
Дата документу 11.01.2019
Справа № 320/146/19
Провадження №1-кс/320/117/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого — слідчого судді Купавської Н.М.
при секретарі – Діденко Т.Ю.
розглянувши клопотання слідчий Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі, ОСОБА_1 про арешт майна,
ВСТАНОВИВ:
До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у м.Мелітополі, ОСОБА_1, погоджене з заступником начальника відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних проваджень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативним підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_2, про накладення арешту на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, з метою запобігання спробам відчуження даного нерухомого майна.
Клопотання обґрунтовано тим, що Першим слідчим відділом слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62018080000000006, відомості про яке внесені до ЄРДР 12.12.2018, щодо винесення завідомо неправосудного рішення суддею Вільнянського районного суду Запорізької області під час судового розгляду цивільної справи №314/230/17 (провадження №2/314/395/2017), чим спричинено тяжкі наслідки інтересам держави, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що працівники Управління Державної пенітенціарної служби в Запорізькій області ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які перебувають у шлюбі, на підставі неправосудного рішення судді Вільнянського районного суду Запорізької області Беспалько Т.Д., винесеного за результатами розгляду цивільної справи №314/230/17 (провадження № 2/314/395/2017), оформили за собою право власності на службову квартиру, фактично власником якої є держава в особі Державного департаменту України з питань виконання покарань, що спричинило тяжкі наслідки інтересам держави.
Так, ОСОБА_4 звернулась до Вільнянського районного суду з позовом про визнання права власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2. У вказаному позові ОСОБА_4 зазначила відповідачем свого чоловіка ОСОБА_3, хоча вказана вище квартира фактично належала на праві власності державі в особі департаменту України з питань виконання покарань, про що їй було достовірно відомо.
Крім того, відповідно до витягу рішення з Єдиного реєстру судових рішень встановлено, що під час розгляду цивільної справи за вказаним позовом ОСОБА_4 зазначила, що вона позбавлена можливості оформити право власності на квартиру, оскільки у неї відсутні документи на неї.
В подальшому, суддею Вільнянського районного суду Запорізької області Беспалько Т.Д. за результатами розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_4 прийнято рішення про визнання за останньою права власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3.
На підставі вказаного рішення судді Вільнянського районного суду Запорізької області Беспалько Т.Д. державний реєстратор Вільнянської районної адміністрації Запорізької області ОСОБА_5 10.02.2018 перереєстрував право власності на вищезазначену квартиру за ОСОБА_4
Таким чином, квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2, є майном отриманим внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Таке нерухоме майно є предметом кримінального правопорушення, а факт реєстрації права власності на вказану квартиру за ОСОБА_4 відноситься до однієї з обставин, що складають подію кримінального правопорушення та підлягають доказуванню відповідно до ст. 91 КПК України.
З урахуванням викладеного, з метою запобігання спробам відчуження нерухомого майна виникла необхідність в арешті квартири АДРЕСА_4.
Від слідчого надійшла заява про розгляд клопотання у його відсутність. На клопотанні наполягає.
З метою забезпечення даного арешту слідчий суддя на підставі ст. 172 ч. 2 КПК України визнав за можливе проводити розгляд клопотання без повідомлення та участі власника майна з метою забезпечення арешту майна. Вказане майно не є тимчасово вилученим.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Дослідивши клопотання про накладення арешту, додатки до цього клопотання, слідчий суддя вважає за можливе задовольнити клопотання повністю, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.
Дане клопотання носить обґрунтований характер та підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №62018080000000006 від 12.12.2018, копіями матеріалів кримінального провадження.
Судом встановлено, що вищевказана квартира на теперішній час зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4, визнана речовим доказом відповідно до ст.ст. 98, 100 КПК України.
Беручи до уваги вищевикладене, з метою забезпечення збереження доказів, а також унеможливлення здійснення заходів, які будуть перешкоджати встановленню істини у справі, суд вважає за необхідне накласти арешт на зазначене в клопотанні майно.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 170-173, 309 КПК України,
УХВАЛИВ :
Клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі, ОСОБА_1 про арешт майна в кримінальному провадженні № 62018080000000006 від 12.12.2018 задовольнити повністю.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_5, що зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_1, на підставі рішення Вільнянського районного суду Запорізької області (справа №314/230/17, провадження №2/314/395/2017), шляхом заборони розпоряджатися (відчужувати).
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим.
Копію ухвали направити слідчому, прокурору та заінтересованим особам.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ: Н.М. КУПАВСЬКА
Судове рішення № 79118716, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області було прийнято 11.01.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 320/146/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: