Ухвала суду № 79106972, 09.01.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/20497/18

Провадження № 1-кс/520/300/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., за участю прокурора Ставської І.С., власника майна ОСОБА_1, представника власника майна – адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3, яке погоджено прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12018160480003404 від 31.08.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 190, ч. 2 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, 31.08.2018 з Управління захисту економіки в Одеській області ДЗЕ НПУ надійшли матеріали за зверненням ОСОБА_5 про те, що приблизно в червні 2016 року громадянка ОСОБА_6 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, під приводом надання ОСОБА_5 послуг зі сприяння у пошуках клієнтів щодо постачання с/г продукції, зловживаючи довірою останнього, заволоділа належними йому грошовими коштами в особливо великих розмірах.

За вказаним фактом СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, 31.08.2018 до ЄРДР були внесені відомості за № 12018160480003404 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Крім того, 31.08.2018 надійшла заява ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_1, у квітні 2018 року, під приводом надання послуг із сприянням у пошуку клієнтів щодо постачання с/г продукції, зловживаючи його довірою заволоділа належними йому грошовими коштами у розмірі 113 452 гривень, чим завдала майнову шкоду ОСОБА_7 на вказану суму.

За вказаним фактом СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, 31.08.2018 до ЄРДР були внесені відомості за № 12018160480003408 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Одночасно встановлено, що 04.09.2018 надійшла заява ОСОБА_8 про те, що у період часу з липня по теперішній час, ОСОБА_1, під приводом розвитку бізнесу, зловживаючи довірою ОСОБА_8, незаконно заволоділа грошовими коштами останнього в особливо великих розмірах.

За вказаним фактом СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, 04.09.2018 до ЄРДР були внесені відомості за № 12018160480003456 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Постановою прокурора Одеської місцевої прокуратури № 1 матеріали вищевказаних досудових розслідувань були об’єднані в одне кримінальне провадження № 12018160480003404 від 31.08.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 190 КК України.

Одночасно встановлено, що в ході проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12018160480003404 від 31.08.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2 та 4 ст. 190 КК України, було встановлено, що директор ТОВ "Дєніз" (ЄДРПОУ 41464466) ОСОБА_1, в ході здійснення своєї господарської діяльності у сфері закупівлі та продажу сільського господарської продукції, складає завідомо підроблені документи - товарно-транспортні накладні на товар с/г продукції, який надходить на складські приміщення та у подальшому здійснює їх експорт, що спричинило тяжкі наслідки.

За вказаним фактом, СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, 04.09.2018 до ЄРДР були внесені відомості за № 12018160480004859 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України.

Постановою прокурора Одеської місцевої прокуратури № 1 матеріали вищевказаних досудових розслідувань були об’єднані в одне кримінальне провадження № 12018160480003404 від 31.08.2018 із встановленою правовою кваліфікацією ч.ч. 2, 4 ст. 190 та ч. 2 ст. 366 КК України.

В ході досудового розслідування було допитано в якості потерпілого ОСОБА_5 зі свідчень якого вбачається, що приблизно у 2016 році, він познайомився з ОСОБА_1, яка йому в ході їх розмови запропонувала йому спільний бізнес у сфері придбання та оптового продажу зернових культу на території України, при цьому остання його запевнила, що вона в цій сфері вже досить тривалий час та у неї у зв’язку з чим є достатній перелік осіб, які можуть виступати перевіреними постачальниками.

У зв’язку з тим, що у ОСОБА_5 не було сумнівів для недовіри ОСОБА_1, він погодився на співробітництво з нею та приблизно в кінці травня 2018 року, ОСОБА_5 передав їй грошові кошти у розмірі 1 250 000 доларів США у якості оплати за придбання партії товару – зернових культур та їх доставку на склад, який розташований на території міста Миколаєва, однак до теперішнього часу, ОСОБА_1 взяті на себе зобов’язання не виконала, грошові кошти у розмірі 600 000 доларів США, ОСОБА_5 не повернула.

