Ухвала суду № 79116930, 08.01.2019, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 196/1/19

№ провадження 1-кп/196/31/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2019 року смт.Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої - судді Гудим О.М.,

за участю секретаря - Шевченко Т.І.,

прокурора - Запашного М.О.,

захисника

обвинуваченого - адвоката ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду смт.Царичанка Дніпропетровської області матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 по ч.2 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 по ч.2 ст.286 КК України надійшло з обвинувальним актом із прокуратури Дніпропетровської області 03 січня 2019 року.

По даному кримінальному провадженню у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном до 18 січня 2019 року включно.

03 січня 2019 року суд призначив підготовче судове засідання.

Прокурор в підготовчому засіданні заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2, строк якого закінчується 18 січня 2019 року, оскільки злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, а також те, що обвинувачений вчинив злочин внаслідок якого загинула людина, керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, з місця події зник, свідчить про те, що можуть виникнути ризики того, що обвинувачений, усвідомлюючи ступінь тяжкості та невідворотність покарання, може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, може вчинити інше кримінальне правопорушення, а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Отже, ті ризики, визначені ст.177 КПК України, які існували на стадії досудового розслідування на даний час не змінились, тому за доцільне продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 на строк 60 днів.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 в підготовчому засіданні заперечував проти продовження строку обвинуваченому тримання під вартою та прохав змінити обвинуваченому запобіжний захід тримання під вартою на домашній арешт за місцем проживання з обмеженням в нічний час з 19.00 год. до 09.00 год. ранку, оскільки обвинувачений за місцем проживання характеризується позитивно, вину у вчиненому злочині визнає та має на утриманні пристарілу матір, а тому вважає, що ризики, передбачені ст.177 КПК України відсутні. Крім цього, адвокат ОСОБА_1 прохав витребувати від органу пробації досудову доповідь у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2

Обвинувачений ОСОБА_2 в підготовчому засіданні підтримав думку свого захисника.

Прокурор в підготовчому засіданні не заперечував проти витребування від органу пробації досудової доповіді у відношенні обвинуваченого та вважав, що на даному етапі судового розгляду даного кримінального провадження є недоцільним змінювати обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, вивчивши обвинувальний акт, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.314-1 КПК України, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Обвинувачений ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, внаслідок якого загинула людина, керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та з місця події зник, що свідчить про те, що можуть виникнути ризики того, що обвинувачений, усвідомлюючи ступінь тяжкості та невідворотність покарання, може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, може вчинити інше кримінальне правопорушення, а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Таким чином, суд вважає, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу, не перестали існувати і мають місце при продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

До того ж судом враховано, що ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не може вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовження тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (наприклад, рішення ЄСПЛ „Нечипорук і Йонкало проти України від 21.07.2011, „Осаковський проти України від 17.07.2014 та ін).

Крім того, відповідно до Рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_2 злочину та можливість ухилення від явки до суду.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Отже, враховуючи, що мета, підстави, які стали підставою для обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є і надалі актуальними та надалі мають місце, суд, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника з приводу продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, приходить до висновку про необхідність продовження тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 строком на 60 днів, оскільки вважає, що саме такий запобіжний захід буде достатнім засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого та дієво запобігти ризикам, доведеним прокурором, що виключає собою можливість застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.

Доводи сторони захисту про те, що обвинувачений характеризується за місцем проживання позитивно, має на утриманні матір пенсійного віку не можуть в даному випадку з урахуванням значної суспільної небезпеки та суспільного резонансу вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення бути беззаперечною підставою для зміни запобіжного заходу.

Разом з тим, суд наголошує на тому, що обвинувачений не позбавлений можливості в подальшому ставити питання перед судом про зміну йому запобіжного заходу під час судового розгляду, коли перестануть існувати ризики, зазначені вище судом.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загально-суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, як наслідок відмовити обвинуваченому та його захиснику в задоволенні клопотання в частині зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт. Суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості на даний час не виходить за межі розумного строку, відповідає не лише особі обвинуваченого, а і характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, не перешкоджає інтересам правосуддя.

Таке продовження не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Крім цього, відповідно до ст.314-1 КПК України, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття можливого судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі.

Встановлено, що злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином.

Враховуючи, що обвинуваченим є особа, щодо якої законом вимагається складення досудової доповіді, суд вважає необхідним зобов'язати П'ятихатський міськрайонний відділ філії Державної установи "Центр пробації" у Дніпропетровській області скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_2, передбачену ст. 314-1 КПК України, та направити дану доповідь до суду в строк до 13.02.2019 року, задовольнивши таким чином клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_1 та у зв'язку з чим підготовче засідання слід відкласти.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 314, 314-1, 315, 331, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Запашного Миколи Олексійовича про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2, задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Дніпровська установа виконання покарань № 4" Міністерства юстиції України обвинуваченому ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України на 60 днів, тобто до 08 березня 2019 року включно.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 про витребування від органу пробації досудової доповіді у відношенні ОСОБА_2, задовольнити.

Зобов'язати П'ятихатський міськрайонний відділ філії Державної установи "Центр пробації" у Дніпропетровській області скласти досудову доповідь відносно обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, українця, не працюючого, маючого середньо-спеціальну освіту, одруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше не судимого, та направити дану доповідь до Царичанського районного суду Дніпропетровської області в строк до 13.02.2019 року.

Копію ухвали направити до П'ятихатського міськрайонного відділу філії Державної установи "Центр пробації" у Дніпропетровській області для виконання в частині складення досудової доповіді.

Підготовче засідання по кримінальному провадженню по обвинуваченню ОСОБА_2 по ч.2 ст.286 КК України відкласти на 13 лютого 2019 року 14 год. 00 хв.

Викликати в судове засідання прокурора, захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 та потерпілу ОСОБА_4

Обвинуваченого ОСОБА_2 доставити в підготовче засідання конвоєм.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуюча О.М.ГУДИМ