Рішення № 79111610, 11.01.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.01.2019

Справа № 910/14929/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

За позовом

Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради

До

Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна"

Про

стягнення 28 052,67 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" про стягнення заборгованості з орендної плати та нарахованої пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Приватним акціонерним товариством "ВФ Україна" було порушено зобов'язання щодо належного виконання умов договору № 254-ДРА/16 від 27.07.2016 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста в частині здійснення сплати орендних платежів.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини 6 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2018 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв’язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу – для подання відповіді на відзив.

30.11.2018 представником відповідача було подано відзив на позов, в якому останній зазначив, що на даний час не може а ні підтвердити, а ні спростувати наявну заборгованість, з огляду на те, що у відповідача наразі відсутні платіжні доручення про сплату орендних платежів. У зв’язку із тим, що відповідачем замовлено у банку зазначені платіжні доручення, тому Приватне акціонерне товариство "ВФ Україна" просить суд відкласти розгляд справи для надання відповідачу часу щодо формування своєї позиції. Одночасно, відповідач заявляє про застосування позовної давності щодо нарахування пені на заборгованість з орендної плати за серпень та вересень 2017 року.

Позивачем, в свою чергу, 07.12.2018 було подано до суду відповідь на відзив, в якій останній спростовував заперечення відповідача.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.07.2016 Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради (орендодавець, позивач) та Приватне акціонерне товариство "МТС Україна", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "ВФ Україна" (орендар, відповідач) уклали договір № 254-ДРА/16 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, відповідно до п.1.1. якого сторони узгодили, що з метою ефективного використання комунального майна Орендодавець на підставі рішення міської ради від 21.03.07 № 41/11 із змінами та доповненнями передає, а Орендар приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно - частина зовнішньої поверхні димової труби котельні та частина площадки основи димової труби - (надалі - об'єкт оренди) загальною площею 34,6 кв.м у тому числі (26,0 кв.м+ 8,6 кв.м), розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Артільна, 6-к, вартість яких, згідно з незалежною оцінкою становить 109 927,00 грн., без ПДВ у тому числі (56 181,00 грн. + 53746,00 грн.,) без ПДВ, що перебувають на балансі Комунального підприємства «Коменергосервіс», для використання під розміщення антенно - фідерних пристроїв та обладнання стільникового зв’язку. Використання об’єкту оренди не за цільовим призначенням забороняється.

За твердженнями позивача, Приватне акціонерне товариство "ВФ Україна" свої обов’язки щодо оплати орендної плати в повному обсязі не виконало, у зв’язку із чим, у останнього утворилась заборгованість перед позивачем за договором у сумі 24 325,04 грн.

У зв’язку із вищенаведеним Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради звернувся до господарського суду із даною позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" про стягнення 23 325,04 грн. основного боргу та 3 727,63 грн. нарахованої пені.

В свою чергу, відповідач своїми правами, передбаченими чинним законодавством України не скористався, а саме, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та зазначалось раніше, 27.07.2016 Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради (орендодавець, позивач) та Приватне акціонерне товариство "МТС Україна", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "ВФ Україна" (орендар, відповідач) уклали договір № 254-ДРА/16 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, відповідно до п.1.1. якого сторони узгодили, що з метою ефективного використання комунального майна Орендодавець на підставі рішення міської ради від 21.03.07 № 41/11 із змінами та доповненнями передає, а Орендар приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно - частина зовнішньої поверхні димової труби котельні та частина площадки основи димової труби - (надалі - об'єкт оренди) загальною площею 34,6 кв.м у тому числі (26,0 кв.м+ 8,6 кв.м), розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Артільна, 6-к, вартість яких, згідно з незалежною оцінкою становить 109 927,00 грн., без ПДВ у тому числі (56 181,00 грн. + 53746,00 грн.,) без ПДВ, що перебувають на балансі Комунального підприємства «Коменергосервіс», для використання під розміщення антенно - фідерних пристроїв та обладнання стільникового зв’язку. Використання об’єкту оренди не за цільовим призначенням забороняється.

Відповідно до п. п. 2.2-2.3 договору, Орендар вступає у строкове платне користування об’єктом оренди з дати підписання Сторонами цього договору та акта приймання - передачі об’єкта оренди. Передача об’єкта оренди в оренду здійснюється за вартістю згідно з незалежного оцінкою, проведеною станом на 31.05.16р. на підставі акта приймання - передачі об’єкта оренди, підписаного балансоутримувачем, Орендодавцем та Орендарем.

Розділом 3 договору сторони визначили розмір та порядок здійснення оплати орендної плати. Зокрема, пунктами 3.1- 3.5 встановлено, що розрахунок орендної плати здійснюється за Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального нерухомого майна, затвердженою міською радою. Розмір орендної плати відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід’ємною частиною цього договору, становить 3664,23 грн., без ПДВ/ базова за червень місяць 2016 рік/.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно з чинним законодавством та в повному обсязі спрямовується Орендарем на рахунок балансоутримувача.

Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди, починаючи з липня місяця 2016 року. У платіжному дорученні обов’язково зазначити, номер договору оренди, дату укладення та назву орендаря. За користування об’єктом оренди Орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує: -70 % від загальної суми орендної плати у розмірі 2564,96 грн., без ПДВ до загального фонду міського бюджету; - 30 % від загальної суми орендної плати у розмірі 1099,27 грн., без ПДВ на рахунок балансоутримувача об’єкта оренди.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць. Орендна плата сплачується Орендарем щомісяця у термін не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, і не залежить від наслідків господарської діяльності Орендаря.