Разом з цим, в ході досудового розслідування було допитано в якості потерпілого ОСОБА_7 зі свідчень якого вбачається, що приблизно у березні 2018 року він зустрівся з раніше йому вже відомою через його товариша ОСОБА_9 ОСОБА_1 та у подальшому передав їй в якості оплати за придбання партії товару – зернових культур та їх доставку на склад, який розташований на території міста Миколаєва, грошові кошти у розмірі 4000 доларів США, однак до теперішнього часу, ОСОБА_1 взяті на себе зобов’язання не виконала, грошові кошти у розмірі 4000 доларів США, ОСОБА_7 не повернула.

Крім того, в ході досудового розслідування було допитано в якості потерпілого ОСОБА_10 зі свідчень якого вбачається, що приблизно в серпні 2018 року, він через свого знайомого ОСОБА_9 познайомився з ОСОБА_1, яка йому як і його товаришу запропонувала сумісний бізнес в сфері оптової закупівлі та продажу зернових культур та запевнила його, що у неї у вказаній сфері є відповідні знайомства та вона може у найближчий час знайти потенційних постачальників зазначеного виду продукції та посприяти її доставки їх на склади, які розташовані на території міста Миколаєва.

У зв’язку з тим, що у ОСОБА_10 не було підстав не довіряти у законності її намірів, останній передав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 300 000 доларів США в якості оплати за придбання партії товару – зернових культур та їх доставку на склад, який розташований на території міста Миколаєва, грошові кошти у розмірі 300 000 доларів США, однак до теперішнього часу, ОСОБА_1 взяті на себе зобов’язання не виконала, грошові кошти у розмірі 300 000 доларів США, ОСОБА_10 не повернула.

При цьому останній показав, що 07.08.2018 він за домовленістю з ОСОБА_1 приїхав в офіс № 901, який розташований та 9 поверсі будинку № 21 Бізнес Центр «Наше дело», по вулиці Бугаївській в місті Одесі, де вона здійснює свою діяльність на посаді директора вказаного підприємства, з метою домовитись про обставини повернення нею вищевказаної суми грошових коштів, що до теперішнього часу так і не було нею зроблено.

Разом з цим в ході досудового розслідування було додаткового допитано в якості потерпілого ОСОБА_5 зі свідчень якого вбачається, що 07.08.2018 він за домовленістю з ОСОБА_1 приїхав в офіс № 901, який розташований та 9 поверсі будинку № 21 Бізнес Центр «Наше дело», по вулиці Бугаївській в місті Одесі, де вона здійснює свою діяльність на посаді директора вказаного підприємства, з метою провести взаєморозрахунки, які у подальшому шляхом співставлення належного ОСОБА_5 блокноту та блокноту ОСОБА_1 були проведені та розбіжностей виявлено не було.

Однак, в ході зустрічі ОСОБА_1 почала заперечувати факт отримання нею від ОСОБА_5 грошових коштів у сумі понад 600 000 доларів США, мотивуючи це тим, що остання у період часу з 05.06 по 07.06.2018 не могла їх отримати як визначено у її та у блокноті ОСОБА_5, оскільки у вказаний період часу вона перебувала за межами міста ОСОБА_10.

Вказаний факт не відповідає дійсності, оскільки у зазначений період часу довірена особа ОСОБА_5 – ОСОБА_11Ю за дорученням останнього зустрічався особисто з ОСОБА_1 для передачі їй вищевказаної суми грошових коштів.

Крім того останній показав, що він ще один раз приїздив до ОСОБА_1 з метою подивитись документи, які підтверджують факт виконання нею своїх зобов’язань в частині здійснення поставки с/г продукції в чому йому було відмовлено, що дало йому підстави припустити що зазначені документи мають ознаки підробки.

