Постанова № 7910694, 22.01.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2010 року м. Черкаси Справа № 2а-6243/09/2370

10 год. 30 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Чубар Т.М.,

при секретарі Музиченко В.І.,

за участю представника позивача державної податкової інспекції у Лисянському районі Черкаської області Москаленка А.А. за довіреністю № 2495/10 від 12.05.2009р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Лисянському районі Черкаської області до приватного підприємства «Авіста» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась державна податкова інспекція у Лисянському районі Черкаської області, в якому просить стягнути з приватного підприємства «Авіста» заборгованість в сумі 4152грн.22коп.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи їх тим, що відповідач зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності Лисянською районною державною адміністрацією Черкаської області 27.11.1998р. та перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 22.12.1998р. як платник податків та платежів до бюджету. Станом на 09.12.2009р. за відповідачем згідно облікових карток платника податків обліковується податковий борг на загальну суму 4 152 грн. 22 коп., в тому числі 2690 грн. 61коп. з податку на додану вартість, 98 грн. 10 коп. з податку на прибуток підприємств, 1346 грн. 50 коп. земельного податку та 5 грн. 10 коп. комунального податку, який позивач просить стягнути в судовому порядку.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи в судове засідання не зявився, про причину своєї неявки не повідомив, заперечення на позов не надав, а тому суд вирішив провести розгляд справи за його відсутності на підставі наявних матеріалів справи.

Заслухавши пояснення та доводи представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Спеціальним законом, який визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, є Закон України «Про плату за землю» №2535-XII від 03.07.1992р.

Згідно статті 2 цього Закону використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар. При цьому земельний податок сплачується власниками земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції.

Судом встановлено, що відповідач приватне підприємство «Авіста» зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності Лисянською районною державною адміністрацією Черкаської області 27.11.1998р., ідентифікаційний код 30065444 (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 11.01.2010р.), та перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Лисянському районі Черкаської області як платник податків і зборів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування» № 1251-XII від 25.06.1991р., в тому числі податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, земельного податку з юридичних осіб та комунального податку з 22.12.1998р. (довідка про взяття на облік платника податків № 3/29-023 від 11.12.2009р.).

За змістом статті 13 Закону України «Про плату за землю» №2535-XII від 03.07.1992р. підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

При цьому податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (стаття 17 Закону України «Про плату за землю» №2535-XII від 03.07.1992р. ).

Контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Як вбачається з доданого до матеріалів позовної заяви податкового розрахунку земельного податку приватного підприємства «Авіста» на 2008 рік, загальний розмір нарахованого земельного податку на поточний рік складає 1097 грн., що з урахуванням розбивки річної суми на рівні частки за місяцями становить 91 грн. 42 коп. щомісяця. Відповідно до податкового розрахунку земельного податку відповідача на 2009 рік, загальний розмір нарахованого податку на поточний рік складає 1264 грн. 22 коп., що з урахуванням розбивки річної суми на рівні частки за місяцями становить 105 грн. 35 коп. щомісяця.

В той же час, згідно наданої позивачем виписки з облікової картки приватного підприємства «Авіста» за відповідачем станом на 09 грудня 2009 року обліковується заборгованість зі сплати земельного податку за жовтень 2008 року-листопад 2009 року на загальну суму 1 346 грн. 50 коп.

Окрім того, за відповідачем згідно облікової картки платника податків обліковується також заборгованість зі сплати комунального податку в розмірі 5 грн. 10 коп., що відповідно до статті 15 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251-XII від 25.06.1991р. та статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» № 56-93 від 20.05.1993р. віднесений до місцевих податків і зборів.

За змістом статті 15 означеного Декрету комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Згідно податкового розрахунку комунального податку за третій квартал 2009 року річний фонд оплати праці відповідача становить 51 грн., як наслідок нарахований податок за базовий податковий період складає 5 грн. 10 коп.

Оскільки суми земельного та комунального податку відповідачем розраховано самостійно в поданих останнім розрахунках, відповідні податкові зобовязання згідно п. 5.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000р. (далі по тексту Закон №2181), який є спеціальним законом з питань оподаткування, що установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення тощо, є узгодженими .

За змістом п.п. 5.4.1 п. 5.4 статті 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлені строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Разом з тим, позивачем до стягнення з приватного підприємства «Авіста» заявлено також суму заборгованості з податку на додану вартість, порядок обчислення і сплати якого встановлено Законом України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р.

Так, платником податку на додану вартість згідно статті 1 цього Закону є особа-суб'єкт підприємницької діяльності, в тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій, інша юридична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, а також фізична особа (громадянин, іноземний громадянин та особа без громадянства), що здійснює діяльність, віднесену до підприємницької згідно з законодавством, або імпортує товари на митну територію України, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно п.п. 7.2.8 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р. платники податку на додану вартість зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнених від оподаткування.

Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку.

13 травня 2009 року державною податковою інспекцією у Лисянському районі Черкаської області у відповідності з вимогами п. 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-XII від 04.12.1990р. за результатами камеральної перевірки податкової декларації приватного підприємства «Авіста» щодо податку на додану вартість винесено акт № 302/15-113, яким встановлено заниження відповідачем податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 2848 грн. 80 коп.

