Рішення № 79108421, 10.01.2019, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/1554/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2019 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого Зушман Г. І.

з участю секретаря Кушнір Т.І.

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Борщеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мельнице-Подільської селищної ради Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом про визнання за ним права власності, як за спадкоємцем за заповітом, на ? частину домоволодіння, розташованого в с.Збручанське, вул.Соколівська,13 Борщівського району Тернопільської області, що належало ОСОБА_2, яка померла 01 лютого 2017 року, посилаючись на те, що при зверненні в нотаріальну контору з метою оформлення спадщини на вказане майно йому було відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів на домоволодіння, виданих на ім’я спадкодавця. Позивач вказав, що спірне домоволодіння станом на 15 квітня 1991 року відносилося до суспільної групи двір колгоспника. В ньому проживали він та ОСОБА_2 і являлися власниками цього домоволодіння, однак, не оформили правовстановлюючих документів. Зазначив, що спадкодавець у погосподарських книгах та інших документах, які знаходяться у селищній раді, записана як ОСОБА_3, що є невірним, оскільки згідно її паспортних даних та свідоцтва про смерть вона ОСОБА_2.

Позивач у підготовче засідання не з’явився. Від нього поступила письмова заява, в якій просить справу слухати у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.

Представник Мельнице-Подільської селищної ради в підготовче засідання не з’явився, в поданій суду письмовій заяві просить розглянути справу в його відсутності, позов визнає повністю.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив такі факти.

Борщівська державна нотаріальна контора 20 липня 2018 року листом №668/02-14 відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно ОСОБА_2, померлої 01 лютого 2017 року, яке складається з 1/2 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, що знаходиться в селі Збручанське по вул.Соколівська,13 Борщівського району Тернопільської області у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на майно, у зв’язку з чим позивачу було рекомендовано звернутися до суду для визначення належності вказаного нерухомого майна померлому та наступної належності йому як спадкоємцеві за заповітом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Рішенням шостої сесії двадцять першого скликання Збручанської сільської ради від 28 травня 1999 року №11 ОСОБА_3 було передано безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку.

Згідно довідки Мельнице-Подільської селищної ради від 31 серпня 2017 року №390 земельна ділянка, виділена ОСОБА_2, знаходиться по вул.Соколівська,13 с.Збручанське Борщівського району Тернопільської області.

Згідно характеристики будинку, господарських будівель та споруд, виготовленої КП Борщівське районне бюро технічної інвентаризації 23 серпня 2017 року, інвентаризаційна вартість домоволодіння, що знаходиться в с.Збручанське, вул.Соколівська,13 Борщівського району Тернопільської області, становить 140938,00 грн., житловий будинок та господарські будівлі побудовано в 1928-1977 роках.

З доданих до матеріалів справи виписок із погосподарських книг с.Збручанське за 1991-1995 роки, двір, що знаходиться по вул.Соколівська,13 с.Збручанське Борщівського району Тернопільської області, і, у якому проживали та були зареєстровані ОСОБА_3 – голова двору та племінник ОСОБА_1 відносився до категорії колгоспних дворів. Станом на 15 квітня 1991 року ці ж члени колгоспного двору є такими, що не втратили права на частку в колгоспному дворі.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.6 постанови «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22.12.95 № 20, до правовідносин, що виникли до прийняття 15 квітня 1991 року Закону України «Про власність», застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулюють власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15.04.1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається, виходячи з рівності усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Отже, членам колгоспного двору, в тому числі спадкодавцю ОСОБА_2, належало право власності на спірне будинковолодіння по 1/2 частині кожному.

08 квітня 2009 року, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Борщівської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 653, яким заповіла все належне їй на день смерті майно позивачу ОСОБА_1

Спадкодавець, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, померла 01 лютого 2017 року в с.Збручанське Борщівського району Тернопільської області (свідоцтво про смерть серії І-ИД №219470, видане 02 лютого 2017 року Мельнице-Подільською селищною радою Борщівського району Тернопільської області).

Згідно довідки Мельнице-Подільської селищної ради від 17 жовтня 2018 року №478 на день смерті ОСОБА_2 разом з нею у житловому будинку у с.Збручанське, вул.Соколівська,13 був зареєстрований та проживав племінник ОСОБА_1.

Отже позивач ОСОБА_1 є таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2

Згідно довідки Мельнице-Подільської селищної ради від 17 жовтня 2018 року №479 особа з прізвищем ОСОБА_5 у селі Збручанське Борщівського району Тернопільської області не проживала і не проживає.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що померлій ОСОБА_2 належала 1/2 частина домоволодіння, розташованого в с.Збручанське, вул.Соколівська,13 Борщівського району Тернопільської області, проте у погосподарських книгах та рішенні сільської ради про передачу безоплатно у власність земельної ділянки спадкодавець ОСОБА_2 зазначена як ОСОБА_3, однак, враховуючи досліджені в судовому засіданні вищенаведені письмові докази, немає сумнівів, що це одна і та ж сама особа – ОСОБА_2.

За даними листа Борщівської державної нотаріальної контори від 20 липня 2018 року №668/02-14 20 липня 2018 року позивачу було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом за Р № 740 на земельну ділянку площею 1,2428 га, що знаходиться на території Збручанської сільської ради, що належала спадкодавцю ОСОБА_2

Інших спадкоємців, які б заявили свої права на спадкове майно, немає.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

З огляду на наведене суд вважає, що позов слід задовольнити і визнати за позивачем ОСОБА_1, як за спадкоємцем за заповітом, право власності на 1/2 частину домоволодіння, розташованого в с.Збручанське, вул.Соколівська,13 Борщівського району Тернопільської області, що належала померлій 01 лютого 2017 року ОСОБА_2

На підставі ст.ст. 392, 1216, 1218, 1223, 1233, 1268 ЦК України, керуючись ст. ст.12, 13, 81, 141, 200,206, 263, 265, п.15.5) Перехідних положень ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, жителем ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, як за спадкоємцем за заповітом, право власності на 1/2 частину домоволодіння, розташованого в с.Збручанське, вул.Соколівська,13 Борщівського району Тернопільської області, що належала померлій 01 лютого 2017 року ОСОБА_2.

Судові витрати по справі покласти на сторони в тій частині, в якій вони їх понесли.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Борщівський районний суд Тернопільської області до Тернопільського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 10 січня 2019 року.

Головуючий