Ухвала суду № 79108566, 04.01.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.01.2019 Справа №607/353/19

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбич В.Л. за участю секретаря судового засідання Зубко О.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Тернопільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Фурки Т.А. погодженого прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Лушкіним І.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сколе Львівської області, українця, громадянина України, непрацюючого, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 06.03.2003 Сколевським районним судом, Львівської області за ч.3 ст.152, ч.2 ст. 153, ст.69, ст. 70 КК України до позбавлені волі на строк 5 років;

- 22.02.2008 Сколевським районним судом, Львівської області за ч.2 ст.185, ст. 71 КК України до позбавлені волі на строк 2 роки;

- 15.02.2011 Сколевським районним судом, Львівської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст. 185, ст. 395 КК України до позбавлені волі на 4 роки, на підставі ст.75 КК України звільнено від реального відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

- 19.03.2012 Сколевським районним судом, Львівської області за ч.2 ст.185, ч.1 ст. 199 ч.1 ст. 70, ч.4 ст. 70 КК України до позбавлені волі на строк 5 років;

- 08.06.2018 Тернопільським міськрайонним судом, за ч.2 ст.186, ст. 76 КК України до позбавлені волі на строк 4 роки, на підставі ст.75 КК України звільнено від реального відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;

- 17.11.2017 направлено з обвинувальним актом в Тернопільський міскрайонний суд за ч.2 ст. 186 КК України.

- 27.12.2018 направлено з обвинувальним актом в Тернопільський міскрайонний суд за ч.2 ст. 185 КК України.

-- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

-- за участю: прокурора Лушкіна І.В., слідчого Фурки Т.А., захисника Кондрацького І.М., підозрюваного ОСОБА_3,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Тернопільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Фурка Т.А. за погодженням з прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Лушкіним І.В. в рамках кримінального провадження №12019210010000027 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із клопотанням застосування підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке мотивується наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 02 січня 2019 року о 18:40 год. у ОСОБА_3, який раніше судимий за злочини проти власності, судимість за які, не знята у встановленому законом порядку, виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна коли він перебував за адресою АДРЕСА_3, біля кіоску «ІНФОРМАЦІЯ_3» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_3 перебуваючи у АДРЕСА_3, біля кіоску «ІНФОРМАЦІЯ_3» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2», переконавшись у тому що його дії не будуть помічені сторонніми особами, діючи умисно, з метою незаконного збагачення, таємно, шляхом вільного доступу викрав два ящики новорічних іграшок, які знаходились у приміщенні кіоску «ІНФОРМАЦІЯ_3» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2», що за адресою . АДРЕСА_3.

Із викраденим майном ОСОБА_3 з місця вчинення злочину втік, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на 1625 гривень.

03 січня 2019 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна(грабіж), вчинений повторно.

Слідчим слідчого відділу Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Фуркою Т.А. проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019210010000027 за ч.2 ст.185 КК України.

У клопотанні зазначено та вказано прокурором в судовому засіданні, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами:

- заявою ОСОБА_3 про те, що він добровільно видає картонну коробку з новорічними іграшками яку викрав з торгового кіоску;

- протокол огляду предмету з потерпілим ОСОБА_5 який вказує, що це та сама коробка яку викрали;

- протокол огляду відеозапису;

- протокол затримання особи з додатками у вигляді фото таблиці.

Слідчий у клопотанні зазначає і підтримується в судовому засіданні прокурором, що підставою до застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у відповідності до ч.2 ст.177 КПК України, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, за яке передбачено покарання у виді арешту строк від 3 до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 5 років або позбавлення волі на той самий строк, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 у виді тримання під вартою, відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також: запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Санкція ч.2 ст. 185 КК України, за якою обґрунтовано підозрюється ОСОБА_3, передбачає покарання у виді арешту строк від 3 до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 5 років або позбавлення волі на той самий строк. Це повністю узгоджується із положеннями п.5 ч.2 ст.183 КПК України, відповідно до якої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання ; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, відповідно ОСОБА_3 не має постійного місця роботи хоча вік та стан здоров'я дозволяє ОСОБА_3 працювати, відповідно до того що ОСОБА_3 неодноразово судимий за майнові злочини постійного місця роботи він не шукає та працювати не бажає, а це означає що є вірогідність того що він може вчинити ще одне або декілька кримінальних правопорушень

Обґрунтування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, - запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду:

Відповідно до положень ст. 89 КК України ОСОБА_3 являється особою, раніше судимою, судимість якого не знята та не погашена в установленому законом порядку. Зокрема, вироком Тернопільського міськрайонного суду 08.06.2018, за ч.2 ст.186, ст. 76 КК України до позбавлені волі на строк 4 роки, на підставі ст.75 КК України звільнено від реального відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, та покладено обов'язки, передбачені п.1,2 ч.1, п.2 ч.2 ст. 76 КК України. Відповідно до ухвали Тернопільського міськрайоного суду № 607/13737/17 від 14 листопада 2017 року до ОСОБА_3 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою про те ОСОБА_3 вніс заставу в розмірі 33 000 гривень.

27.12.2018 Тернопільською місцевою прокуратурою направлено для розгляду в суд обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018210010003578, внесеному в ЄРДР 06.12.2018 року, про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України. Обвинувальний акт на даний час перебуває на розгляді Тернопільського міськрайонного суду. Вказаний злочин, ч.2 ст.185 КК України, у вчиненні якого на даний час обвинувачується ОСОБА_3,, він вчинив 05.12.2018, тобто під час іспитового строку, встановленого вироком Тернопільського міськрайонного суду від 08.06.2018 року.

Обгрунтування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, - вчинити інше кримінальне правопорушення:

27.12.2018 Тернопільською місцевою прокуратурою направлено для розгляду в суд обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018210010003578, внесеному в ЄРДР 06.12.2018 року, про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, тобто за злочини майнового характеру. Також на дайни час він підозрюється у вчиненні злочину майнового характеру.

З наведено можна зробити висновок, що злочинна діяльність ОСОБА_3 пов'язана саме із його скрутним матеріальним становищем, необхідністю отримання джерел для існування. Як вбачається, перебуваючи на свободі, ОСОБА_3 і на далі може продовжувати свою протиправну діяльність та вчиняти нові злочини майнового характеру.

З огляду на викладене, ОСОБА_3 усвідомлює, що у разі визнання його судом винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, а також злочину, який на даний час перебуває на розгляді суду (ч.2 ст.185 КК України), йому може бути призначене покарання у виді позбавлення волі. Тому, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчиненні злочини, ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Із врахуванням наведеного, існують підстави вважати, що інший більш м'який запобіжний захід, а ніж тримання під вартою не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, зважаючи на санкцію статті з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а застосування менш суворого запобіжного заходу не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам.

Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, з наведених у ньому підстав, підозрюваного та захисника, які просять обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки вважають, що долучені до клопотання матеріали не підтверджують викладені в ній обставини, а також те, що слідством не подано інших доказів вини останнього, приходжу до висновку, що клопотання слідчого СВ Тернопільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Фурки Т.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 необхідно задовольнити, при цьому відмовивши у задоволенні клопотання підозрюваного та захисника про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан.

Частина 2 статті 177 цього Кодексу передбачає, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.

Санкція ч.2 ст. 185 КК України, за якою обґрунтовано підозрюється ОСОБА_3, передбачає покарання у виді арешту строк від 3 до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 5 років або позбавлення волі на той самий строк, що не суперечить п.5 ч.2 ст.183 КПК України, відповідно до якого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Так, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України. При цьому, підозра у вчиненні ОСОБА_3 вказаного злочину підтверджується оголошеними та дослідженими у судовому засіданні доказами в їх сукупності, які в даному випадку є достатніми при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу, виходячи із системного аналізу зібраних доказів.

Вивченням особи ОСОБА_3 встановлено, що відповідно до положень ст. 89 КК України він являється особою, раніше судимою, судимість якого не знята та не погашена в установленому законом порядку. Зокрема, вироком Тернопільського міськрайонного суду 08.06.2018, за ч.2 ст.186, ст. 76 КК України до позбавлені волі на строк 4 роки, на підставі ст.75 КК України звільнено від реального відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, та покладено обов'язки, передбачені п.1,2 ч.1, п.2 ч.2 ст. 76 КК України. Відповідно до ухвали Тернопільського міськрайоного суду № 607/13737/17 від 14 листопада 2017 року до ОСОБА_3 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою про те ОСОБА_3 вніс заставу в розмірі 33 000 гривень.

Також, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, відповідно ОСОБА_3 не має постійного місця роботи хоча вік та стан здоров'я дозволяє йому працювати, відповідно до того що ОСОБА_3 неодноразово судимий за майнові злочини постійного місця роботи він не шукає та працювати не бажає, а це означає що є вірогідність того що він може вчинити ще одне або декілька кримінальних правопорушень.

Окрім того, 27.12.2018 року Тернопільською місцевою прокуратурою направлено для розгляду в суд обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018210010003578, відносно ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та згідно даного обвинувального акту, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення 05.12.2018р., тобто під час іспитового строку, встановленого вироком Тернопільського міськрайонного суду від 08.06.2018 року.

Злочинна діяльність ОСОБА_3 пов'язана саме із його скрутним матеріальним становищем, необхідністю отримання джерел для існування, а тому перебуваючи на свободі, існує ризик, що ОСОБА_3 і надалі може продовжувати свою протиправну діяльність та вчиняти нові злочини майнового характеру.

Окрім того, ОСОБА_3 усвідомлюючи наведенні вище обставини, а також те що у разі визнання його судом винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, йому може бути призначене покарання у виді позбавлення волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчиненні злочини, він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Вищевказані обставини дають підстави вважати, що з урахуванням особи ОСОБА_3 та його поведінки, обставин вчинення злочину, у випадку незастосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання підозрюваному іншого більш м'якого запобіжного заходу, про який просять підозрюваний та його захисник, існують ризики, що підозрюваний, зважаючи на санкцію кримінального правопорушення, у якому останній підозрюється, з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а застосування менш суворого запобіжного заходу не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім цього, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу ОСОБА_3, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, його вік, сімейний та майновий стан, наявність перелічених ризиків, приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави в межах, встановлених законом у даному випадку та який достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника Кондрацького І.М., підтриманого підозрюваним ОСОБА_3 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_3, запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.

Клопотання слідчого СВ Тернопільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Фурки Т.А. погодженого прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Лушкіним І.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3 - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою взявши ОСОБА_3 під варту із зали суду.

Датою закінчення строку дії ухвали вважати 23 год. 30 хв. 02 березня 2019 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_3 заставу в розмірі 38420 (Тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень для внесення на депозитний рахунок Управління ТУ ДСА України у Тернопільській області (р/р 37319038003454 в ДКС України в м.Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код 26198838, Банк Одержувача: Державна казначейська служба, призначення платежу - застава за «ОСОБА_3» у кримінальному провадженні №12019210010000027 за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 січня 2019 року).

У випадку внесення застави покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки: не відлучатися із м.Тернополя, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; з'являтися за першою вимогою до слідчого прокурора чи суду залежно від стадії кримінального провадження; здати на тимчасове зберігання в СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області документи для виїзду за межі території України.

Роз'яснити ОСОБА_3 що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_3 негайно після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич