Ухвала суду № 79116734, 09.01.2019, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/5582/18

Провадження № 1-кс/265/577/19

У Х В А Л А

09 січня 2019 року місто Маріуполь

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання Гусєвої К.С., розглянувши клопотання слідчого СВ Лівобережного ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_2, погоджене із прокурором Маріупольської міської прокуратури №2 ОСОБА_3, про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В:

09 січня 2019 року до суду надійшло вказане клопотання..

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що у провадженні СВ Лівобережного ВП ЦВП ГУНП в Донецькій області перебувають матеріали кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.272 ч.1 КК України.

В клопотанні детально викладені обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.272 ч.1 КК України.

Відомості про вчинення кримінального правопорушення були внесені до ЄРДР 13 березня 2018 року за №12018050790000500.

Як зазначено в клопотанні, 08 січня 2019 року слідчим Лівобережного ВП Ковальовим С.С. було проведено огляд місця події, під час якого оглянуто територію АГЗС, яка розташована за адресою: м. Маріуполь, пр..Єдності,110 та використовується ТОВ «Кастіс» та на території розташованого обладнання підвищеної небезпеки, а саме: 4 підземні резервуари для зберігання нафтопродуктів, 4 розподільчі колонки для нафтопродуктів («Шельф» №12216, 12217 та дві без маркування), 1 розподільна колонка для скрапленого газу «Шельф» №6325, 2 наземні резервуари для скрапленого газу «Шельф» №181, №182. На момент огляду було встановлено, що обладнання підвищеної небезпеки знаходиться в робочому стані та підключено до електропостачання. Виявлене обладнання підвищеної небезпеки не вилучалось, постановою слідчого від 08.01.2019р. було визнано речовими доказами.

Як зазначає слідчий, на теперішній час виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане обладнання підвищеної небезпеки, яке було виявлено 08 січня 2019 року під час проведення огляду місця події, яке є предметом вчинення злочину та має значення речових доказів, з метою запобігання зникнення, втрати, пошкодження вказаних предметів, або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Окрім того, подальше використання вказаного обладнання підвищеної небезпеки без дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки може створити загрозу загибелі чи травмування людей чи настання інших тяжких наслідків.

На підставі вище викладеного, слідчий просить суд накласти арешт на вищезазначене майно.

Слідчий у письмовій заяві просив клопотання розглянути без його участі.

Дослідивши надані докази, слідчий суддя приходить до висновку про можливість задоволення заявленого слідчим клопотання про арешт майна, виходячи з наступного мотивування.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів

Відповідно до ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч.11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом.

Відповідно до ч.3 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Таким чином, на підставі наявності усіх підстав для арешту майна, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, шляхом накладення арешту на зазначене в клопотанні майно та заборони його відчуження та використання.

Керуючись ст. ст.117, 170-173 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Лівобережного ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_2, погоджене із прокурором Маріупольської міської прокуратури №2 ОСОБА_3, про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на обладнання підвищеної небезпеки, а саме: 4 підземні резервуари для зберігання нафтопродуктів, 4 розподільчі колонки для нафтопродуктів («Шельф» №12216, 12217 та дві без маркування), 1 розподільна колонка для скрапленого газу «Шельф» №6325, 2 наземні резервуари для скрапленого газу «Шельф» №181, №182, виявлене під час огляду місця події АГЗС, яка розташована за адресою: м. Маріуполь, пр..Єдності,110 та використовується ТОВ «Кастіс» ЄРДПОУ 41014067, місцезнаходження юридичної особи: 03151, м.Київ, вул.Народного Ополчення,18-б, шляхом заборони його відчуження та використання.

Роз’яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя