Ухвала суду № 79106894, 09.01.2019, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/7581/18

Провадження № 2-з/520/50/19

УХВАЛА

09.01.2019 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого – судді Калініченко Л.В.

при секретарі Кириковій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі в порядку загального позовного провадження клопотання представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про призначення судово-економічної експертизи та зупинення провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Товариство з обмеженою відповідальністю «Стікон», про визнання права особистої приватної власності на нерухоме майно та зобов’язання вчинити певні дії, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Товариство з обмеженою відповідальністю «Стікон», про визнання майнових прав на квартиру спільною сумісною власністю подружжя та поділ спільного сумісного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

19 червня 2018 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Товариство з обмеженою відповідальністю «Стікон», про визнання права особистої приватної власності на нерухоме майно та зобов’язання вчинити певні дії, в якій позивач просить суд:

- визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на квартиру №183 в новобудові, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Жаботинського, 1-ша Лінія, секції 5, відповідно до договору №КПИП-010118;

- визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на машиномісце №102, яке розташоване в підвалі, за адресою: м. Одеса, вул. Жаботинського, 1-ша Лінія, секції П, відповідно до договору №КПИП-010934;

- зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Стікон», ОКПО 19219876, переоформити належним чином відповідні договори купівлі-продажу майнових прав на квартиру №183 в новобудові, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Жаботинського, 1-ша Лінія, секції 5, відповідно до договору №КПИП-010118 на ОСОБА_1;

- зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Стікон», ОКПО 19219876, переоформити належним чином відповідні договори купівлі-продажу майнових прав на машиномісце №102, яке розташоване в підвалі, за адресою: м. Одеса, вул. Жаботинського, 1-ша Лінія, секції П, відповідно до договору №КПИП-010934 на ОСОБА_1

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 06 серпня 2018 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження по справі в загальному позовному провадженні, у підготовче судове засідання.

31 серпня 2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позову, з посиланням на його необґрунтованість та безпідставність.

28 вересня 2018 року ОСОБА_3 надала до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Товариство з обмеженою відповідальністю «Стікон», про визнання майнових прав на квартиру спільною сумісною власністю подружжя та поділ спільного сумісного майна подружжя, в якій просить суд:

- визнати об’єктом права спільної сумісної власності подружжя грошові кошти внесені за договорами купівлі-продажу майнових прав №КПИП - 10118 від 03.03.2017 року та №КПИП - 010118 від 03.03.2017 року у загальній сумі 1688405 гривень 00 копійок;

- здійснити розподіл спільного майна подружжя шляхом:

визнання за ОСОБА_3 право особистої приватної власності на 1/2 частину майнових прав на квартиру № 183 по вулиці Жаботинського кут 1-а лінія секція 5 (будівельна адреса) у м.Одесі, згідно договору купівлі-продажу майнових прав №КПИП - 010118 від 03.03.2017 року;

визнати за ОСОБА_3 право особистої приватної власності на майнові права на машиномісце №102 по вулиці Жаботинського кут 1-а лінія секція П (будівельна адреса) у м.Одесі, згідно договору купівлі-продажу майнових прав №КПИП - 010934 від 05.07.2017 року;

визнати за ОСОБА_1, РНОКПП: НОМЕР_1, право особистої приватної власності на 1/2 частину майнових прав на квартиру № 183 по вулиці Жаботинського кут 1-а лінія секція 5 (будівельна адреса) у м.Одесі, згідно договору купівлі-продажу майнових прав №КПИП - 010118 від 03.03.2017 року;

визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на майнові права на машиномісце №102 по вулиці Жаботинського кут 1-а лінія секція П (будівельна адреса) у м.Одесі, згідно договору купівлі-продажу майнових прав №КПИП - 010934 від 05.07.2017 року;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати.

25 жовтня 2018 року судом було ухвалено прийняти вказану зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1

06 листопада 2018 року судом було ухвалено закрити підготовче судове провадження та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

26 грудня 2018 року до суду надійшла заява від представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про призначення судової економічної експертизи, в якій представник позивача за первісним позовом просить суд призначити по справі судову економічну експертизу, проведення якої доручити експертам Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз, на вирішення яких поставити наступні питання:

- Чи можливо було подружжю, без стороннього вливання коштів (позики за розпискою від 25 лютого 2017 року) сплатити перше черговий внесок по сплаті за квартиру в новобудові, та машиномісце у розмірі 1188167, що дорівнює в еквіваленті 44255 доларів США, з моменту одруження 17 листопада 2016 року;

- При розгляді вищевказаного питання, представник просить врахувати свідчення ОСОБА_3, що вся її заробітна плата, витрачалась на утримання сім’ї, комунальні витарти та інші витрати пов’язані з сімейним життям, а заробітна плата моряка – ОСОБА_1, відкладалась подружжям для зберігання з послідуючим розрахунком купівлі квартири. Також просив враховувати, що на передодні весілля, заощадження коштів у молодят не було, та вони поїхали у весільну подорож, а також було влаштовано весілля, яке потребувало також чи малі кошти.

В обґрунтування вказаного клопотання представник позивача за первісним позовом послався на те, що в судовому засіданні 30 листопада 2018 року, при допиті ОСОБА_3, в якості свідка, з’ясувались факти, щодо фінансового становища подружжя ОСОБА_3, їх заробітних плат, та розміру сімейних витрат, витрат на житлові та комунальні послуги, які не були відомі, при поданні позовної заяви від 19.06.2018 року, зустрічної позовної заяви від 28 вересня 2018 року, та у підготовчому судовому засіданні.

Так представник позивача стверджує, що у своїх свідчення ОСОБА_3 чітко сказала, що «Інших будь яких доходів, крім зарплат у подружжя не було», «Вона завжди була проти цього боргу», «Вони витрачали всю її зарплату за місяць на прожиття».

Враховуючи, що економічний розрахунок доходів подружжя (зарплата ОСОБА_1, та зарплата ОСОБА_3О.), та факт великої суми коштів, при внесені першого внеску за квартиру - 1091475.00 грн. (еквівалент 40500 доларів США) та машиномісце – 96692,00 грн. (еквівалент 3755 доларів США), з урахуванням витрат на утримання сім’ї (витрати на авто, кварт плату, одяг, та інші речі, з урахуванням того, що ОСОБА_3 чітко вказала, що вся її зарплата витрачалась на потреби сім’ї) не співпадають, представник позивача вважає, що оскільки сторонами не надані відповідні висновки експертів з цього питання, за необхідне залучення спеціальних знань, у сфері іншій, ніж право, та є потреба у проведенні заявленої експертизи.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні 09.01.2019 року вказане клопотання підтримав та просив суд задовольнити.

Представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 – ОСОБА_4 заперечував проти задоволення вказаного клопотання, вважав його необґрунтованим та безпідставним.

Також, 09.01.2019 року до суду надійшли письмові заперечення від представника ОСОБА_3 на клопотання позивача про призначення експертизи, в яких представник вважає, що задоволення вказаного клопотання лише призведе до затягування розгляду справи і неможливості його вирішення, з підстав того, що заявлене клопотання жодним чином не вирішить спір по суті заявлених вимог, оскільки висновок за наслідком проведення експертного дослідження за поставленим представником позивача питанням не доведе і не підтвердить ні походження грошових коштів сторін по справі, а ні фінансову можливість подружжя або кількість грошей, яка у них була в наявності до сплати першого внеску за спірними договорами майнових прав.

Представник третьої особи – Товариства з обмеженою відповідальністю «Стікон» в судове засідання призначене на 09.01.2019 року не з’явився, про дату, час і місце проведення якого повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до ч.1 ст.104 ЦПК України, експертиза призначається ухвалою суду, де зазначаються: підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

У відповідності до 2 постанови пленуму Верховного Суду України № 8 від 30.05.1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», неприпустимо призначати експертизу у випадках, коли з'ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду.

Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять саме до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

По справі судом зазначених умов призначення експертизи не встановлено.

Суд зазначає, що представником позивача ОСОБА_2 жодним разом не доведено, в чому полягає неможливість встановити обставини щодо доходів подружжя на підставі наявних в матеріалах справи доказів, і необхідність в цьому спеціальних знань.

Крім того, в обґрунтування необхідності проведення експертизи представник позивача зазначає, що у зв'язку з необхідністю вивчення матеріалів справи особами, які мають спеціальні знання.

При цьому, клопотання представника позивача не містить в собі мотивування щодо того, які фактичні обставини будуть з'ясовані у результаті проведення експертизи та доцільність їх з'ясування виходячи з правового обґрунтування позову.

Суд, проаналізувавши доводи ініціатора клопотання – представника позивача ОСОБА_2, заслухавши представника протилежної сторони по справі – представника відповідача за первісним позовом, який заперечував проти призначення експертизи, перевіривши матеріали справи, вважає, що в задоволенні клопотання про призначення судово-економічної експертизи слід відмовити, з врахуванням того, що стороною позивача не доведено необхідності проведення такої експертизи.

Крім того, суд зазначає, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлює, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року.

Окрім цього, у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частини 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України", суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» вказано на те, що строки, встановлені ЦПК України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів.

Під час розгляду зазначеного клопотання, суд враховує, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Крім того, стаття 106 ЦПК України передбачає можливість проведення експертизи на замовлення учасників справи поза межами судового розгляду.

При цьому ч. 6 вказаної статті встановлено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

У разі наявності волевиявлення сторони позивача щодо призначення у справі експертизи, він не був позбавлений можливості реалізувати своє право в порядку ст. 106 ЦПК України.

З урахуванням вищевикладеного, з одночасним врахуванням тієї обставини, що справа перебуває в провадженні суду з червня місяця 2018 року, а отже більш ніж встановлені законом строки для розгляду справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання.

Керуючись ст. ст. 103, 104, 106, 107, 252, 253 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про призначення судово-економічної експертизи та зупинення провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Товариство з обмеженою відповідальністю «Стікон», про визнання права особистої приватної власності на нерухоме майно та зобов’язання вчинити певні дії, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Товариство з обмеженою відповідальністю «Стікон», про визнання майнових прав на квартиру спільною сумісною власністю подружжя та поділ спільного сумісного майна подружжя – залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали суду складено - 10 січня 2019 року.

Головуючий Калініченко Л. В.