Відповідно до п.п. «в» п.п. 4.2.2 Закону № 2181 у разі якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання, останній зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків.

При цьому у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

На підставі акту № 302/15-113 від 13.05.2009р. у відповідності до п.п. 4.2.2 п.4.2 статті 4 та п. 6.1 Закону № 2181 позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0001461501/0 від 15.05.2009р., загальний розмір належних до сплати податкових зобовязань згідно якого складає 2848 грн. 80 коп. основного боргу та 142 грн. 44 коп. штрафних санкцій, що вручене уповноваженій особі відповідача 15.05.2009р.

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків оскарження даного податкового повідомлення в порядку його апеляційного узгодження.

Приватним підприємством «Авіста» податкове повідомлення-рішення №0001461501/0 від 15.05.2009р. в апеляційному порядку не оскаржувалось, що свідчить про узгодженість визначеного останнім податкового зобовязання, суму боргу в розмірі 2 991 грн. 24 коп. протягом встановленого для її сплати строку не погашено.

В той же час, на підставі статті 16 Закону № 2181 за порушення строків погашення узгоджених податкових зобовязань з податку на додану вартість за період з 26.05.2009р. по 20.08.2009р. відповідачу нараховано пеню з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті, загальний розмір якої згідно наданої позивачем облікової картки платника податків становить 11 грн. 91 коп.

Разом з тим, позивачем до стягнення з приватного підприємства «Авіста» заявлено і 98грн. 10 коп. штрафних санкцій, нарахованих за порушення строків сплати узгоджених сум податкових зобовязань з податку на прибуток підприємств, правила ведення податкового обліку, порядок нарахування та строки сплати якого визначені Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994р.

Так, пунктом 16.4 статті 16 цього Закону, яка визначає порядок нарахування та строки сплати податку на прибуток підприємств, встановлено, що платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, яким відповідно до 11 цього Закону є: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів. При цьому сплачується податок на прибуток підприємств за звітний період платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Зокрема, п.п. 5.3.1 п. 5.3 статі 5 Закону № 2181 встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181, в свою чергу, передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

10 вересня 2009 року державною податковою інспекцією у Лисянському районі Черкаської області у відповідності з вимогами п. 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-XII від 04.12.1990р. за результатами перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобовязання по сплаті податку на прибуток підприємств приватним підприємством «Авіста» за період з 13.02.2009р. по 10.07.2009р. винесено акт, яким встановлено порушення відповідачем визначеного п.п.5.3.1 п. 5.3 статті 5 Закону №2181 терміну сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств, а саме податок на прибуток підприємств згідно декларації № 4573 від 12.05.2009р. в розмірі 60 грн. з датою нарахування 20.05.2009р. фактично сплачено 10.07.2009р., податок на прибуток підприємств згідно декларації № 1385 від 13.02.2009р. в розмірі 172 грн. 20 коп. з датою нарахування 13.02.2009р. фактично сплачено 10.07.2009р. Даний акт вручений керівнику відповідача 10.09.2009р.

Відповідальність за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобовязання передбачена п.п. 17.1.7 п. 17.1 статті 17 Закону № 2181, згідно якого у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

На підставі акту від 10.09.2009р. у відповідності до п.п. 4.2.2 п.4.2 статті 4 та п. 6.1 Закону № 2181 позивачем було винесено податкові повідомлення-рішення №0003221501/0 від 10.09.2009р. та № 0003211501/0 від 10.09.2009р., загальний розмір належних до сплати штрафних санкцій згідно яких складає 98 грн. 10 коп., що вручені уповноваженій особі відповідача 10.09.2009р.

Як зазначалось вище, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків оскарження даного податкового повідомлення в порядку його апеляційного узгодження.

Приватним підприємством «Авіста» податкові повідомлення-рішення №0003221501/0 від 10.09.2009р. та № 0003211501/0 від 10.09.2009р. в апеляційному порядку не оскаржувались, що свідчить про узгодженість визначених останніми податкових зобовязань, штрафні санкції в розмірі 98 грн. 10 коп. протягом встановленого для їх сплати строку не погашені.

Керуючись п. 6.2. статті 6 Закону № 2181 у звязку з несплатою приватним підприємством «Авіста» узгоджених сум податкових зобовязань в установлені строки позивачем на адресу відповідача були направлені податкові вимоги: перша № 1/347 від 21.08.2008р. на суму 203 грн. 28 коп. та друга №2/370 від 23.09.2008р. на суму 160 грн. 54коп., отримані уповноваженою особою відповідача 21.08.2008р. та 23.09.2008р. відповідно.

27 жовтня 2008 року начальником державної податкової інспекції у Лисянському районі Черкаської області винесено рішення № 5/24-036/30065444 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Оскільки згідно п.п. 3.1.1 п. 3.1 статті 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, відповідне право органів державної податкової служби на звернення до суду з позовом про стягнення яких передбачено статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-XII від 04.12.1990р., суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача податкової заборгованості на загальну суму 4 152 грн. 22коп.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Авіста», ідентифікаційний код 30065444, в доход бюджету через державну податкову інспекцію у Лисянському районі Черкаської області 4152(чотири тисячі сто пятдесят дві) грн. 22 коп. податкового боргу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Т.М. Чубар

Повний текст постанови виготовлений 26 січня 2010 року.