Орендна плата сплачується Орендарем за весь час фактичного використання об’єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об’єкта оренди, включно.

Відповідно до п. 10.1 договору, цей договір діє: з 27 липня 2016р. до 13.07.2019р. включно.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір № 254-ДРА/16 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста від 27.07.2016, як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов’язків.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди комунального майна.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживча річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Судом встановлено, що 27.07.2016 орендодавець передав у строкове платне користування об’єкт оренди (частина зовнішньої поверхні димової труби котельні та частина площадки основи димової труби - (надалі - об'єкт оренди) загальною площею 34,6 кв.м у тому числі (26,0 кв.м+ 8,6 кв.м), розташовані за адресою:м. Дніпропетровськ, вул. Артільна, 6-к)- копія акту наявна у матеріалах справи.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з п. 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною 2 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до пунктів 3.1- 3.4 договору, розрахунок орендної плати здійснюється за Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального нерухомого майна, затвердженою міською радою. Розмір орендної плати відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід’ємною частиною цього договору, становить 3664,23 грн., без ПДВ/ базова за червень місяць 2016 рік.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно з чинним законодавством та в повному обсязі спрямовується Орендарем на рахунок балансоутримувача.

Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди, починаючи з липня місяця 2016 року. У платіжному дорученні обов’язково зазначити, номер договору оренди, дату укладення та назву орендаря. За користування об’єктом оренди Орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує: -70 % від загальної суми орендної плати у розмірі 2564,96 грн., без ПДВ до загального фонду міського бюджету; - 30 % від загальної суми орендної плати у розмірі 1099,27 грн., без ПДВ на рахунок балансоутримувача об’єкта оренди.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Судом встановлено, що за користування відповідачем об’єктом оренди за період з 27 липня 2016 року по липень 2018 року позивачем було нараховано 70 % від загальної суми орендної плати у розмірі 67 451,93 грн., що відображено у розрахунку заборгованості, долученому до позовної заяви.

В свою чергу відповідач, свої зобов’язання щодо оплати орендної плати за зазначений період виконав частково, сплативши позивачу орендну плату у сумі 43 126,37 грн.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Орендна плата сплачується Орендарем щомісяця у термін не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, і не залежить від наслідків господарської діяльності Орендаря(п. 3.5 договору).

Враховуючи вищенаведене, станом на час звернення позивачем до суду із розглядуваним позовом наявна заборгованість відповідача перед позивачем становить 24 325,56 грн., що не було спростовано відповідачем належними та допустимими доказами, зокрема, відповідачем не надано суду доказів сплати орендних платежів за користування об’єктом оренди за вказаний період.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, виходячи з наведених вище вимог чинного законодавства та умов договору оренди нерухомого майна, суд дійшов висновку, що строк здійснення оплати відповідачем орендної плати за договором за період з 27 липня 2016 року по липень 2018 року настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

З огляду на наведене вище, приймаючи до уваги всі фактичні обставини справи, приписи чинного законодавства України та умови договору оренди, а також враховуючи, що відповідачем порушені істотні умови договору оренди, зокрема щодо сплати орендних платежів, та беручи до уваги те, що відповідачем не спростовано тверджень позивача, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості орендної плати нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю у сумі 24 325,04 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 9.2 договору, за несвоєчасну сплату суми орендної плати Орендар зобов’язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу за весь період існуючої заборгованості у співвідношенні, визначеному у п. 3.3 цього договору.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за договором № 254-ДРА/16 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста від 27.07.2016, керуючись п. 9.2 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 3 727,63 грн.

Одночасно, відповідачем подану заяву про застосування позовної давності щодо нарахування пені на заборгованість з орендної плати за серпень та за вересень 2017 року.

Позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів” № 10 від 29.05.2013 (далі – постанова Пленуму ВГСУ № 10), за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

За приписами ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 260 Цивільного кодексу України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку (ч. 1 ст. 254 Цивільного кодексу України).

Статтею 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з п. 4.2 постанови Пленуму ВГСУ № 10, у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане. Якщо договором чи іншим правочином визначено різні строки виконання окремих зобов'язань, що з нього виникають (наприклад, у зв'язку з поетапним виконанням робіт або з розстроченням оплати), позовна давність обчислюється окремо стосовно кожного з таких строків.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Орендна плата сплачується Орендарем щомісяця у термін не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, і не залежить від наслідків господарської діяльності Орендаря(п. 3.5 договору).

Таким чином, прострочення по оплаті звітнього місяця у відповідача настає з 16 числа наступного за звітнім місяця.

При цьому, пунктом 4.3 Постанови №10 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» передбачено, що якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін. Однак, слід мати на увазі положення частини шостої статті 232 ГК України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором).

Отже, враховуючи наведені приписи законодавства, а також те, що позивач звернувся до суду з даним позовом 05.11.2018, суд дійшов висновку, що строк позовної давності для вимог про стягнення нарахованої пені на заборгованість з орендної плати за серпень 2017 року в періоді з 16.09.2017 по 04.11.2017 та за вересень 2017 року в періоді з 16.10.2017 по 04.11.2017 сплив.

Таким чином, здійснивши власний перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов’язання, порядку розрахунків погодженого сторонами та враховуючи позовну давність, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 3 596,40 грн.

Приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 753,76 грн.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 15, код ЄДРПОУ 14333937)на користь Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, просп. Д.Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 37454258) 24 325,04 грн. основного боргу, 3 596,40 грн. пені та 1 753,76 грн. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

6. Згідно з п.п. 17.5 пункту 17 розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Спичак О.М.