Ухвала суду № 79117357, 11.01.2019, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/64/19

1-кп/295/18/19

УХВАЛА

Іменем України

11.01.2019 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого - судді Гулак Н.А.

секретар судового засідання Савенко К.С.

провівши підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 32018060000000054 від 29.12.2018 р. щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, по обвинуваченню за ст. 205-1 ч. 1 КК України,

з участю учасників судового провадження:

прокурора Грищенко Ю.М.,

підозрюваного ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 205-1 ч. 1 КК України ОСОБА_1 у зв’язку з дійовим каяттям. Відповідно до клопотання ОСОБА_1 повідомлено по підозру у вчиненні злочину, передбаченому ст. 205-1 ч. 1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, діючи умисно та протиправно без мети і наміру фактичного здійснення підприємницької та господарської діяльності, на момент реєстрації товариства ТОВ «Агро-Техцентр» усупереч вимогам:

-ст. 42 Господарського кодексу України, якою передбачено, що «підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку»;

-ст. 49 Господарського кодексу України, якою передбачено, що «підприємці зобов’язані не задавати шкоди довкіллю, не порушувати права та інтереси громадян їх об’єднань, інших суб’єктів господарювання, установ, організацій, права місцевого самоврядування і держави»;

-п. 3 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІУ від 16.07.1999 р., згідно якого власник, або уповноважена ним службова особа підприємства повинні організувати бухгалтерський облік на підприємстві та забезпечити фіксування здійснення всіх господарських операцій у первинних документах;

-ст. 81 Цивільного Кодексу України, за якою юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу;

-ст. 87 Цивільного кодексу України якою встановлено, що для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою. Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації;

-ст. 89 Цивільного кодексу України якою встановлено, що юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Порушення встановленого законом порядку створення юридичної особи або невідповідність її установчих документів закону є підставою для відмови у державній реєстрації юридичної особи;

-ст. 56 Господарського кодексу України якою встановлено, що суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу;

-ст. 57 Господарського кодексу України якою встановлено, що установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання. Статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству;

-п. 4 ст. 53 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (в редакції, яка діяла на момент створення підприємства), якою визначено, що особи винні у внесенні до установчих документів або інших документів, які подаються державному реєстратору, завідомо неправдивих відомостей, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців, несуть відповідальність, встановлену законом;

у квітні 2017 року, перебуваючи в м. Житомирі, по вул. Перемоги, 24, біля кафе «Каньйон», діючи умисно, за відсутності офісного та складських приміщень, транспортних засобів, без укладання договорів з власником приміщення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, підписав та вніс завідомо неправдиві відомості до пункту 1.8 статуту ТОВ «Агро-Техцентр» від 21.08.2017 щодо місцезнаходження товариства у м. Вінниця, вул. Гонти, буд. 22-а, та пункту 2.1 статуту цього ж підприємства, яким визначена мета діяльності товариства, при цьому не маючи мети та наміру здійснювати господарську діяльність, на момент реєстрації юридичної особи, яка передбачена статутом.

На підставі підписаних ним вищевказаних статутних документів та реєстраційних документів, що подаються для здійснення реєстрації юридичної особи на ім’я ОСОБА_1, 21.08.2017 виконавчим комітетом Вінницької міської ради Вінницької області зареєстровано за № 11741020000015208 Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Техцентр» код ЄДР (код ЄДР 41392109), за юридичною адресою: м. Вінниця, вул. Гонти, 22-а, яке поставлено на податковий облік у ГУ ДФС у Вінницькій області.

Такі умисні дії ОСОБА_1, що виразились у внесенні в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, кваліфіковані за ч. 1 ст. 205-1 КК України.

Клопотання в засіданні підтримане прокурором. В судовому засіданні ОСОБА_1 визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих дій повністю, розкаявся у вчиненому, завірив суд, що подібного не повториться, так як зрозумів неправомірність своїх дій, просив задовольнити клопотання.

Стаття 45 КК України передбачає, що особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Відповідно до ст. 12 КК України, примітки ст. 45 КК України, вчинений ОСОБА_1 злочин, передбачений ч. 1 ст. 205-1 КК України є злочином невеликої тяжкості та не є корупційним. ОСОБА_1 вперше вчинив кримінальне правопорушення невеликої тяжкості, після вчинення якого щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується за місцем проживання, тобто наведені обставини підтверджують, що ОСОБА_1 перестав бути суспільно небезпечним.

Речові докази, процесуальні витрати, цивільний позов відсутні. Арешт на майно не накладався, запобіжний захід не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 284-286, 314 КПК України та ст. 44, 45 КК України, суд –

У Х В А Л И В:

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям, а провадження по справі за ст. 205-1 ч. 1 КК України – закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 7 днів з дня оголошення.

Суддя Н.А.Гулак