При цьому, в рамках вказаного кримінального провадження було допитано в якості свідка ОСОБА_11 зі свідчень якого вбачається, що приблизно в липні 2018 року йому зателефонував йог товариш ОСОБА_5 та попросив його зустрітися з особою на ім’я ОСОБА_1 для того щоб передати їй грошові кошти для реалізації їх ділових взаємовідносин, що ним у подальшому і було зроблено, при цьому останній показав що на зазначеній зустрічі була присутня особисто ОСОБА_1, яка після отримання від нього грошових коштів одразу зателефонувала ОСОБА_5 та підтвердила факт їх отримання.

Разом з цим в ході досудового розслідування було допитано в якості свідка ОСОБА_12 зі свідчень якого вбачається, що приблизно що в червні 2017 року він через Всесвітню мережу Інтернет знайшов повідомлення про те, що особа на ім’я Денис, діючи від імені Фірми «Атлант Груп», пропонував вакансію директора на одній із підприємств-контрагентів вказаної фірми, яка займається діяльністю у сфері продажу та закупівлі с/г продукції.

У зв’язку з тим, що за надання своїх персональних даних для оформлення на посаду директора, вищевказаний Денис запропонував грошову винагороду у розмірі 5000 гривень, останній погодився на вказану пропозицію, у зв’язку з чим, на нього було зареєстровано фірму «Групптрейд».

При цьому останній показав, що в ході особистої розмови з Денисом, останній постійно в телефонному режимі погоджував всі свої дії направлені на реєстрацію вищевказаного підприємства з особою на ім’я ОСОБА_5.

В ході досудового розслідування оперативному підрозділу було надано доручення щодо встановлення фактичного місцезнаходження особи на ім’я ОСОБА_1 та факту належності їй яких-небудь транспортних засобів.

З матеріалів виконаного доручення вбачається, що ОСОБА_1 разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_13 з яким вона постійно проводила ділові зустрічі з постачальниками продукції, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 буд. 24.

Так, 03.01.2019, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси, за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Великий Дальник, провулок Степовий, 2 буд. 24, був проведений обшук, в ході якого були виявлені та вилучені речі та документі, зазначені в клопотанні.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням про накладення арешту на майно, обґрунтовуючи його тим, що метою накладення арешту є збереження речових доказів, які мають суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та їх арешт потрібен для позбавлення власників можливості відчужувати вказане майно, або псування, втрати, знищення, перетворення, пересування, передачі, що в свою чергу в подальшому унеможливить прийняття законного та об’єктивного рішення.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала в повному обсязі та просила задовольнити.

Представник власника майна в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, надавши письмові заперечення, зазначивши, що жодного доказу, який стосується причетності ОСОБА_1 до скоєння злочинів, передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 190, ч. 2 ст. 366 КК України, сторона обвинувачення до суду не надала, а лише вказала на припущення. Крім того, сторона обвинувачення не надала підтвердження того, що вилучене майно є доказом вчиненого кримінального правопорушення.

Власник майна в судовому засіданні підтримала думку представника.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників процесу, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Так, слідчий суддя зазначає, що обставини скоєння кримінального правопорушення, на які посилається сторона обвинувачення в клопотанні, не підтверджуються жодними доказами, також до клопотання не долучені докази, які б підтверджували можливу причетність ОСОБА_1 до зазначеного кримінального правопорушення.

В порушення вимог ч.2 ст.171 КПК України, долучені до клопотання документи не підтверджують підстави, мету та відповідного обґрунтування необхідності арешту майна, розміру завданої шкоди, а також значення вилученого майна для даного кримінального провадження.

Крім того, в клопотанні відсутнє належне обґрунтування необхідності накладення арешту на майно, а стороною обвинувачення не доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні на теперішній час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, про який йдеться в клопотанні.

На підставі викладеного, враховуючи вищевказані недоліки клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання підлягає поверненню прокурору для усунення зазначених в ухвалі слідчого судді недоліків, з встановленням відповідного процесуального строку.

Керуючись ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3, яке погоджено прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12018160480003404 від 31.08.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 190, ч. 2 ст. 366 КК України – повернути прокурору.

Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.