Ухвала суду № 79114788, 10.01.2019, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/172/19

Провадження № 1-кс/202/375/2019

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

10 січня 2019 року м. Дніпро

слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Слюсар Л.П.,

за участю секретаря судового засідання Дмитрієва Р.С.,

прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області Королех І.В.,

слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Чалого С.О.,

підозрюваного ОСОБА_3

захисника Тураєвої О.М.,

перекладача Шерстюк Л.В.,

розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Чалого С.О., погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Королех І.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Назрань Чечено-Інгушська ССР, громадянина Російської Федерації, який має неповну вищу освіту (освіту отримував в РФ), офіційно не працевлаштований, зареєстрований на території РФ, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040000000996 від 14.11.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України.

Згідно матеріалів клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, діючи за попередньою змовою групою осіб, будучи сутенерами, здійснювали дії направлені на забезпечення зайняття проституцією ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, а саме: у період з грудня 2017 року до 08 січня 2019 року (більш точні дати та час встановити не надалось можливим) здійснювали пошук клієнтів та посередництво з особами жіночої статі для вступу з ними у статевий зв'язок, у тому числі, розміщували об'яви в мережі Інтернет з пропозицією інтимних послуг, організовували виїзд жінок за адресами, зазначеними клієнтами, вели фінансову звітність незаконної діяльності з надання інтимних послуг, видавали заробітну плату, контролювали вихід вищевказаних осіб на роботу, за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфікуються за ч. 2 ст. 303 КК України.

08.01.2019 року о 17 год. 00 хв. ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України та останньому 09.01.2019 року повідомлено про підозру у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України.

10 січня 2019 року слідчому судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Чалого С.О., погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Королех І.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 із встановленням застави у розмірі 300 мінімальних розмірів заробітних плат.

Слідчий у своєму клопотанні та у судовому засіданні посилався на те, що підозрюваний підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, який є тяжким злочином, і карається позбавленням волі на строк до семи років, та посилався на існування ризиків, передбачених п.1, п.2, п.3, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме на те, що ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, так як останній вчинив кримінальне правопорушення за яке передбачено покарання у вигляді 7-ми років позбавлення волі, слідством на теперішній час встановлений той факт що підозрюваний тривалий час не має легального доходу для існування, офіційно ніде не працевлаштований, є громадянином Російської Федерації, на території України зареєстрованим не значиться, постійно мешкає на різних квартирах які орендує за грошові кошти отримані від незаконної діяльності, не має тісних соціальних зв'язків, висловлював думки про те що бажає повернутись на «кавказ» (згідно телефонної переписки); може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки, враховуючи тривалий період протягом якого підозрювані вчиняли злочин, для цього орендували різні квартири в місті Дніпрі, на даний час не вилучено всі документи що стосується оренди цих квартир, перебуваючи на свободі має реальну можливість перешкоджати вилученню даних документів; може незаконно впливати на свідків, експертів, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні враховуючи те, що на теперішній час слідством встановлено та допитано жінок, які підтвердили що надавали інтимні послуги працюючи у ОСОБА_7 та ОСОБА_3, дають викривальні свідчення відносно учасників злочинної групи, крім цього постійно зазначають що до них застосовувались заходи фізичного впливу з боку ОСОБА_3 та шантаж розповісти знайомим про їх діяльність у разі відмови від роботи. Крім того, на теперішній час існують і інші свідки яких слідству необхідно допитати на яких можуть впливати підозрювані примушуючи не давати свідчення; може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується враховуючи те, що підозрювані займаються незаконною діяльністю тривалий час (більше одного року),мають знайомства в правоохоронних органах, шукають грошові кошти для сплати грошових коштів «за кришу» (згідно телефонної переписки), дають підстави стверджувати про їх наміри продовжити злочинну діяльність та надалі займатись сутенерством.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали подане клопотання та просили його задовольнити.

Захисник та підозрюваний в судовому засіданні посилалися на необґрунтованість підозри, просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Перевіривши наданні матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, кримінальне провадження № 1201804000000996, заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, допитавши свідка ОСОБА_11, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що 08.01.2019 року о 13 год. 00 хв. ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України та останньому 09.01.2019 року повідомлено про підозру у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України.

Підозра ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, обґрунтовується зібраними доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження, а саме: допитом свідків ОСОБА_8,ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 які пояснили, що у період з 2017 року до 08 січня 2018 року вони (в різний період) з метою пошуку високооплачуваної роботи працевлаштувались в якості повій до ОСОБА_15 та ОСОБА_3 працювали за різними адресами зокрема а АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, де надавали інтимні послуги особам чоловічої статі за винагороду в сумі 700 гривень із яких 50% прибутку забирали ОСОБА_7 та ОСОБА_3; допитом свідка ОСОБА_16 встановленого під час обшуку квартири АДРЕСА_3, який в подальшому будучи допитаним в якості свідка пояснив, що він 09.01.2019 зателефонував за номером телефону НОМЕР_1 за яким домовився про надання інтимних послуг, прибувши в зазначену квартиру він передав грошові кошти в сумі 700 гривень та вступив в інтимні стосунки з ОСОБА_10; допитом свідка ОСОБА_17, який повідомив що він є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2, яку він в грудні 2018 року здав жінці з дочкою через ріелтора; протоколом огляду мережі Інтернет від 20.11.2017 року в ході якого встановлено наявність реклами інтимних послуг з номерів мобільних телефонів якими користувалась ОСОБА_7 та ОСОБА_3; протоколом обшуку за адресою: м. Дніпро, пр. О.Поля, 13/9, в ході якого речові докази - чорнові записи із зазначенням дати та суми за надання інтимних послуг, мобільні телефони які використовували підозрювані та ін., зафіксовано факт надання інтимних послуг ОСОБА_18; протоколом огляду речових доказів під час яких виявлені записи ОСОБА_7 із зазначенням розрахунків грошових коштів за надання інтимних послуг та мобільних телефонів, які містять відомості про розміщення з нього об'яв про надання інтимних послуг в мережі Інтернет; речовими доказами; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

Слідчий суддя не приймає до уваги посилання підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника щодо необґрунтованості підозри з огляду на наступне.

Так, згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній зазначив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «К.Ф. проти Німеччини» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже, слідчий суддя, враховуючи стадію досудового розслідування, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series A, № 182).

Слідчий суддя вважає, що посилання захисника та підозрюваного на необґрунтованість підозри є суб'єктивною оцінкою сторони захисту, зумовленою вибірковим висвітленням інформації з матеріалів кримінального провадження та наведенням протиріч. Разом з цим, матеріали клопотання та кримінального провадження підтверджують існування обґрунтованої підозри на тому етапі розслідування під час якого слідчий звернувся із клопотанням про застосування запобіжного заходу, та із врахуванням обсягу проведених та не проведених слідчих дій.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_3, виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_3 до вчинення кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин та із врахуванням обсягу проведених слідчих дій.

З приводу доведення існування ризиків зазначених слідчим у клопотанні, передбачених п. 1, п.2, п. 3, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає наступне.

Згідно зі змістом клопотання, слідчий в обґрунтування наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, зазначив, що підозрюваний ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років, а тому, підозрюваний ОСОБА_3, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин може переховуватися від органу досудового розслідування та, в подальшому, від суду.

Слідчий в своєму клопотанні вказував на наявність ризику, передбаченого п.2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_3 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки, враховуючи тривалий період протягом якого підозрювані вчиняли злочин, для цього орендували різні квартири в місті Дніпрі, на даний час не вилучено всі документи що стосується оренди цих квартир, перебуваючи на свободі має реальну можливість перешкоджати вилученню даних документів.

В обґрунтування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України слідчий зазначав те, що підозрюваний ОСОБА_3 може незаконно впливати на свідків, експертів, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні враховуючи те, що на теперішній час слідством встановлено та допитано жінок, які підтвердили що надавали інтимні послуги працюючи у ОСОБА_7 та ОСОБА_3

Також, слідчий в своєму клопотанні вказував на наявність ризику, передбаченого п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_3 вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується враховуючи те, що підозрювані займаються незаконною діяльністю тривалий час.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що зазначені ризики, передбачені п.1, п.2, п.3, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України є обґрунтованими та мотивованими.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та дійшов висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, може сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може незаконно впливати на свідків, експертів, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.

Враховуючи викладене, слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 303 КК України, обґрунтованість існування ризиків, передбачених п. 1, п.2, п. 3, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та встановлені під час судового розгляду обставини, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки на даний час по зазначеному кримінальному провадженню ще не проведено усіх слідчих дій, спрямованих на перевірку отриманих доказів, суд критично відноситься до показання свідка ОСОБА_11, оскільки це спростовується іншими доказами по справі, а тому вважає, що прокурором доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов'язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір застави.

Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.

Відповідно до п. 2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При вирішенні питання про розмір застави слідчий суддя не приймає до уваги доводи прокурора, слідчого, щодо необхідності визначення застави у розмірі 300 мінімальних розмірів заробітних плат, та вважає, що застава у розмірі 80-ти розмірів прожиткового мінімуму здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 176, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Чалого С.О., погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Королех І.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, помістивши його до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4» до 13 год. 00 хв. 08 березня 2019 року.

Визначити відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у кримінальному провадженні у розмірі 153 680 грн.

У випадку внесення підозрюваним ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановленої застави у розмірі 153 680 грн., вважати, що до неї обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, прибувати за кожною вимогою слідчого або суду, а також виконувати обов'язки на строк до двох місяців:

- прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за викликом;

- не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим, прокурором.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи в якій підозрюваний тримається під вартою.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваним.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Визначити строк дії ухвали до 13 год. 00 хв. 08 березня 2019 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на начальника СУ ГУНП в Дніпропетровській області.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Л.П. Слюсар