстави для стягнення заборгованості відсутні.

Разом з тим, визначаючись щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування спірного рішення, суд керується нормами частини другої статті 2 КАС України, в силу якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, критерій "прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України" - за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".

"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень:

- має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України;

- зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Критерій "прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії" - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

Як видно із оскаржуваного рішення, таке не містить жодного обґрунтування (мотивації) на підтвердження того, з яких міркувань виходив відповідач при його прийнятті, крім посилання на нормативно - правові акти.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що спірне рішення не відповідає вищевказаним критеріям, не ґрунтується на нормах закону, є протиправним та, відповідно, підлягає скасуванню.

Разом з тим, згідно частини четвертої 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Як вже встановлено судом та зазначалось вище, оскаржуване рішення є протиправним.

За таких обставин суд вважає необхідним зобов'язати суб'єкта владних повноважень, розглянути повторно заяву ОСОБА_1 від 26.09.2018 р. з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стосовно доводів наведених виконавчим комітетом Вінницької міської ради, відносно того, що комісія не може бути відповідачем у справі, оскільки не є юридичною особою та суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне вказати на таке.

Частиною третьою статті 46 КАС України визначено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

При цьому, в розумінні статті 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень -це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Так, відповідно до пункту 2.1.9 Положення про міську комісію з питань призначення та надання населенню житлових субсидій, соціальних допомог, пільг та розгляду інших соціальних питань, затвердженого рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 13.07.2017 р. №1619, до основних функцій міської комісії з питань призначення та надання населенню житлових субсидій, соціальних допомог, пільг та розгляду інших соціальних питань, віднесено розгляд питань та прийняття рішень щодо призначення (відновлення) або відмови в призначенні (відновленні) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам; припинення зазначених виплат та скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з Порядком призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщенимособам та Порядком здійснення контролю за проведенням соціальних виплатвнутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування,затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року №365"Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" (зі змінами).

Отже, як видно, саме міська комісія приймає рішення про призначення (відновлення) або відмови в призначенні (відновленні) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, відтак, така наділена відповідними повноваженнями, а тому є суб'єктом владних повноважень в розумінні статті 4 КАС України..

Окремо слід вказати й на те, що за змістом частини третьої статті 55 КАС України, юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення або через представника.

Отже, з тлумачення вказаних норм видно, що відповідачем в адміністративній справі може бути суб'єкт владних повноважень, не обов'язково зі статусом юридичної особи.

За таких обставин, враховуючи вищепроцитоване, комісія є належним відповідачем у справі, відтак, судом не приймаються до уваги доводи викладені у відзиві виконавчого комітету Вінницької міської ради стосовно неналежності сторони у справі.

Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини частково підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, враховуючи, що позов задоволено частково судові витрати понесені позивачем у даній справі підлягають відшкодуванню в сумі 704, 80 грн., пропорційно розміру задоволених вимог за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення міської комісії з питань призначення та надання населенню житлових субсидій, соціальних допомог, пільг та розгляду інших соціальних питань Управління соціального захисту населення (Лівобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради №47 від 09.10.2018 р. в частині відмови ОСОБА_1 в призначенні (відновленні) соціальних виплат, пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) внутрішньо переміщеним особам.

Зобов'язати міську комісію з питань призначення та надання населенню житлових субсидій, соціальних допомог, пільг та розгляду інших соціальних питань Управління соціального захисту населення (Лівобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.09.2018 р. та прийняти відповідне рішення.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер за ДРФО - НОМЕР_1) 704, 80 (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) судового збору сплаченого за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради (вул. Соборна, 50, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 38782790).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер за ДРФО - НОМЕР_1).

Відповідач 1 : Департамент соціальної політики Вінницької міської ради (вул. Соборна, 50, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 38782790).

Відповідач 2 : міська комісія з питань призначення та надання населенню житлових субсидій, соціальних допомог, пільг та розгляду інших соціальних питань Управління соціального захисту населення (Лівобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця).

Повний текст рішення виготовлено: 11.01.19 р.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна