Рішення № 79113951, 08.01.2019, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/1747/18

Провадження № 2-о/135/3/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.01.2019 року м. Ладижин

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Патраманського І.О.,

за участю секретаря Ступак Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, у місті Ладижин Вінницької області, цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Виконавчий комітет Ладижинської міської ради Вінницької області, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із цією заявою, на обґрунтування якої повідомила, що має на меті приватизацію квартири АДРЕСА_1, однак у неї є перешкоди щодо надання документа, який підтверджує невикористання нею житлових чеків для приватизації державного житлового фонду у період часу з 01.01.1992 року по 25.05.1993 року. У вказаний період вона була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2. Однак отримати відповідну довідку в органах ведення реєстру вона не має можливості, адже відділ державної міграційної служби у місті Ладижин не передав відомості про реєстрацію фізичних осіб по приватному сектору міста Ладижин новоствореному органу реєстрації при місцевих органах самоврядування.

У зв'язку з чим, із врахуванням змінених вимог, просила встановити факт її зареєстрованого місця проживання у період часу з 01.01.1992 року по 25.05.1993 року включно за адресою: АДРЕСА_2.

Заявниця ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, попередньо подавши до суду заяву, у якій заявлені вимоги підтримала повністю, заяву просила задовольнити, а справу розглянути за її відсутності.

Представник заінтересованої особи - Виконавчого комітету Ладижинської міської ради Вінницької області у судове засідання не з'явився, попередньо подавши до суду заяву, відповідно до якої комітет не заперечує проти задоволення заяви із уточненими вимогами та викладено прохання про розгляд справи за відсутності представника комітету.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази та надавши їм належну правову оцінку, суд вважає, що заява про встановлення факту, що має юридичне значення частково обґрунтована та підлягає частково задоволенню, виходячи з таких підстав.

Дані правовідносини регулюються ЦК України та ЦПК України.

Згідно ч. 1 статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, крім фактів, які можуть бути встановлені у відповідності до ч. 1 ст. 315 ЦПК України, в судовому порядку можуть бути встановлені і інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.

Відповідно до п.18 «Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», затвердженого наказом Мінжитлокомунгоспу України від 16.12.2009 року № 396/186 громадянином до органу приватизації, зокрема подається поряд із іншими документами: документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду.

Відповідно до п.20 «Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», затвердженого наказом Мінжитлокомунгоспу України від 16.12.2009 року № 396486, документом, що підтверджує невикористання громадянином житлових чеків для приватизації державного житлового фонду є довідка з попередніх місць проживання (після 1992 року) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду.

У судовому засіданні встановлено, що дійсно зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 у період часу з 01.01.1992 року по 25.05.1993 року включно є: АДРЕСА_2.

Дані факти підтверджуються сукупністю доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності та допустимості.

Із ордеру на жилу площу в гуртожитку НОМЕР_2, виданого 30.08.2016 року на підставі рішення виконавчого комітету від 29.08.2016 року № 313, видно, що він виданий ОСОБА_1 на право зайняття з сім'єю з 1 чоловік житлової площі в гуртожитку АДРЕСА_1.

Із довідки про склад сім'ї громадянина, що мешкає у жилому приміщенні (кімнаті, кімнатах) у гуртожитку, та займані ними приміщення, виданої КП «Ладжитлосервіс» та довідки про склад зареєстрованих № 2597 від 31.08.2016 року, виданої відділом ведення реєстру Ладижинської територіальної громади Вінницької області, видно, що у АДРЕСА_1 постійно мешкає і має право на приватизацію ОСОБА_1

Із паспорту громадянина України серії НОМЕР_3, виданого 28.04.2009 року Ладижинським МВ УМВС України у Вінницькій області видно, що ОСОБА_1 з 05.05.1998 року зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1

Із довідки, виданої відділом пожежної охорони виконкому Вінницької обласної Ради народних депутатів №12/3/4 від 26.03.1993 року видно, що ОСОБА_1 дійсно працювала інженером противопожежної профілактики часті № 43 по охороні Ладижинської ГРЕС у період з 30.09.1992 року 26.03.1993 року.

Із довідки № 2598 від 31.08.2016 року, виданої відділом ведення реєстру Ладижинської територіальної громади Вінницької області видно, що ОСОБА_1 дійсно зареєстрована в АДРЕСА_3 з 26.05.1993 року по 10.12.1993 року; АДРЕСА_1 з 10.12.1993 року і по дату видачі довідки.

Із письмових пояснень ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 видно, що ОСОБА_1 була зареєстрована та проживала у будинку двоюрідної сестри своєї мами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 у період часу з 01.01.1992 року по 25.05.1993 року. Домова книга на вказаний будинок не збереглася, адже будинок проданий.

Ці докази суд приймає до уваги, так як вони зібрані з дотриманням вимог законів, не суперечать один одному та ніким не оскаржуються.

Отже, аналізуючи дані докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 дійсно була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_2 у період часу з 01.01.1992 року по 25.05.1993 року. За таких обставин, заява про встановлення факту, що має юридичне значення, підлягає задоволенню.

Встановлення факту, про який просить заявник має для неї юридичне значення, оскільки дає право на приватизацію кімнати, іншого порядку чи можливості встановити такий факт заявник не має. Встановлення такого факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

На підставі та керуючись ст. ст. 89, 95, 258, 259, 263-265, 305-308, 315, 354, 355 ЦПК України Цивільного процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) у період часу з 01.01.1992 року по 25.05.1993 року включно, за адресою: АДРЕСА_2.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (в редакції закону №2147-VIII від 3 жовтня 2017 року) апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення виготовлено «08» січня 2019року.

Суддя: