Постанова № 791185, 06.07.2007, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"06" липня 2007 р. Справа №21/288-НА

за позовом Сільськогосподарського кооперативу "Решнівецький " с. Решнівка Старокостянтинівського району

до Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції м. Старокостянтинів

про скасування другої податкової вимоги № 2/112 від 13.04.2007 року

Суддя Огороднік К.М. Секретар судового засідання Козій Т.М.

Представники сторін:

від позивача - Грицай Л.М. - за дорученням. від 10.10.2004 року.

від відповідача - Онищук Н.Ф. - за довіреністю.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови по справі.

Постанова приймається 06.07.2007 року, оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, та просив скасувати другу податкову вимогу № 2/112 від 13.04.2007 року з підстав, викладених в позові.

Відповідач надав суду відзив, в якому позовні вимоги повністю заперечив.

Судом встановлено наступне:

Старокостянтинівською ОДПІ проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.02.2005 року по 31.12.2006 року, про що складено акт від 06.02.2007 року № 264-23-30743376. Даним актом перевірки встановлені порушення пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, п. 19.2 ст. 19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб за період з 01.02.2005 року по 31.12.2006 року в сумі 175715,50 грн. в результаті того, що платіжні доручення на перерахування податку з доходів фізичних осіб в установи банків подавались несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого згідно вимог п. 1 ст. 20 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”, та у відповідності із вимогами пп. 16.4.1. п. 16.4. ст. 16 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” на суму податкового боргу нараховано пеню в розмірі 14617,70 грн.

13.04.2007 року відповідачем надіслано позивачу другу податкову вимогу № 2/112 на суму 14617,70 грн. пені.

Позивач із вказаною вимогою не погодився та оскаржив її в судовому порядку.

Оцінивши наявні письмові докази у даній справі, оскаржувану вимогу, а також заслухавши пояснення повноважних представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Згідно п. 8.1 ст. 8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” Оподаткування доходів, нарахованих (виплачених) платнику податку податковим агентом. Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду. Якщо згідно з нормами цього Закону окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті, то платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку. Якщо оподатковуваний дохід виплачується у негрошовій формі чи готівкою з каси резидента, то податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати.

Пунктом 22.2 ст. 22 вказаного закону передбачено, що у разі, якщо норми інших законів чи інших законодавчих актів, що містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам цього Закону, пріоритет мають норми цього Закону.

З аналізу положень Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” вбачаєься, що оподаткування вказаним податком не передбачає подання податкових декларацій чи розрахунків з даного платежу, тобто узгодження суми податкового зобов'язання з вказаного податку не відбувається, і картки особових рахунків зазначеного податку податковим органом не ведуться. Із зазначеного випливає, що заборгованість із сплати вказаного податку не є ані узгодженою сумою податкового зобов'язання, ані податковим боргом.

Пунктами 16.1, 16.2 ст. 16 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом; б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Враховуючи, що строки сплати податку з доходів фізичних осіб встановлені Законом України „Про податок з доходів фізичних осіб”, а не Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а нарахування суми податкового зобов'язання контролюючими органами взагалі не було, суд приходить до висновку про безпідставність нарахування пені по податку з доходів фізичних осіб, та про протиправність прийняття оспорюванної податкової вимоги.

Крім того, судом враховується, що відповідачем не надано безспірних та беззаперечних доказів в обґрунтування часу та сум виникнення заборгованості, кількості днів прострочення.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі зі скасуванням другої податкової вимоги від 13.04.2007 року № 2/112.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 105, 158-163, 167, 254-259, п.п.3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Сільськогосподарського кооперативу "Решнівецький" с. Решнівка Старокостянтинівського району до Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції м. Старокостянтинів про скасування другої податкової вимоги № 2/112 від 13.04.2007 року задоволити повністю.

Скасувати другу податкову вимогу № 2/112 від 13.04.2007 року.

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя К.М. Огороднік

Постанова оформлена в повному обсязі та підписана 09.07.2007 року.

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу.

Помічник судді О.С. Гуменюк