Ухвала суду № 79118998, 03.01.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

03 січня 2019 р. Справа № 0240/3394/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дмитришеної Руслани Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Макарової К.В.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

представника ОСОБА_3 міської ради: ОСОБА_4

без участі третьої особи ОСОБА_3 РДА

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд"; третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_3 районна державна адміністрація

до: Вінницької обласної державної адміністрації, третя особа на стороні відповідача, без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 міська рада

про: визнання протиправним та скасування розпорядження

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд"; третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_3 районна державна адміністрація до Вінницької обласної державної адміністрації, третя особа на стороні відповідача, без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 міська рада про визнання протиправним та скасування розпорядження.

Ухвалою суду від 01.10.2018 відкрито провадження за вказаним адміністративним позовом та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

В ході підготовчого судового засідання, заслухавши пояснення позивача щодо позовних вимог та їх мотивів, судом поставлено на розгляд питання про закриття провадження у справі, оскільки даний спір не є публічно-правовим.

Учасники справи з приводу поставленого на розгляд питання не заперечували.

Визначаючись щодо питання про закриття провадження, суд керується наступним.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до положень статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов’язує надавати такі послуги виключно суб’єкта владних повноважень, і спір виник у зв’язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.

Згідно матеріалів справи та обґрунтування адміністративного позову, предметом спору адміністративної справи є оскарження розпорядження №388 від 06.06.2017 року Вінницької обласної державної адміністрації "Про часткове скасування розпорядження голови ОСОБА_3 райдержадміністрації від 24.04.2017 року №107".

Оскаржуваним розпорядженням №388, враховуючи клопотання виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради від 22.05.2017 року №02-17-0788 та листа від 29.05.2017 №02-17-0809, скасовано розпорядження голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації від 24.04.2017 №107 "Про надання земельних ділянок в оренду на території Язвинківської сільської ради" в частині передачі в оренду земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" як таке, що суперечить, зокрема частині першій статті 1285 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 4 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно до процесуальної норми суб'єкт владних повноважень означає, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 2 ст. 4 КАС України).

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно - правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно - владні управлінські функції, який виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій і вирішення якого безпосередньо не віднесено до юрисдикції інших судів.

Вказане узгоджується із положеннями статей 2, 4, 19 КАС України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення поняття публічно - правового спору та суб'єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

Публічно - правовий спір має особливий склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно - правовий. Однак, сама участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно - правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є зміст та характер спору. Публічно - правовий спір на який поширюється юрисдикція адміністративних судів є спором між учасниками публічно - правових відносин і стосується саме цих відносин.

В свою чергу, приватно - правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він головним чином обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене приватне право шляхом оскарження управлінських дій суб'єкта владних повноважень.

Вказаного висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 19.12.2018 в справі №823/159/17.

Окрім того під час визначення предметної юрисдикції справи, слід виходити із суті права та інтересу позивача, за захистом яких останній звернувся до суду, а також заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Безпосередньо предмет розгляду адміністративної справи полягає в тому, що 24.04.2017 ОСОБА_3 районною державною адміністрацією прийнято розпорядження №107 "Про надання земельних ділянок в оренду на території Язвинківської сільської ради". Вказаним розпорядженням, ТОВ "Вінницяагропроектбуд" надано в оренду земельні ділянки.

В подальшому, 06.06.2017 року Вінницькою обласною державною адміністрацією винесено розпорядження "Про часткове скасування розпорядження голови ОСОБА_3 райдержадміністрації від 24 квітня 2017 року №107".

Відносини, які пов'язані з орендою землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них. У свою чергу, індивідуальні особливості врегулювання правовідносин між сторонами - договором оренди землі.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. (ст. 1 Закону України "Про оренду землі").

В силу положень ст. 13 Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відтак, між позивачем та відповідачем (суб'єктом владних повноважень) немає публічно-правових відносин, спір не є публічно - правовим, оскільки в основі лежить корпоративний характер спору, який з урахуванням особливостей справи не може бути вирішений в адміністративному суді.

Згідно до мотивів позову, позивач вказує, що оскаржуваним розпорядженням порушуються права та інтереси товариства, оскільки за розпорядженням ОСОБА_3 РДА №107 позивачу було передано в оренду земельні ділянки із земель невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) загальною площею 36,2929 га (ріллі), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на 7 років. При цьому, позивач в ході підготовчого засідання вказував, що договори оренди на виконання розпорядження ОСОБА_3 РДА №107, укладені та в установленому порядку зареєстровані, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

За таких обставин, беручи до уваги, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, Суд, який розглянув справу, що не належить до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частиною 1 ст. 239 КАС України визначено, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку щодо неналежності розгляду даного спору в порядку адміністративного судочинства, у зв’язку з чим, провадження по даній справі підлягає закриттю. При цьому, суд роз'яснює позивачу, що даний спір підлягає вирішенню у порядку господарського судочинства.

Одночасно, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що в силу ч. 2 ст. 239 КАС України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відтак, сплачена сума судового збору підлягає поверненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 229,238, 241-245, 248, 256, 295 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд", третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_3 районна державна адміністрація до Вінницької обласної державної адміністрації, третя особа на стороні відповідача, без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 міська рада про визнання протиправним та скасування розпорядження - закрити.

Роз'яснити позивачу право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.

Повернути з бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" судовий збір у розмірі 1 762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні сплачений згідно до платіжного доручення №425 від 27.08.2018.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна